
- •[До змісту] [Наступне] вступ
- •[До змісту] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] тематичний план дисципліни
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] модуль і. Облік валютно-фінансових та експортно-імпортних операцій
- •Тема 1. Предмет, завдання, загальнотеоретичні і специфічні основи дисципліни
- •Перелік питань
- •2. Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку зед
- •3. Особливості організації бухгалтерського обліку зед
- •4. Паралельне ведення обліку в іноземній та національній валюті
- •Відповідність терміна його визначенню
- •Теми рефератів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Тема 2. Основні положення міжнародних контрактів та особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку
- •Перелік питань
- •1. Зовнішньоекономічний контракт як основне джерело інформації для відображення у бухгалтерському обліку операцій, що є предметом контракту
- •2. Розмежування витрат та особливості їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку
- •Умови перевезення відповідно до правил «Інкотермс»
- •Питання для вивчення і обговорення
- •Домашнє завдання
- •Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Тема 3. Облік валютно-фінансових операцій у зовнішньоекономічній діяльності
- •Перелік питань
- •1. Іноземна валюта та інші активи, виражені в іноземній валюті, – особливості обліку на рахунках бухгалтерського обліку
- •2. Облік іноземної валюти в касі
- •3. Облік іноземної валюти на інших рахунках в установі банку
- •4. Облік придбання та реалізації валюти
- •Відображення в обліку операцій з придбання іноземної валюти
- •Відображення в обліку операцій з реалізації іноземної валюти
- •5. Облік курсової різниці
- •Питання для вивчення і обговорення
- •Теми рефератів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Тема 4. Облік імпортних операцій
- •Перелік питань
- •1. Сутність і завдання обліку імпортних операцій
- •2. Визначення митних зборів та вартості запасів
- •3. Бухгалтерський облік закупівель імпортних товарів
- •4. Облік імпорту робіт, послуг
- •Відображення в обліку операцій по отриманню послуг від іноземного контрагента
- •Вплив зміни курсу на заборгованість за одержані послуги від іноземного контрагента
- •5. Облік імпорту товарів на умовах комерційного кредиту
- •Питання для вивчення і обговорення
- •Домашнє завдання
- •Теми рефератів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Тема 5. Облік експортних операцій
- •Перелік питань
- •1. Бухгалтерський облік експорту товарів за умови прямого виходу підприємства на зовнішній ринок
- •2. Облік експорту робіт, послуг
- •3. Облік експорту товарів на умовах комерційного кредиту
- •Питання для вивчення і обговорення
- •Відобразити ці операції в бухгалтерському обліку. Теми рефератів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] Приклад поточної модульної контрольної роботи 1
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] модуль іі. Облік інших зовнішньоекономічних операцій
- •Тема 6. Облік бартерних (товарообмінних) операцій та операцій з давальницькою сировиною
- •Перелік питань
- •1. Поняття бартерних операцій та порядок їх оформлення
- •Переваги та недоліки здійснення бартерної операції
- •2. Бухгалтерський облік бартерних операцій
- •3. Поняття операцій з давальницькою сировиною та особливості їх оформлення
- •4. Особливості бухгалтерського обліку операцій з давальницькою сировиною
- •Облік у замовника
- •Облік у виконавця
- •Відображення в обліку операцій з давальницькою сировиною
- •Ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником
- •Вивезення готової продукції за межі України
- •Повернення нерезиденту давальницької сировини
- •Вивіз давальницької сировини з України з метою її переробки в готову продукцію
- •Питання для вивчення та обговорення
- •Домашнє завдання
- •Теми рефератів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Тема 7. Особливості обліку інших зовнішньоекономічних операцій
- •Перелік питань
- •1. Облік лізингових операцій
- •Відображення в обліку лізингових операцій
- •2. Облік реекспортних і реімпортних операцій
- •Відображення в обліку реекспортних операцій
- •Відображення в обліку реімпортних операцій
- •3. Облік кредитних операцій
- •4. Облік консигнаційних і комісійних операцій
- •Комісія на придбання
- •Комісія на продаж
- •5. Особливості обліку на підприємствах, створених за участю іноземного капіталу на митній території України
- •6. Облік розрахунків по відрядженню за кордон
- •Питання для вивчення та обговорення
- •Домашнє завдання
- •Відобразити вказані операції в бухгалтерському обліку.
- •Відобразити ці операції в бухгалтерському обліку.
- •Завдання 65. 10 жовтня працівник надав в бухгалтерію авансовий звіт, до якого були додані такі документи:
- •Здійснити необхідні розрахунки та відобразити операції в обліку. Теми рефератів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Тема 8. Облік на підприємствах, зареєстрованих у вільних економічних зонах
- •Перелік питань
- •1. Вільні економічні зони, зони вільної торгівлі, законодавчо-нормативна правова база
- •1. ПкЕез «Сиваш».
- •2. Донецька область.
- •3. Сез «Закарпаття».
- •4. Сез «Яворів».
- •5. Сез «Славутич».
- •6. Сез «Курортополіс Трускавець».
- •2. Особливості організації та ведення бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій з підприємствами, зареєстрованими в офшорних зонах
- •Питання для вивчення та обговорення
- •Домашнє завдання
- •Питання для самостійного вивчення
- •Реєстраційні та експлуатаційні витрати офшорних компаній
- •Теми рефератів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •Тема 9. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності
- •Перелік питань
- •1. Особливості економічного аналізу у сфері зовнішньоекономічних відносин і його інформаційне забезпечення
- •2. Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій
- •3. Аналіз та оцінка ефективності імпортних операцій
- •Динаміка структури експорту товарів підприємства
- •Динаміка структури експорту товарів підприємства до країн снд
- •Виконання поставок з експорту товарів до країн снд
- •Виконання поставок по експорту товарів в асортиментному розрізі за звітний період
- •Динаміка структури імпорту товарів підприємства
- •Виконання умов контрактів за обсягами і строками імпортних поставок товарів за звітний період
- •Тематика індивідуальних завдань
- •Виконання умов контрактів за обсягами і строками експортних поставок товарів за звітний період
- •Виконання зобов’язань за імпортними операціями в асортиментному розрізі за звітний період
- •Теми рефератів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] Приклад поточної модульної контрольної роботи 2
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] Методичні рекомендації щодо застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •Критерії оцінювання відповідей студентів та порядок переведення отриманих на заняттях оцінок у бали
- •Модуль іі. Облік інших зовнішньоекономічних операцій
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне] [До змісту] [Попереднє] [Наступне] перелік питань для підготовки до підсумкового контролю
- •[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
2. Бухгалтерський облік бартерних операцій
В бухгалтерському обліку бартерні угоди відображаються як по експортних, так і по імпортних операціях. Після здійснення бартерної угоди здійснюється залік взаємних вимог суб’єктів бартерного контракту.
Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягає в тому, що:
відсутні грошові розрахунки з іноземним партнером;
бартерна заборгованість відноситься до немонетарних статей, оскільки за бартерними контрактами очікується надходження (переказ) не грошей, а товарів (робіт, послуг). Отже, така заборгованість підпадає під загальні правила обліку немонетарних статей і, згідно з П(С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів», перерахунку у зв’язку зі зміною валютних курсів не підлягає;
доходи, одержані від здійснення бартерних операцій, і вартість товарів (робіт, послуг), одержаних внаслідок здійснення бартерних операцій, визначаються шляхом перерахунку вартості товарів (робіт, послуг), визначеної в іноземній валюті, із застосуванням валютного курсу на дату здійснення першої з дій:
або відвантаження нерезиденту товарів (надання робіт, послуг);
або отримання від нерезидента товарів (робіт, послуг);
момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її реалізації;
облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на двох субрахунках: 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками і підрядниками» і 362 «Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками»;
кредиторська заборгованість іноземному партнерові за товари, що імпортуються, повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції.
Слід зауважити, що для правильності відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що П(С)БО передбачають існування ще і справедливих цін. Залежно від величини цих цін підприємством визначаються первісна вартість отриманої за бартерним контрактом продукції, а також дохід від такої операції.
Справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між проінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.
Для підприємства, яке провадить бартерну операцію, з метою бухгалтерського обліку істотне значення має справедлива вартість отриманої продукції. Справедливу вартість необхідно визначати по кожній партії отриманої продукції. З метою спрощення бухгалтерського обліку рекомендується встановлювати договірну вартість цінностей, якими обмінюються, на рівні справедливої. Якщо ж бухгалтеру цього досягти не вдається, необхідно мати достатню кількість аргументів на користь того, що договір укладено за ринковими (справедливими) цінами, тобто:
необхідно спробувати встановити договірну вартість на рівні справедливої (ринкової) вартості (наприклад, 100 дол. США);
якщо договір укладається на більшу суму (наприклад, на 150 дол. США), то необхідно довести, що справедлива (ринкова) вартість дорівнює 150 дол. США.
При бартерному обміні існує ще один важливий нюанс – обмін може бути здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливою вартістю), так і неподібними (різними за призначенням та/або справедливою вартістю) активами. Від визнання активів подібними чи неподібними залежить відображення в обліку бартерних операцій. Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» при обміні подібними активами дохід не визнається. Навпаки, при обміні неподібними активами дохід «визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або належних до одержання підприємством, зменшеним або збільшеним відповідно на суму переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів».
У тому випадку, коли визначити справедливу вартість отриманих активів неможливо, дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за таким бартерним контрактом.
Особливу увагу слід приділити визначенню первинної вартості отриманих за бартерним контрактом активів.
Отримані запаси в бухгалтерському обліку оприбутковуються за первісною вартістю, яка при проведенні подібного бартеру дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість.
Якщо здійснюється обмін неподібними активами, то первісною вартістю виступає справедлива вартість переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.
Датою виникнення податкових зобов’язань вважається дата, що відбулася раніше, а саме:
або дата оформлення ввізної (експортної) вантажної митної декларації (операції з експорту обкладаються ПДВ за нульовою ставкою);
або дата оформлення ввізної (імпортної) вантажної митної декларації (ставка ПДВ – 20 %).
Дата виникнення податкового кредиту визначається за датою здійснення заключної (балансуючої) операції.
Таким чином, якщо імпортна частина контракту передує експортній, то право на податковий кредит виникає тільки за датою експортної поставки, а в разі відвантаження товару, що експортується, частинами – пропорційно кожному з експортних відвантажень.
Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого при придбанні товарів, які згодом експортуються за бартерними угодами.
Розглянемо приклади відображення зовнішньоекономічних бартерних операцій.
Приклад 6.1. Підприємство відвантажило в межах бартерного договору продукцію на експорт вартістю 1 000 дол. США, курс НБУ на момент відвантаження складав 8,3 грн за дол. США. Згодом підприємство одержало за імпортом товари на суму 1 000 дол. США, які були розмитнені при курсі НБУ 8,4 грн за дол. США. Митні збори і мито складають 0,2 і 10 % митної вартості товарів. Відобразити ці дії в бухгалтерському обліку (таблиця 6.2).
Таблиця 6.2
Відображення в обліку бартерних операцій (І подія – експорт)
№ з/п |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн |
|
дебет |
кредит |
|||
1 |
Відвантаження продукції на експорт (1 000 · 8,3 = 8 300,0) |
362 |
701 |
8 300,0 |
2 |
Сплата митних зборів і мита (8 300 · 0,2 % + 8 300 · 10 % = 846,6) |
642 |
311 |
846,6 |
3 |
Нарахування митних зборів і мита |
93 |
642 |
846,6 |
4 |
Оприбуткування імпортних товарів (1 000 · 8,3 = 8 300,0) |
28 |
632 |
8 300,0 |
5 |
Сплата митних зборів і мита (8,4 · 1 000 · 0,2 % + 8,4 · 1 000 · 10 % = = 856,8) |
642 |
311 |
856,8 |
6 |
Включення у вартість товарів митних зборів і мита |
28 |
642 |
856,8 |
7 |
Сплата імпортного ПДВ |
377 |
311 |
1 828,0 |
8 |
Включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту |
641 |
644 |
1 828,0 |
9 |
Залік взаємних вимог в рамках бартерного договору |
632 |
362 |
8 300,0 |
Приклад 6.2. Підприємство одержало за імпортом в межах бартерного договору товари на суму 1 000 дол. США, курс НБУ складав 8,3 грн за дол. США. Потім підприємство відвантажило на експорт товари вартістю 1 000 дол. США при курсі НБУ 8,4 грн за дол. США. Митні збори і мито складають 0,2 і 10 % митної вартості товарів. Відобразити ці дії в бухгалтерському обліку (таблиця 6.3).
Таблиця 6.3
Відображення в обліку бартерних операцій (І подія – імпорт)
№ з/п |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
Сума, грн |
|
дебет |
кредит |
|||
1 |
Оприбуткування імпортних товарів (1 000 · 8,3 = 8 300,0) |
28 |
632 |
8 300,0 |
2 |
Сплата митних зборів і мита (5 300 · 0,2 % + 5 300 · 10 % = 846,6) |
377 |
311 |
846,6 |
3 |
Включення в первинну вартість товарів митних зборів і мита |
28 |
377 |
846,6 |
4 |
Сплата імпортного ПДВ |
377 |
311 |
1 826,0 |
5 |
Відвантаження продукції на експорт |
362 |
701 |
8 300,0 |
6 |
Сплата митних зборів і мита (8 400 · 0,2 % + 8 400 · 10 % = 856,8 |
377 |
311 |
856,8 |
7 |
Нарахування митних зборів і мита |
93 |
377 |
856,8 |
8 |
Залік взаємних вимог у межах бартерного договору |
632 |
362 |
8 300,0 |
У бухгалтерському обліку нарахування пені відображається по дебету субрахунка 948 «Визнанні штрафи, пені, неустойки» рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності» та кредиту субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунка 68 «Розрахунки за іншими операціями». Потім сума пені списується з кредиту субрахунку 948 у дебет рахунка 79 «Фінансові результати».
Якщо підприємство веде бухгалтерський облік із застосуванням 8-го і 9-го класів рахунків, ця операція спочатку відобразиться по дебету рахунка 84 «Інші операційні витрати» в кореспонденції з кредитом субрахунка 685, потім з кредиту рахунка 84 сума нарахованої пені спишеться в дебет субрахунка 948. У кінці року або місяця сума нарахованої пені списується з кредиту рахунка 948 в дебет рахунка 79.
Якщо підприємство веде бухгалтерський облік без застосування 9-го класу рахунків, то у цьому випадку сума нарахованої пені в кінці року або місяця буде списуватися з кредиту рахунка 84 у дебет рахунка 79.
Сплата пені відобразиться по дебету субрахунка 685 і кредиту субрахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» рахунка 31 «Рахунки в банках».
Для підприємств, що здійснюють експортно-імпортні операції з роботами, послугами у межах бартерного договору (контракту), передбачено ряд додаткових вимог, а саме: протягом 5 робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт, послуг чи іншого аналогічного документа необхідно повідомити:
органи Державної митної служби України за місцем акредитації підприємства, якщо експортовані за бартерним договором (контрактом) роботи, послуги обмінюються на товар;
органи Державної податкової служби України за місцем своєї реєстрації, якщо за бартерним договором (контрактом) експортуються або імпортуються роботи, послуги.
Повідомлення подається у двох примірниках за встановленою формою.
За неподання або несвоєчасне подання такої інформації передбачено застосування щодо підприємства пені у розмірі 1 % від вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. При цьому загальна сума пені не може перевищувати вартості таких товарів (робіт, послуг).
Сума нарахованої пелі не повинна перевищувати суму дебіторської заборгованості за таким договором (контрактом).
Якщо заборгованість за бартерним договором (контрактом) виникла внаслідок непереборної сили або форс-мажору, строки здійснення такої операції (90 календарних днів або 60 – за високоліквідними товарами) призупиняються і пеня за їх порушення не нараховується і не стягується протягом строку дії таких обставин.
За бартерними договорами (контрактами), що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, пеня за порушення строків ввезення товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цими договорами, не застосовується за наявності у резидента разового індивідуального дозволу Мінекономіки України.
Якщо у процесі виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виникають розбіжності у зв’язку з невиконанням іноземним партнером своїх зобов’язань, які не можна вирішити шляхом переговорів, або якщо іноземний партнер свої претензії у зв’язку з невідповідністю якості отриманої продукції не може підтвердити встановленими документами, то такі питання можуть вирішуватися у судовому порядку.
Тільки товарообмінні (бартерні) операції суб’єктів зовнішньоеко-номічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, належать до ліцензування Міністерством економіки України.
Враховуючи, що залік між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності зустрічних однорідних вимог не заборонений законами України, укладання таких угод не може привести до санкцій, передбачених законодавством про розрахунки в іноземній валюті.
Наявність належним чином оформлених документів, що припиняють зобов’язання по зовнішньоекономічних угодах шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів.