Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка_з_АК_пр1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4.15 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний університет

нафти і газу

Кулинин Н.Л. Гуменюк Т.В.

Практичні роботи

з дисципліни «Архітектура ЕОМ»

для студентів спеціальності

«Комп’ютерні системи і мережі»

Івано-Франківськ

2008 р.

Практична робота №1 Перевід чисел із однієї системи числення в іншу

1.1 Мета роботи

Навчитися представляти числові значення в різних системах числення.

Триваліть роботи – 2 години

1.2 Короткі теоретичні відомості

Найпростішою з усіх позиційних систем числення є двійкова, або бінарна система, що складається з двох цифр: 0 і 1. Дана система дозволяє найефективніше відобразити інформацію з допомогою електричних цифрових сигналів, якщо, наприклад, низький рівень напруги або відсутність імпульсу позначити як логічний нуль (лог. 0), а високий рівень напруги або наявність імпульсу - як логічну одиницю (лог.1). Тобто, основною одиницею зберігання даних в комп’ютері є біт. В свою чергу вісім біт об’єднуються в байт, при чому кожен біт може бути встановлений (=“1”), або скинутий (=”0”), допускаючи 256 різних варіантів. Таким чином в одному байті можна представити 256 різних символів (розширений набір кодів ASCII) або ціле число в діапазоні від 0 до 255.

В більшості мовах програмування можна використовувати двійкову, вісімкову, десяткову або шістнадцяткову основу (таблиця 1.1). Існують також інші системи числення, такі як трійкова, четвіркова, Unary.

Таблиця 1.1

Двійкова (b)

Вісімкова (o/q)

Десяткова (d)

Шістнадцяткова (h)

0

0

0

0

1

1

1

1

10

2

2

2

11

3

3

3

100

4

4

4

101

5

5

5

110

6

6

6

111

7

7

7

1000

10

8

8

1001

11

9

9

1010

12

10

A

1011

13

11

B

1100

14

12

C

1101

15

13

D

1110

16

14

E

1111

17

15

F

10000

20

16

10

10001

21

17

11

...

...

...

...

11001

31

25

19

11010

32

26

11011

33

27

...

...

...

...

Системою числення називають визначену сукупність знаків і цифр, а також правил їхнього запису. Розрізняють системи числення непозиційні і позиційні. У непозиційних системах значення кожної цифри не залежить від її позиції в числі. Прикладом непозиційної системи служить римська система числення. Недоліком непозиційних систем є необмежена кількість різних цифр, необхідних для представлення будь-якого числа.

Позиційними називають такі системи числення, у яких значення кожної цифри в числі знаходяться в строгій відповідності з її позицією. Позиція визначається розташуванням даної цифри щодо коми. Так, будь-яке число в позиційній системі числення представляється у виді

(1.1)

«Вага» кожної цифри в числі визначається значенням самої цифри і деяким множником , де просте число, називане підставою системи числення, — порядковий номер позиції, починаючи з нуля.

Розглянемо звичну десяткову систему. Вона містить лише десять різних цифр, тобто х, можуть приймати значення 0,1, ..., 9. Наприклад, число N = 123,45 позначає скорочений запис вираження

Основа системи числення q, тут дорівнює 10. У загальному випадку вираз (1.1) являє собою скорочений запис полінома

(1.2)

Неважко переконатися в тому, що в будь-якій системі числення, що використовує арабські цифри, основу системи представляється як число 10. Як правило, у всіх системах числення з основою менше 10 Для представлення цифр застосовуються арабські символи, а в системах числення з основою більше 10 — ще і букви латинського алфавіту.