
- •Тема. Визначений інтеграл
- •1. Обчислення визначених інтегралів за формулою Ньютона – Лейбніца.
- •2. Заміна змінної в визначених інтегралах.
- •3. Інтегрування визначеного інтеграла по частинах.
- •Іv. Невласні інтеграли.
- •V. Наближені обчислення визначеного інтеграла.
- •VI. Теорема про середнє значення.
- •Приклади типових задач.
Тема. Визначений інтеграл
Актуальність теми. Визначений інтеграл широко застосовується для розв’язку багатьох математичних задач, що описують фізичні, хімічні та біологічні явища і процеси.
Студент повинен знати:
- задачі, що приводять до поняття визначеного інтегралу;
- властивості визначеного інтегралу;
- зв’язок між невизначеним і визначеним інтегралом (теорема Ньютона – Лейбніца);
- невласні інтеграли (збіжні і розбіжні);
- теорему про середнє значення.
Студент повинен вміти:
- обчислювати визначені інтеграли методами безпосереднього інтегрування, заміни змінної і по частинах.
Базові знання:
- Невизначений інтеграл, його властивості та методи інтегрування.
- Поняття границі.
Запитання для самостійної підготовки:
1. Задача обчислення площі криволінійної трапеції.
2. Властивості визначеного інтегралу.
3. Формула Ньютона – Лейбніца.
4. Методи обчислення визначеного інтегралу: а) безпосереднє інтегрування; б) метод заміни змінної; в) інтегрування по частинах.
5. Невласні інтеграли, їх обчислення та дослідження на збіжність.
6. Теорема про середнє значення.
Зміст теми.
І. До поняття визначеного інтегралу приводить задача з визначення площі криволінійної трапеції.
Фігуру,
обмежену неперервною кривою
відрізком
осі ОХ і прямими
і
називають криволінійною трапецією
(мал.1). Розіб’ємо відрізок
довільним чином на
рівних частин. Точки поділу позначимо:
З цих точок проведемо перпендикуляри
до перетину з кривою
Отримаємо
малих
криволінійних трапецій, сума
площ яких дає нам площу криволінійної
трапеції. В центрі відрізків
візьмемо точки
і проведемо перпендикуляри (
штрихові лінії ) від цих точок
до перетину з кривою
а потім побудуємо прямокутники, в основі
яких лежать відрізки
,
а висоти, відповідно, ординати
Утворилася ступінчата фігура, площа
якої
наближається до площі криволінійної
трапеції
причому тим точніше, чим більше
.
Знайдемо
Всі доданки цієї суми відрізняються тільки індексами біля незалежної змінної, тому скорочено цю суму можна записати так:
(1)
- це інтегральна
сума. Символ
(грецька буква “сигма”) означає, що
потрібно додати вирази, що в правій
частині (1), надаючи індексу
всі цілі значення, починаючи від значення
, вказаного під символом “сигма”, до
значення, вказаного над цим символом.
Якщо
у виразі (1) збільшувати число
так,
щоб довжина відрізка
=
прямувала до нуля, то площа
криволінійної трапеції буде дорівнювати
границі інтегральної суми
:
(2)
Границя
інтегральної суми, при умові, що
,
називається визначеним інтегралом від
функції
на
відрізку
і позначається
(3)
де
-
нижня межа інтегрування,
-
верхня межа інтегрування,
-змінна
інтегрування.
Не для всякої функції існує визначений інтеграл. Функція , для якої існує визначений інтеграл, називається інтегрованою на проміжку . Якщо
функція обмежена на проміжку і неперервна на ньому, то вона інтегрована на цьому проміжку.
Якщо межі інтегрування є сталими величинами, то визначений інтеграл є стале число.
Зв’язок між визначеним і невизначеним інтегралом встановлює формула Ньютона – Лейбніца:
(4)
де
і
- значення первісної функції, взяті в
точках верхньої і нижньої границі.
ІІ. Властивості визначеного інтегралу.
1. Визначений інтеграл не залежить від позначення змінної
,
оскільки результат інтегрування - число, яке не залежить від того, якою буквою позначено аргумент підінтегральної функції.
2. Визначений інтеграл від алгебраїчної суми скінченого числа неперервних функцій, заданих на відрізку дорівнює алгебраїчній сумі визначених інтегралів:
.
3.
Сталий множник
виноситься за знак визначеного інтегралу:
4. Якщо верхню і нижню межі інтегрування поміняти місцями, то визначений інтеграл змінить знак на протилежний при збереженні абсолютної величини
5.
Якщо межі інтегрування рівні,
то
визначений інтеграл дорівнює нулю:
6.
при
.
7.
Адитивна властивість: якщо проміжок
розбити на дві частини
і
,
то
8.
Якщо підінтегральна функція на проміжку
інтегрування зберігає постійний знак,
то інтеграл буде число того ж знаку, що
і функція, тобто якщо
, то
9.
Якщо
- найменше, а
- найбільше значення функції
на
проміжку
то значення визначеного інтегралу знаходяться між добутками найбільшого і найменшого значення підінтегральної функції на довжину інтервалу інтегрування, тобто
ІІІ. Методи обчислення визначених інтегралів.