 
        
        - •Розчинність природних газів
- •Визначення фазового стану родовищ за складом газів
- •Класифікація газових родовищ за запасами
- •Особливості освоєння нафтогазоносних басейнів. Закон статистичного розподілу Парето
- •Просторова газова зональність. Гази, розсіяні в породах
- •Зональний розподіл розсіяних газів у нафтогазоносних басейнах
- •Газові прояви
10. Класифікація водорозчинених і вільних газів. Принципи прогнозу фазового стану родовищ за складом газів.
Розчинність природних газів
Залежить від температури,тиску та властивостей розчинника. Найкраще розчиняється в воді сірководень і вуглекислий газ (таблиця 2.35 [4]). Збільшення мінералізації зменшує розчинність газів, але із збільшенням тиску розчинність таки зростає (таблиця 2.36 [4]). Для визначення розчинності в мінералізованій воді використовують рівняння та коефіцієнти Д. Сеченова:
С мол = С0 х 10 –(ki х n)
В цьому рівнянні С мол та С0 молярні частки газового компонента i в мінералізованій і чистій воді. Величина Кi – коефіцієнт Сеченова, який залежить від температури, а для добре розчинних газів від концентрації солей у водному розчині, n – молярність розчину. Палетки залежності коефіцієнта Сеченова від температури для різних газів і концентрацій солей в розчинах мають вид парабол з мінімумом в області температур 40 – 150С. Для цих температур найменші величини коефіцієнтів Сеченова спостерігаються для метану (0,107). Вони зростають із збільшенням молекулярної маси вуглеводневих газів до 0,165 для суміші пропану та бутану. Розчинність метану в воді знижується з зростанням температури і инайменша при температурі 80-90С. Мінімальна розчинність гомологів метану спостерігається при нижчих температурах: етану – при 60-80С, пропану – при 40-60С, бутану – при 30-40С. З подальшим зростанням температури і тиску понад 2,5 МПа розчинність вуглеводневих газів в воді зростає
 
Визначення фазового стану родовищ за складом газів
До них, крім коефіцієнта жирності або сухості газів, випробувані та використовуються на практиці такі:
Коефіцієнт збагаченості вуглеводнями – відношення вмісту суми вуглеводнів до вмісту азоту (СН4 + С2Н6 + вищі) / N2. Змінюється в широкому діапазоні.
Коефіцієнт етанізації Ю.Коротаєва – Г. Степанової - відношення етану до пропану С2Н6 / C3Н8 :
Щодо газів нафтових покладів він складає 0,3 – 1,5,
нафтогазоконденсатних покладів 1 – 3;
газоконденсатних 2 – 6;
газових більше 5.
Коефіцієнт ізомерізації бутанів, або відношення вмісту ізобутану до вмісту нормального бутану
(i–C4H10) / ( n–C4H10). В газових покладах без нафтової облямівки коефіцієнт менший від 0,75; у покладах з облямівкою більший за 0,75.
Застосування в прогнозуванні лише одного показника малонадійне. Тому прагнуть використати кілька показників. Наприклад, обгрунтовано комплексний коефіціент прогнозу фазового стану і виділення типів покладів В.І. Старосельського.
При цьому оперують чотирма показниками:
- А) сумарний вміст важких вуглеводнів; 
- Б) відношення С2/С3; 
- В) відношення 100С2 / ( С3 + С4 ); 
- Г) 100  (С2 + вищі) / С1 = Коефіцієнт жирності КЖ. 
Класифікаційна діаграма Старосельського наведена на рисунку
 
Таблиця 3.10 – Приклад використання діаграми Старосельського.
Приклад використання діаграми наведено в таблиці 3.10. Підставляємо в діаграму Старосельського значения чотирьох одержаних коефіцієнтів і зносимо точки на діагональну лінію. Положення точок на діагональній лінії дає можливість встановити тип покладів:
Родовище 1 – ГК, родовище 2 – Г ( за трьома показниками), родовище 3 – НГК. Перевіряємо по Атласу родовищ [2].
В цілому, за вмістом компонентів і їх відношеннями газові скупчення мають більш виразні відмінності, ніж нафтові поклади за груповим та індивідуальним складом.
Голіцинське газоконденсатне (пласт П-XI), Південноголицинське газове, Бориславське нафтогазоконденсатне родовища [2].
| Родовище | Вихідні дані | |||||||||||||
| СН4 | С2Н6 | С3Н8 | С4Н10 | С5Н12 | N2 | |||||||||
| Голiцинське, горизонт П-11 | 92,31 | 4,26 | 1,37 | 0,66 | 0,10 | 0,89 | ||||||||
| Південноголiцинське | 98,89 | 0,12 | 0,04 | немає даних | 0,57 | |||||||||
| 
 | 
 | 
 | 
 | i-С4Н10 | n-С4Н10 | 
 | 
 | |||||||
| Бориславське | 80,90 | 8,60 | 5,80 | 1,75 | 0,92 | 0,31 | 0,69 | |||||||
| Розраховуємо коефіцієнти: | сума ТВВ | етанізації | 100×С2/(СЗ+С4) | КЖ | 
 | |||||||||
| Голiцинське, горизонт П-11 | 
 | 6,39 | 3,11 ГК | 209,9 | 6,92 | 
 | ||||||||
| Південноголiцинське | 
 | 0,16 | 3,00 ГК-НГК | 299,3 | 0,16 | 
 | ||||||||
| Бориславське | 
 | 17,38 | 1,48 НГК | 101,5 | 21,00 | 
 | ||||||||
11. Класифікація родовищ нафти і газу за запасами. Динаміка відкриття родовищ різної розмірності, закон Парето. Приклади НГБ. Розподіл розвіданих запасів по стратиграфічних комплексах.
