Державний вищий навчальний заклад

“Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Затверджено радою Затверджено

факультету соціології та управління Вченою Радою ЗНУ

Протокол № від я 2012 року Протокол № від

Голова ради М.А. Лепський Ректор М.О.Фролов

^{підпис прізвище підпис прізвище}

ПРОГРАМА

державного екзамену з дисциплін

«Управління соціальними процесами»

«Конфліктологія»

«Організація та проектування служб в зонах посткатастроф»

«Методологія тренінгової роботи та консультування»

Спеціальність 8.13010201 “ Соціальна робота“

^{код назва}

Освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр

Форма навчання: денна та заочна

Запоріжжя

2012р.

І. Пояснювальна записка

Актуальність управлінської науки в сучасному світі визначається значущістю адміністративних рішень в різноманітних сферах суспільного життя, необхідністю посилення їхнього професіоналізму, теоретичного опрацювання. Керівники державних організацій та приватних підприємств користуються послугами експертів, консультантів не лише у прийнятті стратегічних, а й ситуаційних рішень. Цим пояснюється необхідність підготовки спеціалістів управлінського напрямку. В ЗНУ на факультеті соціології та управління функціонує спеціальність “Соціальна робота” зі спеціалізаціями “Управління персоналом” та “Управління соціальними процесами”. Підготовка магістрів відбувається на основі затвердженого навчального плану.

Державний екзамен зі спеціальності “Соціальна робота”, спеціалізації “Управління соціальними процесами”, включає в себе зміст провідних фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, які магістри вивчали протягом одного року; знання з цих дисциплін підтверджують їхню кваліфікацію як магістрів соціальної роботи. На засіданні кафедри соціальної філософії та управління (протокол № 4 від 05 жовтня 2010 року) були затверджені наступні дисципліни, за якими складаються екзаменаційні білети для державного екзамену зі спеціальності “Соціальна робота”, спеціалізації “Управління соціальними процесами”:

1. Управління соціальними процесами.

2 .Конфліктологія.

3. Організація та проектування служб в зонах посткатастроф.

4 .Методологія тренінгової роботи та консультування.

Форма екзамену – усний. Вибір даної форми визначається тим, що магістри повинні бездоганно володіти усною мовою, доказово висловлювати свої думки, аргументувати свою точку зору, вступати в комунікацію, вміти відстоювати свою позицію, вступати в полеміку, відповідати на критику, доступно аргументувати консультаційні й експертні послуги.

Етапи екзамену:

1. Ознайомлення студентів з програмою й вимогами ДЕК.

2. Проведення регулярних консультаций.

3. Проведення установчих лекций.

4. Проведення самого екзамену:

• в присутності всіх студентів розкривається конверт з екзаменаційними білетами головою ДЕК;

• кожний студент бере один білет, який містить чотири питання з вищеперерахованих предметів;

• на підготовку студентам дається 45-60 хв.;

• студент відповідає повністю на кожне питання білету й додаткові питання членів ДЕК;

• після відповідей всіх студентів і наради членів ДЕК студентам оголошуються результати екзамену у вигляді оцінки за 5-бальною системою відповідно критериям; результати екзамену протоколюються.

Магістр соціальної роботи спеціалізації “Управління соціальними процесами” повинен знати:

• способи філософської рефлексії ноосферичної реальності або соціальної матерії;

• основні тенденції світової науки, освіти, управління, охорони здоров’я, державного розвитку, особливості формаційних і цивілізаційних підходів, форми життєдіяльності земної цивілізації;

• історію формування суспільних відносин, кваліфіковано бачити різницю між родовими, видовими, внутрішньовидовими зв’язками та взаємодією людей;

• особливості розвитку системи суспільних відносин, які складають сутність української гілки європейської цивілізації, а також специфіку американської, азіатської, африканської та інших цивілізацій;

• особливості дії механізму трансформації організаційних відносин;

• генезис соціальних явищ;

• морфогенез соціальних процесів;

• логіку саморозгортання організаційних форм;

• методологію проектування організаційних форм;

• методологію та методику викладання суспільних та управлінських дисциплін;

• особливості функціонування та трансформації систем управління різних держав світу;

• засоби оптимізації каналів комунікацій у системах різного рівня та призначення;

• сучасні підходи до створення концепції або теорії еволюційного менеджменту;

• головні тенденції розвитку систем державного та недержавного управління.

Стосовно теоретичних питань магістр повинен уміти:

• класифікувати дії людей за різними критеріями. Виділяти на цій основі прогресивні та регресивні дії. Проводити оцінку людської діяльності з точки зору економічних, політичних, культурних, екологічних та інших наслідків;

• пояснювати, що таке особистість. Характеризувати основні фактори, які впливають на формування особистості в процесі соціалізації. Описувати механізми розумової діяльності, виявляти різні підсистеми в ній та механізми їх дії;

• визначити та проаналізувати поняття “громадянське суспільство”, його відмінність від поняття “держава”;

• давати характеристику різним підходам у розумінні культури, виділити її складові частини, пояснювати, як вона регулює поведінку індивідів у групі та суспільстві;

• описати механізми суспільно небезпечних відхилень, розрізняти культурно-засуджувані та культурно-схвалені відхилення, пояснювати їх особистості;

• пояснювати природу, функції, механізми кризи та конфлікту, сутність і значення консенсусу;

• аналізувати суспільні процеси, наприклад, зміну міграційних потоків, настрій національних і етнічних груп, формування нових економічних і політичних структур, зміни, що відбуваються в системі цінностей, динаміки злочинності тощо.

Стосовно практичних навичок магістр повинен уміти:

• проводити наукові дослідження;

• готувати підсумкові наукові звіти про проведену науково-дослідну роботу;

• на основі аналізу результатів дослідження готувати аналітичні записки до органів влади й апаратів управління;

• виступати експертом програм, що вносяться до органів державного управління та пропонуються громадськими організаціями;

• проектувати соціальні організми різного призначення;

• здійснювати управління соціальні організми різного призначення;

• здійснювати політичне керівництво на державному та корпоративному рівні;

• вести викладання у вищих навчальних закладах і спеціальних курсах суспільних та управлінських дисциплін;

• використовувати національний і міжнародний правовий інструментарій.

Іі. Критерії оцінювання

Інтервальна шкала оцінювання досягнень студентів у ЗНУ

За шкалою ECTS	За шкалою університету	За національною шкалою
		Екзамен
A	90 – 100 (відмінно)	5 (відмінно)
B	85 – 89 (дуже добре)	4 (добре)
C	75 – 84 (добре)
D	70 – 74 (задовільно)	3 (задовільно)
E	60 – 69 (достатньо)
FX	35 – 59 (незадовільно з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)
F	1 – 34 (незадовільно – без можливості повторного складання)

Оцінка «відмінно» за національною шкалою (A – за шкалою ECTS) передбачає чітку, послідовну, логічну відповідь на поставлене питання. Студент володіє всіма необхідними категоріями, визначеннями та дефініціями з питань білета; розкриває питання про стан наукової розробки проблеми відносно до кожної із складових білета; чітко характеризує систему критеріїв аналізу зафіксованих у білеті питань, а також висловлює власну точку зору відносно зазначеної проблеми.

Оцінка «добре» за національною шкалою (B, C – за шкалою ECTS) передбачає повну відповідь відносно питань зафіксованих у білеті. Студент володіє головними категоріями та визначеннями; може охарактеризувати сутнісні та змістовні параметри проблеми; відповідає на додаткові питання. При розкриті питань відсутня характеристика наукової розробки теми; не в повній мірі розкриваються зв’язки між складовими підсистемами питання; власна думка відсутня або не обґрунтована.

Оцінка «задовільно» за національною шкалою (D, E – за шкалою ECTS) передбачає наявність поверхових теоретичних знань, володіння головними категоріями та присутність системних уявлень про сутність визначеної в питанні проблеми. Студент орієнтується в комплексі інформації з питань, зазначених у білеті. Відповіді на додаткові питання є неповними або поверховими.

Оцінка «незадовільно» за національною шкалою (FX, F – за шкалою ECTS) передбачає наявність поверхових уявлень щодо змісту та сутності питань, зазначених у білеті. Студент не може структурувати інформацію з питання, сформулювати системне визначення необхідних дефініцій, категорій та понять; не відповідає на додаткові питання голови та членів Державної екзаменаційної комісії.

Екзаменаційний білет складається з чотирьох питань. Кожне з цих питань представляє одну з чотирьох вказаних вище дисциплін програми ДЕК і може бути оцінено до 25 балів. Таким чином студент в цілому на екзамені може набрати до 100 балів.

Ііі. Структура програми «управління соціальними процесами»

1. Загальна характеристика управління соціальними процесами. Управління та менеджмент. Управління як специфічні відношення між суб'єктами соціального процесу. Управління як система, що саморозгортається. Зміст та логіка розвитку управління як соціального феномена. Функції та принципи управління соціальними процесами. Соціальний процес як об’єкт управління. Суб’єкти управління соціальними процесами.

2. Природа управлінських відносин. Генезис управлінських відносин. Сутність, зміст та форма управлінських відносин. Відображення суспільних потреб. Соціальні запити. Процес управління. Зворотний зв'язок. Специфіка самоорганізації, управління, регулювання та керівництва. Управлінська інформація: директивна та виконавча. Стихійна, нормативна та смислова регуляція. Співвідношення управління та саморегуляції. Самоорганізація соціального життя.

3. Основні концепції наукового управління. Виникнення тейлоризму та його сутність. Розвиток управлінської думки у працях послідовників Тейлора. Головні проблеми фордизму. Аналіз головних принципів школи наукового управління. Бюрократичний підхід. Принципи А. Файоля. «Рух за гуманні стосунки»: аналіз головних принципів.

4. Сутність теорії соціальних змін. Типологія соціальних змін. Головні форми соціальних процесів. Еволюційні процеси.

5. Класифікація моделей життєвого циклу. Розвиток циклічних уявлень. Приклади моделей життєвого циклу. Теорії життєвого циклу людини, родини, організації, держави, етносу.

6. Моделі хвильової динаміки. Природа періодичності. Хвилі економічної динаміки, політико-ділової циклічності. Цикли боротьби за світове панування.

7. Хвилі соціокультурної динаміки. Засади еволюційної теорії П. Сорокіна. Півстолітні цикли в соціокультурній еволюції.

8. Перехідні моделі соціальних процесів. Кризи та реформи як різновиди соціальних процесів. Теорії управління кризами та реформами. Підходи до моделювання революційного процесу.

10. Сучасні теорії структурної динаміки. Моделі теорії катастроф. Синергетика та теорія хаосу. Дисипативні структури І. Пригожина.

11. Концепція соціального ринкового регулювання. Державне регулювання у США. Управління та планування в фірмах. Концепція соціального ринкового господарства та особливості державного регулювання в Західній Європі. Індикативне планування. "Шведська модель соціалізму" Г. Мюрдаля в умовах ринкової економіки. Державне регулювання економіки на макрорівні в Західній Європі. Загальні принципи державного управління.