Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цьг_T Tэ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.96 Mб
Скачать

Тема 7. Рахунки операцій в снр Методичні вказівки

Особливу групу рахунків в СНР складають рахунки найбільш важливих економічних операцій. Вони носять перевірочний характер, не показують відносин між секторами, а підсумовують дані за певними операціями, які можна знайти в рахунках секторів, галузей, видів економічної діяльності. До них відносять рахунок товарів та послуг та рахунки «Іншого світу».

Вивчення даної теми слід починати із знайомства з рахунком товарів та послуг.

Слід засвоїти, що рахунок товарів та послуг характеризує усі ресурси (випуск продукції та імпорт) по економіці в цілому, а також напрямки використання цих ресурсів (проміжне споживання, кінцеве споживання, зміна запасів матеріальних оборотних коштів, валове нагромадження основного капіталу, придбання за виключенням вибуття цінностей, та експорт). Він є своєрідною зведеною характеристикою СНР. Рахунок товарів та послуг збалансований тільки на загальному рівні, але не за кожним видом операцій.

Слід звернути увагу на особливості побудови цього рахунку, а саме на те, що ресурси розміщені з лівого боку, а використання – з правого боку.

Схема рахунку товарів та послуг наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Рахунок 0. Рахунок товарів та послуг

Ресурси

Використання

P.1 Випуск продукції

P.7 Імпорт товарів та послуг

D.21 Податки на продукти

D.31Субсидії на продукти

P.2 Проміжне споживання

P.3 / P.4 Витрати на кінцеве споживання / фактичне кінцеве споживання

P.5 Валове нагромадження

P.51 Валове нагромадження основного капіталу

P.52 Зміни запасів матеріальних оборотних коштів

P.53 Придбання мінус вибуття цінностей

P.6 Експорт товарів та послуг

Таким чином, на одному боці рахунку реєструються всі ресурси товарів та послуг, а на другому – відображається використання ресурсів на різні потреби. Необхідно також розібратися у тому, що складові рахунку товарів та послуг дозволяють розрахувати ВВП двома методами: методом кінцевого споживання та виробничим методом. ВВП, розрахований методом кінцевого споживання, дорівнює сумі всіх статей кінцевого використання мінус імпорт, тобто сумі кінцевого споживання, валового нагромадження, зміни в запасах матеріальних оборотних коштів, придбання мінус вибуття цінностей, експорту мінус імпорт. ВВП, розрахований виробничим методом, дорівнює різниці між валовим випуском та проміжним споживанням плюс чисті податки на продукти. В схемі рахунку передбачається, що валовий випуск оцінено в основних цінах.

Принципи побудови та система показників рахунків зовнішніх операцій (рахунків „іншого світу”)

Зверніть увагу, що метою побудови групи рахунків зовнішніх операцій є узагальнення інформації про економічні відносини між національною (внутрішньою) економікою та „іншим світом”, що склалися у поточному періоді. В рахунках „іншого світу” фіксуються всі операції та інші економічні потоки, які здійснюються між інституціональними одиницями – резидентами країни та інституціональними одиницями – нерезидентами. Специфікою рахунків є те, що вони складаються з точки зору умовного сектору „інший світ”, тобто у ресурсній частині відображаються операції, за якими нерезиденти отримують доходи від резидентів, а у використанні – операції, що пов’язані з передачею доходів від нерезидентів резидентам. Якщо балансуюча стаття має позитивне значення, це вказує на перевагу іншого світу перед національною економікою, від’ємне – на дефіцит іншого світу. Показники рахунків зовнішніх операцій дозволяють аналізувати економічну політику держави по відношенню до інших країн, її кон’юнктурну та валютну спрямованість.

Слід знати, що сектор „інший світ” охоплює іноземні інституційні одиниці – нерезиденти, які вступають у економічні зв’язки з одиницями – резидентами та мають з ними економічні відносини. До цього сектору також включають інституційні одиниці, що фізично розміщені на географічній території даної країни, але не входять до складу національної економіки (анклави інших країн – посольства, консульства, військові бази та міжнародні організації).

За допомогою рахунків „іншого світу” оцінюється роль зовнішніх зв’язків у забезпеченні збалансованості доходів та витрат інституційних секторів – резидентів даної країни через економічну діяльність з нерезидентами.

Основним джерелом інформації для побудови рахунків „іншого світу” є платіжний баланс країни. Статті цих рахунків використовуються у рахунках товарів та послуг, рахунках первинного та вторинного розподілу доходу національної економіки у цілому та її секторів, таким чином корегуючи та впливаючи на показники функціонування економічної системи країни.

Потрібно орієнтуватися у тому, що відповідно до методології СНР – 93 для сектору „інший світ” складається чотири рахунка:

  • рахунок зовнішніх операцій з товарами та послугами;

  • зовнішній рахунок первинних доходів та поточних трансфертів;

  • зовнішні рахунки нагромадження: рахунок капіталу, фінансовий рахунок, рахунок інших змін у активах, рахунок переоцінки;

  • зовнішній рахунок активів та пасивів.

Нагадаємо, що рахунок зовнішніх операцій з товарами та послугами охоплює поточні операції між „іншим світом” та національною економікою, що пов’язані з покупкою та продажем товарів та послуг. У ресурсній частині фіксується імпорт товарів та послуг як відображення поточних доходів, отриманих нерезидентами від імпорту у національну економіку. У розділі „використання” відображається експорт товарів та послуг, що показує поточні доходи, яки передаються „іншим світом” національній економіки від експорту товарів та послуг.

Зверніть увагу, що балансуюча стаття рахунку „Зовнішнє сальдо товарів та послуг” розраховується як різниця між показниками імпорту та експорту. Якщо сальдо позитивне – для „іншого світу” спостерігається перевищення суми доходів, отриманих над сумою, що передана ним; для національної економіки - перевищення суми переданих доходів іншим країнам світу над доходами, що отримані нею (табл. 3).

Далі у вивченні потрібно перейти до зовнішнього рахунку первинних доходів та поточних трансфертів, який показує процес перерозподілу поточних доходів між резидентами національної економіки у цілому та нерезидентами (іншим світом). З попереднього рахунку у розділ „Ресурсів” переноситься стаття „Зовнішнє сальдо товарів та послуг”. Також у цьому розділу відображають первинні доходи, отриманні нерезидентами від прямої або посередньої участі у виробництві ВВП даної країни, та поточні трансферти, передані їм резидентами у звітному періоді.

У розділі „Використання” фіксуються первинні доходи, отриманні резидентами даної країни за результатами прямої або посередньої участі у виробництві ВВП інших країн, та поточні трансферти, передані їм нерезидентами країни.

Балансуюча стаття рахунку „Поточне зовнішнє сальдо” розраховується як різниця між підсумками розділів „Ресурси” та „Використання”, тобто між первинними доходами та поточними трансфертами, переданими національною економікою іншому світові (тобто отриманими іншім світом) та отриманими національною економікою від країн іншого світу (тобто переданим від іншого світу). Позитивне сальдо свідчить про перевищення доходів за даними показниками над витратами для „Іншого світу” та дефіцит національної економіки, від’ємне – навпаки.

Треба знати, що сутність показника „Поточне зовнішнє сальдо” для сектору „Інший світ” аналогічна за складом та змістом до показника „Заощадження” для інституційних секторів внутрішньої економіки.

Рахунок зовнішніх первинних доходів та поточних трансфертів кореспондується з деякими рахунками внутрішньої економіки, а саме: з рахунками утворення доходів, розподілу первинних доходів та вторинного розподілу доходів. Схема цього рахунку має наступний вигляд:

Таблиця 3

СХЕМА РАХУНКІВ „ІНШОГО СВІТУ”

ВИКОРИСТАННЯ

РЕСУРСИ

Зовнішній рахунок товарів та послуг

Р6. Експорт товарів та послуг

Р7. Імпорт товарів та послуг

В11. Зовнішнє сальдо товарів та послуг (В11=Р7-Р6)

Зовнішній рахунок первинних доходів та поточних трансфертів

Отримано від іншого світу (резидентами від нерезидентів):

D.1. Оплата праці найманих працівників

D.2-D.3. Податки за відрахуванням субсидій на виробництво та імпорт

D.4. Дохід від власності

D.5. Поточні податки на дохід, майно тощо

D.6. Соціальні внески та допомоги

D.7. Інші поточні трансферти

D.8. Коригування на зміни чистої вартості активів домашніх господарств у пенсійних фондах

В.11. Зовнішнє сальдо товарів та послуг

Передано іншому світові (від резидентів нерезидентам):

D.1. Оплата праці найманих працівників

D.2-D.3. Податки за відрахуванням субсидій на виробництво та імпорт

D.4. Дохід від власності

D.5. Поточні податки на дохід, майно тощо

D.6. Соціальні внески та допомоги

D.7. Інші поточні трансферти

D.8. Коригування на зміни чистої вартості активів домашніх господарств у пенсійних фондах

B.12.Сальдо поточних зовнішніх операцій

B.12=B.11+D.1+(D.2- -D.3)+D.4+D.5+D.6+D.7+D.8-D.1-(D.2- -D.3)-D.4-D.5-D.6-D.7-D.8

ЗМІНИ В АКТИВАХ

ЗМІНИ В ЗОБОВ”ЯЗАНЯХ І ЧИСТОМУ БАГАТСТВІ

Рахунок капіталу

K.2. Придбання мінус вибуття невироблених нефінансових активів

B.12.Сальдо поточних зовнішніх операцій

D.9. Капітальні трансферти, одержані „іншим світом”

D.9. Капітальні трансферти, передані „іншим світом”

B.10.1. Зміна чистої вартості власного капіталу за рахунок поточних операцій та капітальних трансфертів

B.10.1=B.12+D.9r-D.9u

B.9. Чисті кредити (+), чисті борги (-)

B.9=B.12+D.9r-D.9u-K.2

Потрібно також орієнтуватися у специфіки зовнішньоекономічніх рахунків нагромадження, які дозволяють характеризувати зміни у активах, зобов’язаних та чистої вартості власного капіталу нерезидентів у результаті здійснення операцій з резидентами країни та інших економічних та неекономічних факторів. Статті рахунків відображають операції, пов’язані з придбанням або продажем невиробничих нефінансових активів та фінансових активів (придбання або продаж виробничих нефінансових активів розглядаються як експорт або імпорт товарів), капітальних трансфертів, з прийняттям фінансових зобов’язаних, з природними катастрофами, політичними подіями, зміною рівня цін та інше. Ліва частина фіксує зміни в активах, права – зміни в зобов’язаннях і чистому багатстві.

Рахунок капіталу охоплює в частині змін у зобов’язаних капітальні трансферти, що одержані „іншим світом” від резидентів та передані секторам – резидентам від нерезидентів („іншого світу”),а в частині змін у активах – чисте придбання (тобто придбання за мінусом вибуття) невироблених нефінансових активів між іншими країнами світу та національною економікою. Цей рахунок кореспондується з „Зовнішнім рахунком первинних доходів та поточних трансфертів” через перенесення з останнього його балансуючої статті „Поточне зовнішнє сальдо” у правий розділ.

Балансуюча стаття рахунку операцій з капіталом – це чисті кредити (+) або чисті борги (-), що розраховується як різниця між загальною величиною змін чистої вартості внаслідок поточних операцій і капітальних трансфертів та чистим придбанням невироблених нефінансових активів. Позитивне значення вказує на обсяг ресурсів, що надається національній економіки від „іншого світу”, від’ємна різниця – обсяг ресурсів, що передається „іншому світові” від національної економіки. Підсумок правої частини рахунку (табл.3) характеризує зміни чистої вартості власного капіталу нерезидентів у результаті поточних операцій та капітальних трансфертів з резидентами даної країни.

Балансуюча стаття рахунку капіталу є вихідною для зовнішнього рахунку нагромадження – фінансового рахунку, а також кореспондується з балансуючою статтею рахунку капіталу для внутрішньої економіки в цілому, але з протилежним знаком.

Завершуючи роботу над темою, слід познайомитись із рахунками зовнішніх активів та пасивів, що визначають зовнішнє фінансове становище країни на початок та кінець періоду.