Розв’язування

Показники рахунку операцій з капіталом розраховуються наступним чином:

- Валове нагромадження основного капіталу:

18 + 2 + 10 = 30 гр.од.

- Капітальні трансферти:

- одержані:

10 + 1 + 2,5 = 13,5 гр.од.

- передані:

2,5 + 9 = 11,5 гр.од.

- Зміна чистої вартості власного капіталу за рахунок заощадження та капітальних трансфертів:

140 + (13,5 – 11,5) = 142 гр.од.

- Чисте кредитування (+), чисте запозичення (-):

(140 + 13,5 – 11,5) – (30 – 14 + 1,4 + 2,9) = 121,7 гр.од.

- Валове нагромадження:

30 + 1,4 + 2,9 = 34,3 гр.од.

Рахунок операцій з капіталом

Зміни в активах (використання)		Зміни в зобов’язаннях і чистому кредитуванні (ресурси)
4. Валове нагромадження основного капіталу	30	1. Чисте заощадження	140
5. Споживання основного капіталу	14	2. Капітальні трансферти, одержані	13,5
6. Зміна запасів матеріальних оборотних коштів	1,4	3. Капітальні трансферти, передані	11,5
7. Чисте придбання цінностей	2,9
8. Чисте кредитування (+), чисте запозичення (-)	121,7
Всього	142	Всього (зміни чистого багатства за рахунок заощадження та капітальних трансфертів)	142

Завдання для перевірки знань

І. Які економічні операції відображаються в рахунках нагромадження?

1. Операції, які відносяться до придбання, використання та вибуття об’єктів, що продовжують функціонувати і в наступних періодах.

2. Економічні операції, які завершуються протягом звітного періоду.

3. Операції, які відносяться до придбання, використання та вибуття активів.

ІІ. Перелічити рахунки, які відносяться до рахунків нагромадження.

1. Рахунок операцій з капіталом.

2. Рахунок виробництва.

3. Рахунок перерозподілу доходів у натурі.

4. Рахунок товарів і послуг.

5. Фінансовий рахунок.

6. Рахунок інших змін в обсязі активів.

7. Рахунок утворення доходу.

8. Рахунок переоцінки.

ІІІ. Назвати ресурсну частину рахунку операцій з капіталом.

1. Зміни в активах.

2. Зміни в зобов’язаннях і чистому багатстві.

3. Чисте кредитування або чисте запозичення.

IV. Назвати балансуючу статтю рахунку операцій з капіталом.

1. Зміни в активах.

2. Зміни в зобов’язаннях і чистому багатстві.

3. Чисте кредитування або чисте запозичення.

V. В якому рахунку відображається зміна вартості фінансових інструментів в результаті зміни цін?

1. Рахунок виробництва.

2. Рахунок перерозподілу доходів у натурі.

3. Рахунок товарів і послуг.

4. Рахунок переоцінки.

5. Фінансовий рахунок.

6. Рахунок інших змін в обсязі активів.

7. Рахунок утворення доходу.

Тема 6. Баланси в снр Методичні вказівки

Для кожного з секторів та економіки в цілому окрім рахунків складаються баланси активів та пасивів. Вони складаються на початок та кінець періоду в цінах, діючих в ці моменти часу.

На основі балансу активів та пасивів визначають структуру активів секторів економіки та національного багатства країни в цілому на початок кожного року. Порівняння балансів за ряд років дозволяє виявити вплив різних факторів на зміну вартості активів, зобов’язань та власного капіталу.

Фінансові активи одних секторів економіки є фінансовими зобов’язаннями інших секторів (крім монетарного золота), і якщо абстрагуватися від зв’язків з іншими країнами, статті взаємно погашають одна одну на рівні економіки в цілому Однак насправді деякі фінансові активи можуть бути пасивами нерезидентів і, навпаки, деякі зобов’язання резидентів можуть бути фінансовими активами нерезидентів. Таким чином, національне багатство визначається як сума нефінансових активів та перевищення фінансових активів (які є зобов’язаннями інших країн) над фінансовими зобов’язаннями резидентів даної країни перед резидентами інших країн.

В балансі активів та пасивів відображається вартість економічних активів, які знаходяться у власності інституційних одиниць, та їх фінансових зобов’язань на певних момент (на початок або кінець періоду). На правій стороні балансу показується балансуюча стаття – чиста вартість власного капіталу, яка визначається як різниця між вартістю активів та зобов’язань. Цей показник характеризує вартість майна інституційного сектора або національного багатства країни на певний момент.

В СНР є три самостійних баланси: початковий баланс активів та пасивів; зміни у балансі активів та пасивів; заключний баланс активів та пасивів.

Схема балансу активів та пасивів на початок (кінець) періоду

(початковий баланс)

Активи	Зобов’язання та чиста вартість капіталу
AN Нефінансові активи В тому числі: AN.1 вироблені активи AN.2 невироблені активи Фінансові активи	Фінансові зобов’язання Чиста вартість власного капіталу

Важливе значення для побудови заключного балансу має відображення змін, що сталися за період часу , що вивчається. Тому необхідно ознайомитися з таким балансовим рахунком, як зміни у балансі активів та пасивів. Підсумок по всіх змінах в активах, пасивах і чистій вартості капіталу, які сталися за звітний період по кожному сектору окремо і по країні в цілому підбивається у балансі “Зміни у балансі активів та пасивів”.

Зміни у балансі активів та пасивів

Активи	Зобов’язання та чиста вартість капіталу
Сумарна зміна в активах AN Нефінансові активи: AN.1 вироблені активи AN.2 невироблені активи AF Фінансові активи	Сумарна зміна зобов’язань AF Зобов’язання B.10. Зміни у чистій вартості капіталу, разом B.10.1 Зміни у чистій вартості капіталу за рахунок заощаджень і капітальних трансфертів B.10.2 Зміна чистої вартості капіталу в результаті інших змін в обсязі активів B.10.3 Зміни у чистій вартості капіталу, обумовлені номінальним холдинговим прибутком/збитком

Він відображає зміну всіх фінансових і нефінансових активів за рахунок заощаджень і чистих капітальних трансфертів, а також у результаті інших змін в обсягу активів, номінальним холдінговим прибутком/збитком.

Ці два баланси дозволяють побудувати заключний баланс активів та пасивів.

Заключний баланс активів та пасивів

Активи	Пасиви та чиста вартість капіталу
AN Нефінансові активи: AN.1 вироблені активи AN.2 невироблені активи AF Фінансові активи	AF Зобов’язання B.90 Чиста вартість капіталу

На відміну від початкового балансу активів та пасивів заключний баланс активів та пасивів являє собою сукупність усіх активів, пасивів і чистої вартості капіталу кожного сектора окремо і по країні в цілому на кінець обчислюваного періоду.

Зміни вартості активів, зобов’язань та власного капіталу є результатом економічних операцій або явищ, які не відносять до економічних операцій.

Зв’язок між показниками вартості активів на початок та кінець періоду та показниками зміни вартості активів протягом періоду, тих, які являються та не являються результатом економічних операцій (які відображаються в рахунках нагромадження) можна представити наступним чином:

А_кп = А_пп + А_п – А_в + А_ін + ХП,

де: А_кп – вартість активів на кінець періоду;

А_пп – вартість активів на початок періоду;

А_п – вартість придбаних активів;

А_в – вартість вибулих активів;

А_ін – зміна вартості активів, пов’язані з іншими змінами в їх обсязі;

ХП – “холдинговий” прибуток.

Вартість пасивів на кінець періоду визначають аналогічно:

П_кп = П_пп + П_в – П_в + П_ін + ХП,

де: П_кп – вартість пасивів на кінець періоду;

П_пп – вартість пасивів на початок періоду;

П_в – вартість взятих зобов’язань;

П_в – вартість погашених зобов’язань;

А_ін – інші зміни в обсязі зобов’язань.

Різниці в обсязі активів та зобов’язань, які спостерігаються при переході від початкового балансу до завершального, є наслідком економічних операцій та інших потоків в поточному періоді, що відображаються в рахунках нагромадження. Взаємозв’язок між показниками балансів активів та пасивів та показниками рахунків нагромадження можна також виразити наступним чином:

A_t+1 = A_t + _t1 + _t2 + _t3 + _t4,

де: A_t та A_t+1 – вартість активу та пасиву в балансі відповідно на початок або кінець періоду;

_t1 – зміна вартості активу, яка відображається в рахунку операцій з капіталом;

_t2 – зміна вартості активу або пасиву, яка відображається в фінансовому рахунку;

_t3 – зміна вартості активу або пасиву, яка відображається в рахунку інших змін в обсязі активів;

_t4 – зміна вартості активу або пасиву, яка відображається в рахунку переоцінки.

Для нефінансових активів цей взаємозв’язок може бути деталізований наступним чином:

A_t+1 = A_t + _t1 + _t3 + _t4,

де:

t1

=

Валове нагромад-ження основного капіталу

-

Спожи-вання основного капіталу

+

Зміна запасів матеріальних оборотних коштів

+

Чисте прид-бання ціннос-тей

+

Чисте придбання нефінансових невироблених активів

Для фінансових активів:

A_t+1 = A_t + _t2 + _t3 + _t4,

де _t2 – чисте придбання фінансових активів.

Для фінансових зобов’язань:

A_t+1 = A_t + _t2 + _t3 + _t4,

де _t2 – чисте прийняття фінансових зобов’язань.

Чиста вартість власного капіталу на кінець періоду може бути обчислена наступним чином:

A_t+1 = A_t + _t2 + _t3 + _t4,

де _t2 – зміна чистої вартості власного капіталу за рахунок заощадження та капітальних трансфертів (показник рахунку операцій з капіталом).

Як і для товару, так і учасника економічного процесу, наприклад, сектору “Домашні господарства”, можна скласти баланс його активів та пасивів.

Схема балансу активів та пасивів сектору “Домашні господарства”

Використання (активи)	Ресурси (пасиви)
Куплено продуктів	Продано продуктів
Виплачено доходу	Одержано доходу
Виплачено поточних трансфертів	Одержано поточних трансфертів
	Зміна зобов’язань (чисте кредитування (+) або чисте запозичення (-))
Всього	Всього

Загальний доход домогосподарств використовується у вигляді кінцевого споживання та у вигляді заощаджень, а заощадження в тій чи іншій мірі проявляються в інвестиціях та здійсненні різних фінансових операцій. Якщо майно домашніх господарств характеризує наявну сукупність матеріальних благ (активів) на конкретний момент і виступає запасом, то доходи можуть створюватися і за рахунок заборгованості. Термін “доход” включає оплату праці в грошовій і в натуральній формах, а також доход від власності. Гроші, які надійшли за певний період, записуються в схемі під назвою “ресурси”. Використання грошей за цей період реєструється під рубрикою “використання”. Таким чином, сума грошей, яка надійшла за певний період, повинна дорівнювати сумі витрачених грошей. Визначення різниці між сумою ресурсів і сумою використання дозволяє отримати результат, рентабельність діяльності сектору економіки за показником “чисте кредитування (+) або чисте запозичення (-)”.