3. Облік експорту товарів на умовах комерційного кредиту

Найважливіша частина закінчення будь-якого продажу – вчасно отримати плату за товари. Найбільше гарантій в цьому питанні для експортера надають авансові платежі від іноземних покупців.

Сума доходу від реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг), інших оборотних і необоротних активів, в оплату за які від покупців і замовників попередньо одержані кошти (аванс) в іноземній валюті, визначається перерахунком вартості фактично реалізованих (але не більше попередньо оплачених) в рахунок авансу готової продукції (товарів, робіт, послуг), інших обо­ротних і необоротних активів за валютним курсом на дату зара­хування (отримання) попередньої оплати (авансу) в іноземній валюті.

Суми отриманих авансів в рахунок майбутнього відванта­ження (надання) товарів (робіт, послуг) включатимуться до складу доходу звітного періоду, коли буде здійснене таке відвантаження (надання), не за курсом на момент відвантаження (надання), а за курсом на момент отримання авансів.

Це означає, що доходи за виконані роботи, надані послуги визнаються на дату їх надання, а за готову продукцію – на дату відвантаження, але визначаються за курсом на дату попередньої оплати (одержання авансу), перерахунок на дату визнання доходу не відбувається, тобто перерахунок кредиторської забор­гованості в іноземній валюті на дату визнання доходу не здійснюється.

Вартість реалізації, що перевищує суму попередньої оплати, визначається із застосуванням валютного курсу на дату виз­нання доходу від реалізації.

Якщо ж реалізовано готової продукції, товарів та інших активів на суму меншу, ніж попередньо одержаний аванс, і по­дальша реалізація цьому покупцеві не передбачається, а зали­шок авансу підлягає поверненню покупцю грошима, то зобов’я­зання в сумі залишку авансу підлягає перерахунку за валютним курсом на кожну дату балансу (поки не відбудеться сплата грошей) і на дату погашення зобов’язання (сплати грошей).

У зв’язку з цим в обліку необхідно чітко розділяти суми в іноземній валюті, що надійшли від нерезидентів як погашення існуючої заборгованості, та суми авансів, що надходять. Для обліку останніх використовується субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними». Сума дебіторської заборгованості, відображена в обліку на субрахунку 681 «Розрахунки за аван­сами одержаними», забезпечується запасами (матеріальними активами), а не сумами коштів, тому її варто розглядати як немонетарну статтю.

Розглянемо приклад відображення операцій за експортом продукції на умовах передплати в бухгалтерському обліку.

Приклад 5.2. Підприємство одержало від покупця аванс – 1 000 дол. США у розмірі вартості поставки товару. На момент отримання грошових коштів курс НБУ складав 8,15 грн за 1 дол. США. На кінець кварталу курс НБУ досяг 8,2 грн за 1 дол. США. На момент відвантаження товарів, яке відбулося в нас­тупному кварталі, курс НБУ був 8,10 грн за дол. США. На митниці було сплачено: мито – 4 %; митні збори – 0,2 %.

Відобразити операції в бухгалтерському обліку (таблиця 5.2).

Таблиця 5.2

Відображення в обліку отриманих авансів при здійсненні експортних операцій

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		дебет	кредит
1	Отримання авансу (1 000 · 8,15 = 8 150,0)	312	681	8 150,0
2	Відвантаження продукції (1 000 · 8,15 = 8 150,0)	362	701	8 150,0
3	Нараховано мито (1 000 · 8,1 · 4 % = 324,0)	93	377	324,0
4	Нараховано митні збори (1 000 · 8,1 · 0,2 % = 16,2)	93	377	16,2
5	Сплачено мито	377	311	324,0
6	Сплачено митні збори	377	311	16,2
7	Здійснення заліку заборгованості	681	362	8 150,0

Таким чином, у даному випадку, незважаючи на зміну курсу на кінець кварталу і на момент відвантаження продукції, курсові різниці не розраховуються, а дохід від продажу продукції визначається за курсом НБУ на дату авансу.

Плани практичних занять