- •Методичні вказівки
- •1. Загальні дані
- •2. Характеристики матеріалів
- •3. Призначення геометричних розмірів
- •4. Визначення навантажень
- •5. Визначення зусиль
- •6. Попередній розрахунок перерізу напружуваної арматури
- •7. Визначення зусилля обтискання з урахуванням втрат попереднього напруження арматури
- •8. Розрахунок міцності балки по нормальному перерізу
- •9. Розрахунок міцності перерізів, похилих до поздовжньої осі на дію поперечної сили
- •Перелік посилань
3. Призначення геометричних розмірів
В загальному
випадку розміри перерізів балок
призначають (п. 13.3.2 [2]) із слідуючих
міркувань: висота перерізу балки h
=
(1/10...1/15)l,
де
l
– проліт балки; ширина верхньої стиснутої
полиці
= (1/50...1/60) l
(звичайно
200...400 мм); ширина нижнього пояса 250...300
мм з урахуванням зручності розміщення
всієї напружуваної арматури; товщина
стінки
b
= 80...120 мм; товщина полиць не менш 80 мм;
схили скосів полиць 30...450.
У напрямі до опор стінка потовщується,
так що утворюється вертикальне ребро
жорсткості.
На рис. 1 показані прийняті розміри перерізів балки
Рисунок 1. Загальний вид та перерізи балки
Розрахунковий проліт балки l0 = 18000 – 2 × 25 – 2 × 80 = 17790 мм, де 25 мм – відстань від осі будівлі до торця балки; 80 мм – відстань від торця балки до середини опори.
4. Визначення навантажень
Підрахуємо рівномірно розподілені розрахункові навантаження на одиницю довжини балки.
Постійне:
– від покриття 3,03 × 6 = 18,18 кН/м,
де 3,03 кН/м2 – з розрахунку плити; 6 м – ширина вантажної площі (крок балок);
– від власної ваги балки (127/18) × 1,1 = 7,76 кН/м,
де 127 кН – маса балки (табл. 8 [3]); 18 м – проліт балки; 1,1 – коефіцієнт надійності з навантаження gf;
– від вентиляційних коробів і трубопроводів (за проектом) 0,5 × 6 × 1,2 = 3,6 кН/м; де 0,5 кН/м × 6 м – нормативне значення; 1,2 – коефіцієнт gf;
– усього g =18,18 + 7,76 + 3,6 = 29,54 кН/м.
Тимчасове (снігове):
– тривале 0,3 × 6 × 1,4 = 2,5 кН/м;
– короткочасне 0,7 × 6 × 1,4 = 5,9 кН/м,
де 0,3 × 6 та 0,7 × 6 – нормативні значення; 1,4 – коефіцієнт gf.
Повне розрахункове навантаження:
– постійне і тривале 29,54 + 2,5 = 32,04 кН/м;
– короткочасне 5,9 кН/м;
– разом 32,04 + 5,9 = 37,94 кН/м.
В разі проектування для I і II снігових районів не враховується тривала частина снігового навантаження, а в разі наявності пилового навантаження його відносять до тимчасового тривалого.
5. Визначення зусиль
Згинаючий момент в середині прольоту від повного розрахункового навантаження
кН
×
м,
де gn = 0,95 – коефіцієнт надійності з призначення.
Найбільша поперечна сила від повного розрахункового навантаження
кН.
6. Попередній розрахунок перерізу напружуваної арматури
З умови забеспечення міцності переріз напружуваної арматури повинен бути:
Asp = M / 0,9 × h0Rs = 142600000 / 0,9 × 139 × 1045(100) = 10,9 см2,
де h0 = h – а = 149 – 20 /2 = 139 см.
Орієнтировочний переріз напружуваної арматури з умови забеспечення тріщиностійкості
Asp = М / b × Rsho = 142600000 / 0,6 × 1045 × (100) × 139 = 16,4 см2,
де b = 0,5...0,6 – прийнято b = 0,6.
Необхідна кількість дроту Æ5 Вр–II, As = 0,196 см2
n = Asp / As = 16,4 / 0,196 = 84 шт,
приймаємо 84 Æ5 Вр–II з Asp = 16,5 см2.
Таким чином для подальших розрахунків попередньо приймаємо:
– площу перерізу напружуваної арматури Asp = 16,5 см2;
– площу перерізу
ненапружуваної арматури в стиснутій
зоні бетону (в верхній полиці) конструктивно
2 Æ
12 A–III,
=
2,26 см2;
Іншу ненапружувану арматуру в стиснутій та розтягнутій зонах з метою спрощення розрахунку і без великої погрішності в розрахунках не враховуємо.
