43. Фази розвитку групи

ФАЗА I. СТВОРЕННЯ І ОРІЄНТАЦІЯ Учасники зосереджуються самі на собі - на реалізації власних інтересів, а у складній ситуації намагаються спиратися на інші особи (залежність).  У першій фазі учасники не почувають себе безпечно.Це - фаза залежності. На цьому етапі найважливішим завданням тренера є створити почуття безпеки. На цьому етапі часто проявляються ролі активних лідерів, які пробують нав`язати групі своє бачення цілей і норм.На цьому етапі групі часто може бути потрібний блазень, який підштовхує групу у розважальному напрямі.ФАЗА 2. БУДОВА РОЛЕЙ І ВЗАЄМИН. Характеризується посиленим почуттям автономії учасників, що пов`язане з їхньою концентрацією самих на собі. Тільки створюється структура групи, з`являються постійні підгрупи, проявляються більш постійні ролі. В цій фазі виразною є часто роль бунтівника, яку можуть одночасно відігравати декілька осіб. Роль тренера на цьому етапі - це полегшити співпрацю учасників між собою. Якщо на цьому етапі тренер тільки посилюватиме конкуренцію учасників між собою, відбудеться поділ на кілька груп, які і далі змагатимуться одна з другою. ФАЗА 3. ВСТАНОВЛЕННЯ І СХВАЛЕННЯ НОРМ, ЦІННОСТЕЙ І ЦІЛЕЙ. Ця фаза характеризується, з одного боку, автономією учасників, а з другого - їхньою взаємодією. Спочатку саме тренер є зразком неписаних правил і має вплив на вироблення як позитивних, так і негативних норм у групі.  Умовою для співпраці і взаємодії є досягнення згоди між учасниками щодо чинних норм, за якими буде функціонувати група та за дотримання яких учасники будуть нести відповідальність. ФАЗА 4. ЕТАП СПІВПРАЦІ ТА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ. На цьому етапі відбувається:- перехід від колективної відповідальності до індивідуальної- значна самостійність учасників - в обсязі постановки проблем і пошуку розв`язань - взаємне надання допомоги - закріплення і посилення групового досвіду - замикання групового досвіду При цьому тренеру треба пам`ятати про найбільш істотні емоційні та соціальні потреби учасників:- безпека - вплив на ситуацію в групі - позитивний досвід у контактах з іншими особами.

44. Види корекційних груп. Т-групи, особливості проведення. Соціально психологічний тренінг як засіб корекції.

 Види корекційних груп: а) Т – групи або СПТ; в) гештальт – групи; г) тілесно орієнтовані групи;д) групи умінь.Т-група в психокоррекційнному плані має дві основні цілі: 1. Самовдосконалення особистості. 2. Навчання навичкам міжособистісного спілкування.  Т-група, крім функції навчання, виконує ще й функцію психічного одужання. Це означає, що заняття в Т-групі роблять її учасників більш сприятливими до чужих почуттів і потреб, дозволяють глибше усвідомити себе і свою власну поведінку, домогають налагодити адекватні межособистісні відносини, підвищити свою комунікабельність, відкритість, укріпити повагу до оточуючих і почуття власної гідності. Т-групи зазвичай використовуються як своєрідна соціо психологічна мікролабораторія для виявлення наявних у кожного з учасників можливостей розвитку та відпрацювання умінь міжособистісного спілкування.

У широкому сенсі слова під соціально-психологічним  тренінгом (СПТ) розуміється практика психологічного впливу, заснована на активних методах группової роботи. При цьому мається на увазі використання своєрідних форм навчання знанням, умінням і технікам в сфері спілкування, діяльності, власного розвитку та корекціі. СПТ спрямований на оволодіння певними соціально-психологічними знаннями,розвиток комунікативних здібностей персоналу, рефлексивних навичок, спооможності аналізувати ситуацію, поведінку, стан як членів групи, так і свої власні, вміння адекватно сприймати себе і оточуючих. При цьому виробляються і коригуються норми особистісного поведінки і міжособистісної взаємодії, а також розвивається здібності гнучко реагувати на ситуацію, швидко перестроєна в різних умовах і різних групах.Соціально-психологічний тренінг - один з методів активного навчання і психологічного впливу, здійснюється в процесі інтенсивного групового взаємодії та спрямованого на підвищення компетентності в сфері спілкування, в якому загальний принцип активності обичаєм доповнюється принципом рефлексії над власною поведінкою і поведінкою інших учасників групи.