Семінар 3. Логічні операції над поняттями (2 год.)

Питання для обговорення

1. Узагальнення і обмеження понять.

2. Поділ понять. Види і правила поділу понять. Юридичні приклади поділу понять.

3. Класифікація понять, її види. Класифікація юридичних понять.

4. Визначення понять. Прийоми, подібні до визначень.

5. Правила визначень,типові помилки при визначенні.

6. Визначення в юридичній практиці.

Мета заняття – засвоїти основні види логічних операцій з поняттями і навчитися використовувати їх у конкретних юридичних випадках. До логічних операцій відносяться: обмеження, узагальнення, визначення та поділ понять. В юридичній практичній діяльності часто виникає потреба у розкриті змісту понять, які використовуються в документах, дискусіях, розмірковуваннях. Так, щоб правильно кваліфікувати скоєне як “службове підроблення” необхідно знати зміст цього поняття згідно з Кримінальним кодексом України. Студенти повинні розрізняти номінальні та реальні, явні та неявні визначення.

Термінологічний словник

Узагальнення понять, обмеження понять, одиничне поняття, поділ понять, поділюване, члени поділу, основа поділу, простий поділ, дихотомічний поділ, класифікація понять, допоміжна класифікація понять, природна класифікація понять, штучна класифікація понять, визначення понять (дефініція), номінальні визначення, реальні визначення, явні визначення, тавтологія.

Дайте відповідь на питання

1. Що таке узагальнення ? Наведіть приклади.

2. Чи існує межа узагальнення для певного поняття ?

3. Що таке обмеження ? Наведіть приклади.

4. Що таке поділ поняття і яка його структура ?

5. У чому різниця між поділом і розчленуванням предмета на частини ?

6. Що таке визначення ?

7. Які види визначень Ви знаєте ?

8. Що таке номінальне визначення ? Наведіть приклади.

9. Що таке реальне визначення ? Наведіть приклади.

10. Чи може реальне визначення перетворитися на номінальне і навпаки ?

Практичні завдання

Завдання 1. Узагальніть такі поняття:

студент; слідчий; судоустрій; валютний рахунок; людина, яка вивчає логіку; теорія держави і права; конституція; меморандум; нотаріус; словник; приголосна буква; розум.

Завдання 2. Перевірте правильність узагальнення понять:

• кабінет міністрів — уряд;

• староста курсу — староста групи;

• літо — найтепліша пора року;

• Конституція України — джерело права;

• договір — угода;

• місяць — рік;

• підручник логіки — підручник — книга;

• клас — школа — середня школа;

• Київ — столиця України — столиця — головне місто держави — місто;

• злочинець — злочинна група — банда;

• Аристотель — давньогрецький філософ — філософ;

• наклеп — брехня — викривлення істини.

Завдання 3. Перевірте правильність обмеження понять:

• держава — республіка;

• злочин — крадіжка;

• олігархія — монархія;

• релігія — християнство;

• юрист — адвокат — адвокат, який веде справу громадянина К.;

• наука — логіка — вчення про дедуктивні міркування;

• вогнепальна зброя — пістолет “Беретта” — пістолет, з якого вбили С;

• ліки — мікстура — ліки в таблетках.

Завдання 4. Визначте логічну структуру поділів:

• суб’єктами правовідносин можуть бути: люди (громадяни, іноземці, особи без громадянства), об’єднання (держави, організації, громадські органи), соціальні спільноти (народ, колектив);

• нормативно-правові акти поділяються на закони та підзаконні акти;

• вирок суду може бути обвинувальним або виправдувальним;

• політична діяльність може бути конструктивною або деструктивною;

• за державним устроєм держави поділяються на унітарні і федеративні;

• грошові знаки бувають металевими і паперовими.

Завдання 5. Замініть дихотомічний поділ на поділ за видотвірною ознакою:

• вузи поділяються на університети і неуніверситети;

• люди поділяються на блондинів і неблондинів;

• серед галузей права виділяють цивільне і нецивільне право;

Завдання 6. Побудуйте класифікацію, використовуючи такі поняття:

• католицизм, махаяна, християнство, іслам, хінаяна, протестантство, світова релігія, суннізм, православ’я, шиїзм, буддизм.

Завдання 7. З’ясуйте структуру наведених визначень:

• функції держави – це основні напрями діяльності держа­ви, що характеризують її призначення у суспільстві;

• федерація – союзна держава, частини якої мають ознаки державності;

• бунт – стихійне повстання;

• сепаратизм – політичний рух за відокремлення частини держави й створення нового державного утворення;

• дієздатність – здатність особи набувати права та створювати для себе юридичні обов’язки, а також нести відповідальність за вчинені злочини.

Домашнє завдання

1. Наведіть п’ять прикладів неправильного поділу.

2. Наведіть приклади юридичних понять, вкажіть ділене, члени поділу та визначте основу поділу.

3. Складіть по три приклади узагальнення і обмеження понять.