- •Надійність та діагностування
- •5.9 Алгоритми пошуку несправностей в об’єктах.………….64
- •Література.........................................................................75 вступ
- •Розділ і. Основи теорії надійності
- •1 Основні поняття і визначення теорії надійності
- •Основні поняття і визначення теорії надійності.
- •Безвідмовність;
- •1.2 Безвідмовність і її показники.
- •Рішення цього диференціального рівняння дає основний закон надійності:
- •Очевидно, що , оскільки при верхній межі р(t) скоріше спрямовується до нуля, ніж t спрямовується до нескінченності. Таким чином,
- •1.3 Основні закони розподілу часу безвідмовної роботи.
- •Залежності експоненціального розподілу представлені на рис.1.6.
- •1.4 Основні моделі надійності апаратури.
- •1.5. Чинники, що впливають на показники надійності.
- •2 Методи підвищення надійності
- •2.1 Загальні методи підвищення надійності.
- •3 Розрахунок надійності апаратури
- •3.1 Аналітичний розрахунок надійності.
- •Якщо і-та підсистема складається з к груп елементів і в кожній групі nij елементів, то:
- •3.2 Види аналітичного розрахунку надійності.
- •3.3 Розрахунок надійності за статистичними даними.
- •4 Розрахунок запасних частин
- •4.1 Призначення і типи запасних частин.
- •4.2 Вибір номенклатури запасних частин.
- •4.3 Розрахунок кількості запасних частин.
- •Розділ іi Технічна діагностика
- •Методи і алгоритми технічної діагностики
- •5.1 Загальні відомості про технічну діагностику.
- •Технічні засоби діагностування.
- •Показники діагностування.
- •Методи діагностування.
- •5.5 Функціональні схеми систем діагностування.
- •5.6 Функціональна модель апаратури.
- •5.7 Таблиця станів функціональної моделі.
- •5.8 Алгоритми перевірки технічного стану об’єктів.
- •5.9 Алгоритми пошуку несправностей в об’єктах.
- •Діагностування об’єктів обчислювальної техніки
- •6.2 Логічні аналізатори.
- •6.3 Сигнатурні аналізатори.
- •Література
Література.........................................................................75 вступ
Ефективність будь-якої технічної системи характеризується, перш за все, її технічними параметрами і надійністю. У свою чергу, надійність як складна властивість залежно від призначення системи або об'єктів складається з поєднання властивостей безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності і збережливості, залежить від умов використання технічної системи.
При створенні складних систем виникає гостра необхідність вирішення завдань їх технічної діагностики практично на всіх етапах – проектування, виробництва і експлуатації. Застосування методів і засобів технічної діагностики надає істотний вплив на ефективність використання технічних систем.
Предметом вивчення навчальної дисципліни “Надійність та діагностування” є основні поняття і визначення теорії надійності, методи підвищення надійності, розрахунок надійності апаратури, розрахунок запасних частин, методи і алгоритми технічної діагностики, технічні засоби діагностики технічних об’єктів загалом і засобів обчислювальної техніки в частковості.
Розділ і. Основи теорії надійності
1 Основні поняття і визначення теорії надійності
Основні поняття і визначення теорії надійності.
Надійність - властивість oб’єкта зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують його здатність виконувати потрібні функцій в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання і транспортування
(ГОСТ 27.002-82).
Надійність - складна властивість технічного об'єкту. Вона включає простіші властивості. Це складові частини або сторони надійності. До сторін надійності відносять:
Безвідмовність;
ремонтопридатність;
довговічність;
збереженність.
Безвідмовність – властивість об'єкту безперервно зберігати працездатність протягом деякого часу або деякого напрацювання.
Ремонтопридатність – властивість об'єкту, яка полягає в пристосованості його до попередження і виявлення відмов і відновлення працездатності або шляхом проведення ремонту, або шляхом заміни комплектуючих елементів, що відмовили.
Довговічність – властивість об'єкту зберігати працездатність до настання граничного стану. Граничний стан об'єкту – це стан при якому подальша експлуатація об'єкту неможлива або економічно недоцільна.
Збереженність – властивість об'єкту зберігати працездатність під час зберігання або транспортування.
Працездатність – такий стан об'єкту при якому він здатний виконувати задані функції, задовольняючи вимогам нормативно-технічної документації.
В основі поняття надійності об'єкту лежить поняття його відмови. Відмова об'єкту – подія, що полягає в тому, що об'єкт або повністю, або частково втрачає свою працездатність При повній втраті працездатності виникає повна відмова, при частковій – часткова відмова.
Відмови можуть бути раптовими і поступовими. Раптовій відмові може не передувати поступове накопичення пошкоджень і він виникає раптово. Поступова відмова виникає в результаті поступового накопичення пошкоджень, головним чином унаслідок зносу і старіння матеріалів.
Відмова може бути короткочасною самоусуванною. Така відмова називається збоєм. Характерна ознака збою – те, що відновлення працездатності апаратури після виникнення збою не вимагає ремонту апаратури. Причиною збою може бути або короткочасна відмова апаратури (наприклад, залипання контакту), або короткочасно діюча перешкода, або дефекти програми.