2. Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій

При проведенні аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства, това­рів і послуг.

Під конкурентоспроможністю товарів і послуг слід розуміти їх спроможність витримувати порівняння з аналогічними това­рами та послугами інших виробників і продаватися у зв’язку з цим за цінами, які є не нижчими за середні ринкові.

Мета аналізу експертних операцій – виявити, які зміни від­булися в товарній структурі експорту, в розвитку нових видів експорту і його географічному напряму. Дані про експорт за роки, які підлягають аналізу, групуються за країнами і за това­рами. Для отримання інформації про зміну вартісної структури експорту за країнами і товарами складають таблицю, де за кожним рядком (країна або товар) показують суми експорту в абсолютній сумі та їх питома вага у відсотках до загального підсумку.

За товарними групами, які включають кількісно і якісно спів­вимірні товари обчислюють індекс кількісної структури за наступною формулою:

(9.1)

де – кількість товарів поточного періоду;

– ціна за товар базового періоду;

– середня ціна товарів базового періоду.

Для визначення середньої ціни використовують наступну формулу:

(9.2)

Якщо індекс кількісної структури виявиться більшим за одиницю, то це означає, що в межах товарної групи підвищи­лась частка більш дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих.

Основними критеріями раціонального використання оборот­них активів підприємства при здійсненні експортних операцій є:

• оборотність оборотних активів у кількості оборотів або у днях, яка обчислюється за формулами:

(9.3)

де О_об. – оборотність оборотних активів у кількості оборотів;

СРТ – собівартість реалізованих товарів;

СЗ – середні залишки товарів.

(9.4)

де О_дн. – оборотність оборотних активів у днях;

Д – кількість днів у періоді, що аналізується.

При прискоренні оборотності оборотних активів підпри­ємство має можливість вивільнити капітал з обороту. Розмір вивільнених (або додатково залучених) коштів у результаті змі­ни оборотності оборотних активів розраховується за наступним алгоритмом:

(9.5)

де  – сума вивільнених (або додатково залучених) коштів у результаті зміни оборотності оборотних активів;

– оборотність оборотних активів у днях за звітний період;

– оборотність оборотних активів у днях за базовий період.

Слід пам’ятати, що оборот оборотних активів відбувається за схемою (рис. 9.3):

Рис. 9.3. Оборот коштів, авансованих в оборотні активи підприємства

• рентабельність експорту товарів.

Ефективність експортних операцій досягається лише за умови, що прискорення оборотності поєднується з необхідним рівнем рентабельності продажу. Показник рентабельності екс­порту товарів визначається за формулою:

(9.6)

де Р_пр – рентабельність продажу,

П – прибуток від реалізації товарів.

Факторний аналіз вищезазначених показників проводять од­ним із відомих Вам прийомів економічного аналізу.

Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій на підприємствах необхідно організувати облік таким чином, щоб мати можливість одержати необхідну, достовірну інформа­цію про продаж (закупівлю) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов’язані з реалі­зацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

Визначення економічної ефективності та ефекту експортної діяльності підприємства доцільно проводити у такій послі­довності:

1. Розрахувати беззбиткову зовнішньоторговельну ціну екс­портного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання).

2. Розрахувати максимально прийняті повні витрати на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні).

3. Розрахувати економічний ефект товару.

4. Розрахувати економічну ефективність експорту товару.

Під час розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:

• ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних опе­раторів зафіксована в українській валюті;

• ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних опе­раторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;

• спосіб оплати за товар – комерційний кредит.

Ефективність експорту для кожної країни розраховують, шляхом визначення показника чистих умов торгівлі (У ), який визначається за формулою:

де P_xj – індекс експортних цін країни;

P_mj – індекс імпортних цін країни.

Показники ефективності визначаються по експорту Е₁ та імпорту Е₂ при розрахунках визначаються за формулами:

де В₁ – чистий валютний виторг від експорту товарів, приве­дений до внутрішньої валюти за офіційним курсом;

З₁ – повні затрати у власній валюті України на експорт про­дукції (погоджена з постачальниками відпускна вартість, збільшена на транспортні та інші витрати);

В₂ – вартість реалізованої імпортної продукції вітчизняним замовникам у власній валюті України за оптовими або договірними цінами за вирахуванням транспортних та інших витрат;

З₂ – повні валютні затрати на імпорт продукції, приведені до внутрішньої валюти за офіційним курсом із урахуванням транспортних і накладних витрат.

Для характеристики роботи фірми визначають показники по просроченню постачань товарів ( ) за звітний та попередній роки за формулою:

де – сума контрактів, просрочених протягом року;

– сума контрактів, яка підлягає виконанню за рік.

Рівень накладних витрат (РНВ) за експортними операціями можна розрахувати за формулою:

де – накладні витрати по експорту;

 – сума реалізованих товарів по експорту за собівартістю (таблиця 9.1).

Таблиця 9.1

№ з/п	Показники	Контракти
1	Експортна вартість, відповідно до укладеного контракту, дол. США (ЕВ)	8 400	229 100
2	Курс НБУ на момент відвантаження, грн (К1)	5,41	5,42
3	Еквівалент вартості відвантаженої на експорт продукції, грн (В1)	45 444	1 241 722
4	Оплачено покупцем, відповідно контракту, дол. США, ЕВ	8 400	229 100
5	Курс НБУ на момент отримання коштів, грн (К2)	5,43	5,41
6	Еквівалент вартості валюти, що надійшла на рахунок, грн, (В2)	45 612	1 239 431
7	Курсова різниця, грн (позитивна +, негативна –) (Р = ЕВ ∙ К1 – ЕВ ∙ К2)	168	–2 291
8	Фактична собівартість відвантаженої продукції, грн (Ф1)	23 500	1 003 400
9	Митні та транспортні витрати, грн (Ф2)	16 908	198 742
10	Фактична собівартість відвантаженої продукції, включаючи митні та транспортні витрати, грн (Ф3 = Ф1 + Ф2)	40 408	1 202 142
11	Фактичні витрати по експортній продукції, включаючи негативну курсову різницю, грн (Ф4 = Ф3 + Р )	40 408	1 204 433
12	Фактична собівартість однієї гривні відвантаженої продукції, грн (Ф4/В1)	0,89	0,98
13	Абсолютна ефективність експортних пос­тавок, грн (позитивна +, негативна –) (ЕА1 = В1 – Ф4)	5 204	34 998
14	Відносна ефективність експортних поставок (позитивна +, негативна –) (ЕВ1 = ЕА1/Ф4)	0,11	0,02
15	Продажна вартість даної продукції на внутрішньому ринку, грн (П)	25 200	1 225 500
16	Абсолютна ефективність при продажу даної продукції на внутрішньому ринку, грн (ЕА2 = П – Ф1)	1 700	222 100
17	Відносна ефективність при продажу даної продукції на внутрішньому ринку (ЕВ2 = ЕА2/Ф1)	0,08	0,23