- •Передмова
- •Структура робочої програми дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни “логіка для юристів”
- •Мета і завдання вивчення навчальної дисципліни “логіка для юристів”
- •Методи контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Програма навчальної дисципліни “логіка для юристів”
- •Структура залікового кредиту дисципліни
- •“Логіка для юристів”
- •Денна форма навчання
- •Структура залікового кредиту дисципліни “Логіка для юристів” заочна форма навчання
- •Тема1. Предмет, завдання, методи логіки. Міркування і його структура
- •Тема 2. Семіотичний характер логіки
- •Тема 3. Логічний аналіз понять
- •Тема 4. Логічні операції над поняттями
- •Змістовий модуль 2. Судження. Складні судження. Основні закони логіки. Умовиводи.
- •Тема 5. Судження
- •Тема 6. Складні судження
- •Тема 7. Основні закони логіки
- •Тема 8. Умовивід. Безпосередні умовиводи
- •Тема 9. Дедуктивні умовиводи
- •Тема 10. Правдоподібні (індуктивні) умовиводи
- •Тема 11. Аналогія
- •Тема 12. Доведення і спростування
- •Тема 13. Гіпотеза
- •Рекомендована література Основна література
- •Збірники вправ і задач
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації, вимоги і тематика для підготовки до семінарських занять
- •Рекомендований порядок підготовки студента до семінару
- •Тематика семінарських занять змістовий модуль 1. Семінар 1. Предмет логіки для юристів (2 год.)
- •Семінар 2. Логічний аналіз понять. Юридичні поняття (2 год.)
- •Семінар 3. Логічні операції над поняттями (2 год.)
- •Тестові завдання до змістового модуля 1
- •Змістовий модуль 2. Семінар 4-5. Судження (4 год.)
- •Семінар 6-7. Дедуктивні умовиводи та їх застосування в юридичній практиці (4 год.)
- •Семінар 9. Доведення та спростування. Гіпотеза. Їх застосування в юридичній практиці (2 год.)
- •Тестові завдання до змістового модуля 2
- •Рекомендації щодо самостійної та індивідуальної роботи студентів
- •Тематика самостійної роботи (індз)
- •Методичні вказівки для виконання контрольних робіт
- •Варіанти і теми контрольних робіт
- •Зразок комплексної контрольної роботи для студентів зфн
- •Система оцінювання завдань комплексної контрольної роботи
- •Словник основних термінів
- •Перелік питань на залік
- •Зразок залікового білета
- •Грубінко Андрій Васильович логіка для юристів
- •46027, Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2, тел. 43-57-97
Методичні вказівки для виконання контрольних робіт
Однією із ефективних форм набуття студентами вміння самостійно працювати з науковою літературою, електронними ресурсами, творчо опрацьовувати значні обсяги навчального матеріалу та одночасно перевірки знань і самоконтролю, набуття навичок самостійного виконання практичних завдань з “Логіки для юристів” є виконання контрольної роботи, яка передбачена для студентів заочної форми навчання.
Мета контрольної роботи – поглиблення, узагальнення, закріплення та перевірка знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Вона спрямована на поглиблення вивчення студентом навчального матеріалу, має творчий характер з елементами пошукової роботи, розвиває правовий світогляд і “юридичне мислення” (уміння чітко формулювати думки, логічно вибудовувати систему аргументів, бути доказовим в твердженнях, всебічно розглядати та аналізувати явища дійсності).
Контрольна робота є концентрованим звітом про самостійну роботу студента і має за мету перевірити, як він засвоїв окремі розділи дисципліни, а також дозволяє своєчасно виявити прогалини у системному засвоєнні навчального матеріалу, надати рекомендації і методичну допомогу.
Виконання контрольної роботи є допуском студента до складання заліку з навчальної дисципліни “Логіка для юристів”.
Порядок підготовки та оформлення контрольних робіт
При підготовці до виконання контрольної роботи необхідно насамперед ознайомитися з відповідними розділами підручників та навчальних посібників. Надалі рекомендується опрацювання спеціальної літератури (монографії, наукові статті, матеріали наукових конференцій та ін.).
У короткому вступі розкривається суть проблеми, обгрунтовується її актуальність (до 2 с.). В основній частині розкривається зміст теми (до 10 с.). Наприкінці подаються короткі, чіткі висновки, підводяться підсумки (до 2 с.). В основній частині роботи необхідно подавати приклади з юридичної практики, пропонувати власні варіанти і моделі побудови та вирішення тих чи інших завдань і задач з відповідної теми.
На завершення роботи подається список використаної літератури (не менше 5 найменувань). Посилання на літературу здійснюється в тексті у квадратних дужках (наприклад – [2]).
Контрольна робота подається для оцінки викладачем у письмовому друкованому вuгляді не пізніше, ніж за 1 тиждень до заліку.
Усі частини роботи повинні логічно поєднуватися і відповідати темі. Матеріал повинен подаватися у вигляді логічного ланцюжка, в якому подальші положення неминуче витікають з попередніх, окремі розділи природно пов’язані між собою.
Студент вибирає тему контрольної роботи із запропонованого переліку у відповідності зі своїм номером у списку академічної групи.
Варіанти і теми контрольних робіт
Варіант |
Завдання |
1 |
|
2 |
|
3 |
- Умовне судження: характеристика, види, застосування в юридичній практиці. - Наукова індукція. |
4 |
- Категоричні судження: види, застосування в юридичній практиці. - Аналогія в судовому пізнанні. |
5 |
- Етапи розвитку логіки як системи наукових знань. - Види поділу понять. Поділ понять в юридичній практиці. |
6 |
- Види понять. Їх застосування в юридичній практиці. - Складні і складноскорочені силогізми. |
7 |
- Типи відношень між поняттями. - Індуктивні міркування в юридичній практиці. |
8 |
- Просте судження: характеристика, види, застосування в юридичній практиці. - Правила визначення. |
9 |
- Мислення і мова. - Види понять, їх застосування в юридичній практиці. |
10 |
- Безпосередні силогізми: визначення, способи побудови, застосування в юридичній практиці. - Зв’язок дедукції та індукції. |
11 |
- Визначення понять. Прийоми, подібні до визначення. - Види індуктивних міркувань, їх застосування в юридичній практиці. |
12 |
- Поняття про знак. Види знаків. - Види простих суджень за якістю і кількістю. |
13 |
- Класифікація: визначення, види, застосування в юридичній практиці. - Логічний квадрат. |
14 |
- Загальна характеристика поняття. - Види складних суджень, їх застосування в юридичній практиці. |
15 |
- Види понять за обсягом і змістом. - Аналогія: визначення, види, застосування в юридичній практиці. |
16 |
- Основні закони логіки висловлювань. - Доведення: визначення, види, застосування в юридичній практиці. |
17 |
- Дедуктивні умовиводи: загальна характеристика. - Гіпотеза: поняття, структура, види. |
18 |
- Значення законів логіки для судового дослідження. - Фігури і модуси категоричного силогізму. |
19 |
- Загальна характеристика умовиводів. - Логічні відношення між простими судженнями, їх застосування в юридичній практиці. |
20 |
- Логічні операції над поняттями, їх застосування в юридичній практиці. - Види індуктивних умовиводів. |
21 |
- Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. - Види складних суджень, їх застосування в юридичній практиці. |
22 |
- Види понять за обсягом і змістом. - Умовно-розділові міркування: визначення, види, застосування в юридичній практиці. |
23 |
- Міркування і його структура - Розділово-категоричні силогізми: модуси, застосування в юридичній практиці. |
24 |
- Правила категоричного силогізму. - Аналогія: визначення, види, застосування в юридичній практиці. |
25 |
- Зміст і обсяг поняття: визначення, структура, застосування в юридичній практиці. - Види дедуктивних умовиводів. |