Література

1. Бутройд Г., Мерч Л. Ориентирующее приспособление для вибрационного бункерного питателя. Ж-л “Конструирование и технология машиностроения “, Мир, № 3,1970.

2. Повидайло В.А. Расчет и конструирование вибрационных питателей. – М.:Машгиз, 1962.

3. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика.- М.:Высшая школа, 1972.

Додаток до супутньої програми (аналіз розрахунку)

Визначаємо ймовірність, що деталь випаде в одному з двох лотків, така:

де j – зона вирізу, при попаданні в яку, центр ваги деталі з неправильною орієнтацією відбувається випадання, а І – довжина польоту, за один цикл

Визначаємо усі показники в безвимірній формі

, де r – менший діаметр деталі;

, де b – відстань від вершини кута вирізу до стінки чаші.

R – більший діаметр деталі.

Тоді

J₀ = tg[1 – b₀] -

при   45 і b₀ < (1 – r₀cosctg)

j₀ = 2(1 – b₀)tg -

при  < 45 і b₀ > (1 – r₀cosctg)

Тепер визначимо величину польоту деталі:

1. Експериментально

І=

де  – частота кливань, Гц;

U_U – середня швидкість вибору (експериментально);

_П – тривалість польоту (експериментально).

2. Вирахувавши

І = 2А_Пk_c_П

А_П – амплітуда коливань виміряна вздовж лотка

R_c – коефіцієнт швидкості

_П – тривалість польоту

А, k,  _­– вирахувати самостійно і підставити.

Тепер вирахуємо

b_U – найбільше значення b₀, при якому скидаються всі невірно орієнтовані деталі.

b_w – найменше значення b₀, при якому забезпечується прохід всіх деталей, які мають вірну орієнацію

для   45

b_U = 1 – cos²(I₀ ctg + )

b_w = 1 – cos

для  < 45

b_U = 1 – 0.5I₀ ctg -0.5r₀ cosec

b_W = 1 – 0.5 cosec