
- •Числові характеристики статистичного розподілу
- •Практичні завдання
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 4. Міри зв’язку, особливості їх використання та інтерпретації у педагогічному експерименті
- •І. Теоретична частина
- •Приклади розв’язування типових задач
- •Іі. Практична частина
- •І. Теоретична частина
- •Алгоритм обчислення коефіцієнта Кендала:
- •Іі. Практична частина
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 5. Статистична перевірка педагогічних гіпотез і загальна постановка задачі про прийняття рішення Практичне заняття № 6-7 Теоретична частина
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«мАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ У ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ»
ТЕМИ №2 - 3: Описова статистика. Міри центральної тенденції, ВаРІАЦІЇ, Особливості їх використанняи та їх інтерПРЕТАЦІЯ У ПЕДАГОГіЧНОМУ ЕКСПЕРИМЕНТІ
ПРактичне ЗАНЯТТЯ№1-2
І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Вимірювання в соціально-педагогічних дослідженнях. Основні вимірювальні шкали.
Ряди розподілу: дискретні та варіаційні ряди.
Обчислення моди, медіани.
Обчислення середніх величин: середньої арифметичної, геометричної, гармонійної, квадратичної.
Дисперсія. Асиметрія. Ексцес. Коефіцієнт варіації.
основнІ понятТЯ та МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання завдань
Застосування математичних методів до педагогічного експерименту передбачає дослідження генеральної сукупності статистично, тобто виявлення властивостей генеральної сукупності за вибіркою. Для наочності, за вибіркою складають статистичний ряд. Це таблиця, в першому рядочку якої записані у зростаючому порядку різні варіанти значень вибірки хі , а в другому – частоти ni появи цих значень у вибірці.
Якщо кількість різних варіант дуже велика, то дані групують: складають інтервальний варіаційний ряд. Для цього інтервал значень варіаційного ряду (хmin; xmax) розбивають на інтервали однакової довжини, яку визначають за формулою Стерджеса
Початок першого
інтервалу знаходять за формулою
.
Графіки варіаційних
рядів.
Використовують два види графіків:
полігон і гістограму. Полігон
будують для середин інтервалів або для
статистичних рядів, гістограму
- для інтервалів. При побудові полігона
по вісі OY
відкладають частоти появи
відповідних значень, а по вісі OX
- середини інтервалів або значення
варіант статистичного ряду. При
побудові гістограми по вісі OY
відкладають значення
,
де
- частота появи кожного інтервалу,
-
об’єм вибірки,
- величина інтервалу, а по
вісі OX
- інтервали.
Числові характеристики статистичного розподілу
Мода– це значення, яке в статистичному ряді зустрічається найчастіше (М0).
Правило обчислення моди: якщо всі значення в ряді зустрічаються однакову кількість разів, то у цей ряд моди не має; якщо два сусідні значення зустрічаються однакову кількість разів, то мода дорівнює їх середньому арифметичному; якщо два несусідні значення зустрічаються однакову кількість разів, то ряд має дві моди і називається бімодальним
Для
інтервального варіаційного ряду
розподілу з однаковими інтервалами
моду обчислюють за формулою Орженцького:
,
де
-
нижня межа модального інтервалу,
-
частоти перед модального, модального,
після модального інтервалу .
-
довжина інтервалу.
Медіана – це значення, яке займає центральне місце у впорядкованому ряді розподілу (Ме).Правило обчислення медіани: для дискретного впорядкованого варіаційного ряду
З непарним
числом елементів медіану знаходять як
варіант х з порядковим номером (n+1)/2
:
.
Для ряду з парним числом елементів
медіану розраховують як середню
арифметичну двох варіантів з номерами
та
:
,
для інтервального ряду розподілу:
,
де
-
нижня межа медіанного інтервалу,
- довжина медіанного інтервалу,
- сума частот нагромаджених перед
медіанним інтервалом,
-
половина суми частот,
.
Примітка: медіанний інтервал визначається як інтервал для якого нагромаджена частота дорівнює півсумі всіх частот ряду, або перевищує її.
Середнє
арифметичне
– займає центральне місце в ряді і
характеризує середнє значення певної
ознаки (
)
Середня
гармонійна
є величиною, яка обернена до середньої
арифметичної з обернених значень ознаки
(
)
Середня
геометрична
– значення, яке займає центральне місце
у виборці, що являє собою геометричну
прогресію (
).
Середнє
квадратичне використовують
при розрахунках абсолютних і відносних
показників варіації
(
)
Розрахунок середніх величин
Види середньої |
Розрахункова формула середньої |
|
простої |
зваженої |
|
Середня арифметична, |
|
|
Середня гармонійна, |
|
|
Середня геометрична, |
|
|
Середнє квадратичне, |
|
|
У
розрахункових формулах прийняті такі
позначення:
- значення ознаки;
- частота появи значення ознаки;
- обсяг сукупності;
- обсяг значення ознаки (
)
Дисперсія
– міра
розсіювання, що дорівнює середньому
значенню квадрата відхилень окремих
значень від середнього арифметичного.
Обчислюється за формулою:
Середнє
квадратичне відхилення
– міра розсіювання, яка показує наскільки
в середньому кожне значення ряду
відхиляється від середнього арифметичного.
Обчислюється за формулою:
Асиметрія
– кількісна міра стрімкості нахилу
симетричного розподілу. Обчислюється
за формулою:
,
область значень -
+
,якщо
0
, то розподіл має нахил вліво,
0
– нахил вправо,
=0
– розподіл симетричний.
Ексцес
– кількісна міра випуклості (пологості)
верхньої частини кривої розподілу.
Обчислюється за формулою:
.
Область значень -
+
Коефіцієнт
варіації
– міра відношення середньоквадратичного
відхилення до середнього арифметичного
вираженого у відсотках. Обчислюється
за формулою:
.
Вибіркові числові характеристики (для інтервальних варіаційних рядів)
Вибіркове середнє
Вибіркова дисперсія
Виправлена вибіркова дисперсія
Середнє квадратичне відхилення
Вибірковий коефіцієнт асиметрії
,
де
- центральний момент ІІІ порядку, S
– середнє квадратичне відхилення.
Вибірковий коефіцієнт ексцеса
,
де
-
центральний момент ІV
порядку, S – середнє
квадратичне відхилення.