3. Інші рушійні сили економічного прогресу

Рушійними силами економічного прогресу ви­ступають не лише базисні фактори - виробничі відносини й відповідні їм економічні інтереси. Активну роль у цьому відіграють і елементи надбудови (духовні, ідеологічні, політичні фактори).

Через свої інституції в особі держави, правових органів, партій, засобів масової інформації, релігійних установ тощо надбудова зворотно впливає на економічний базис. Хоча за своєю природою надбудова повинна сприяти розвиткові базису, який її породив, захищати його, вплив її може бути як позитивним, так і негатив­ним.

Найбільш глибокий і радикальний вплив на економічний базис має політика (як елемент надбудови). Економіка й політика взагалі

невіддільні одна від одної. Тим більше (як було показано раніше) економіка й економічна політика. Зміст політики, її характер, спрямованість, в остаточному підсумку визначається економікою, тобто сукупністю виробничих відносин даного суспільства. Політи­ка є концентрованим виразом економіки, її узагальненням. Тому коріння будь-якої політики слід шукати в економічних відносинах, в економіці. В той же час політика сама активно впливає на економіку, на суспільне життя. Вона може бути як могутнім двигуном економічного прогресу, так і його гальмом.

З допомогою своєї політики сучасна держава "вклинюється" у взаємодію виробничих відносин з продуктивними силами і цим може або сприяти зародженню й утвердженню нових виробничих відносин (якщо політика побудована на вимогах економічних законів), або штучно стримувати, консервувати їхні форми (якщо політика волюнтаристська). Тим самим розвиток продуктивних сил буде або стимулюватися, або гальмуватися.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується посиленням взаємо­зв'язку економічного, соціального й ду-

ховного прогресу. Тому, з'ясовуючи рушійні сили економічного розвитку, слід брати до уваги й духовні фактори, що проявляються в суспільній свідомості, культурі праці та спілкуванні, в певних моральних настановах і цінностях, традиціях. Виступаючи про­дуктом тривалої історичної еволюції, всі вони виражають, хоча й опо­середковано, зміни в економічному базисі суспільства. В той же час вони й самі активно впливають на розвиток суспільного виробництва.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що по­літекономія повинна вивчати виробничі відносини не як ізольо­вану автономну систему, а в тісній взаємодії як з про­дуктивними силами, так і з усіма елементами надбудови.

Отже, рушійні сили економічного прогресу можна звести в дві великі групи: внутрішні й зовнішні. Див. схему 37.

Схема 3 7 Рушійні сили економічного прогресу

_____________ Зовнішні ___________

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Що розуміється під економічним прогресом і в чому полягає його зміст?

2. Економічний прогрес - явище випадкове, епізодичне чи за­кономірне? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Що таке ефективність, якими показниками вона вимірюється?

4. Як ви розумієте вищій критерій економічного прогресу? Який зміст у нього вкладається?

5. Основні параметри, що характеризують рівень розвитку про­дуктивних сил.

6. Які основні параметри входять в систему критеріїв економі­чного прогресу?

7. Чому ступінь поділу та кооперації праці виступає критерієм економічного прогресу?

8. Як ви розумієте економію часу як критерій економічного прогресу? Що це за закон економії часу?

9. Норма й маса додаткового продукту. Як вони характеризу­ють економічний прогрес?

10. Продуктивність праці. Дайте визначення та назвіть складо­ві частини цієї категорії.

11. Як ви розумієте, тезу що суперечності виступають рушій­ною силою економічного прогресу?

12. Назвіть основні суперечності суспільного виробництва, роз­виток яких вирішальне впливає на суспільний прогрес.

13. Розкрийте діалектику взаємодії виробничих відносин і проду­ктивних сил.

14. Чому між виробничими відносинами та продуктивними си­лами суперечності неминучі? До яких наслідків приводить розви­ток цих суперечностей?

15. Що таке інтереси? Чому вони виступають спонукальним мотивом виробничої діяльності людей?

16. Система економічних інтересів та її структура.

17. Реальні й трансформовані економічні інтереси. Результати їх прояву.

18. Прокоментуйте механізм формування економічних інтересів.

19. Роль надбудови та її елементів в економічному прогресі.

20. Прокоментуйте схему "Рушійні сили економічного прогресу".

ЗАДАЧІ

Задача 1. На підприємстві "п" середньорічна вартість основних виробничих фондів у 1990р. складала 7 млн. крб., вартість вироб­леної (валової) продукції - 16 млн. крб. У 1996р. в силу загального скорочення виробництва в країні - відповідно 3 млн. крб. (в цінах 1990р.). Необхідно розрахувати показник фондовіддачі, його зміни і зробити висновок - про що ці зміни свідчать.

Задача 2. На машинобудівному підприємстві працює 1000 ро­бітників. Обсяг продукції, що виробляється, - 10 млн. гр. од. Вартість основного капіталу - 20 млн. гр. од. Вартість переробле­них матеріалів - 6 млн. гр. од.

1. Розрахувати показники: продуктивності живої праці, мета­ломісткості, фондовіддачі.

2. Зробити висновок про рівень ефективності даного підприємства. Задача 3. На основі наведених умовних даних (див. табл.):

Підприємство	Вартість річної продукції	Фонд оплати праці
І	9 млн. гр. од.	1 млн. гр. од.
II	4 млн. гр. од.	20 тис. гр. од.

необхідно розрахувати показники продуктивності та трудомісткості праці. Зробити висновок, на якому підприємстві продуктивність праці вища й чому.

Задача 4. Підприємство "А'* за рік виробило продукції на 12 млрд. гр. од. Вартість матеріалів для виробництва цієї продукції склала 7 млрд. гр. од. За цей час підприємство "Б*' такої ж продукції виробило на 8 млрд. гр. од. при затратах матеріалів на 3 млрд. гр. од. Необхідно розрахувати показники матеріаломісткості та матеріаловіддачі, а також зробити висновок, на якому підприємст­ві ефективність виробництва вища й чому.

Т Е М А 5 СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС ТА ЙОГО ПЕРІОДИЗАЦІЯ