4. Поняття життєвого простору та закон розширення життєвого простору.

Ратцель - основоположник геополітики. «Земля і життя», «Народознавство», «Політична географія» Яскравий представник географічного детермінізму – визнавав вплив географічного середовища на розвиток народу, держави. У праці "Про закони просторового росту держав" (1901р.) Він розглядав держави як живі організми, які, щоб жити, розмножуватись, мусять вести боротьбу за "життєвий простір".

У праці «Політична географія» дав таке визначення держави: «держава – живий організм, вкорінений у грунті». Просторова експансія держави – ознака росту живого організму. Звуження і розширення держави - природний процес, пов'язаний з життєвим циклом держави. Процвітання держави повністю грунтується на властивостях його території. Саме поверхня землі визначає простір і межі людства та окремих народів. боротьба за простір вирішальна для збереження життя, оскільки умови життя залежать від простору. Зменшення простору спричиняє чахлість народу, збідніння господарства і зменшення населення. Потрібний для життя простір, його захоплення і утримання, вимирання на тісному і посилення на великому - основні фактори людської історії, узагальнюються законом „розширення простору” Для свого існування держава повинна забезпечити собі достатній життєвий простір. Тільки значний простір може забезпечити домінуючі позиції в світі, що і має на меті держава. До розширення здатні лише держави, бо народи прив’язані до землі.  Державу утворюють 2 елементи: площа та кількість жителів, що залежить від ступеню культури народу, що увійшов до складу держави. Якщо дрібні держави заселені густо, великі держави характеризуються меншою густотою населення . Якщо народу дісталася не дуже добра земля, він може довести вище покликання тим, що змінить географічне положення. Якщо проживають по сусідству 2 народи різних здібностей, народ більш здібний неодмінно забере кращу, більш придатну для своєї високої культури, землю. Сформулював 7 законів росту держави: 1. Простір зростає з ростом культури нації. 2. Ріст держави супроводжується такими аспектами розвитку, як ідеї, торгівля, місіонерство і активність. 3. Ріст держави здійснюється шляхом приєднання і поглинання малих держав. 4. Кордон – це периферійний орган держави, у якому виявляється його ріст, сила або слабкість і всі зміни в організмі держави. 5. У своєму зростанні держава намагається ввібрати в себе найбільш цінні елементи фізико-географічного середовища: берегові лінії, русла рік, рівнини, райони, багаті на природні ресурси. 6. Перший імпульс до територіального росту приходить до примітивних держав ззовні, від більш високих держав. 7. загальна тенденція до злиття територій, розгалужується переходить від держави до держави і набирає силу. 

Ратцель одним з перших сформулював думку про те, що у великих країн, держав, що народжуються, ростуть, вмирають, проявляється тенденція до географічної експансії.

5. Геополітичні погляди р. Челлена.

Шведський політолог та політик, автор терміну геополітика. Його консервативна теорія держави отримала розповсюдження за межами Швеції. Учень та послідовник геополітичних ідей Ф. Ратцеля. Розглядав геополітику як частину політології, яка на його думку, на межі ХІХ –ХХ століть від’єдналася від соціології. Геополітика - це наука, що вивчає фундаментальні якості простору, пов’язані з ґрунтом, способом створення імперій, країн, державних територій. Основні тези: - геополітика – наука про державу як географічний організм, втілений у просторі; - як живий організм держава росте шляхом завоювань, колонізацій, злиття; - стояв на позиціях соціального дарвінізму – тобто теорії природного відбору. Боротьба за існування держави – боротьба за простір. Великі держави розширюються за рахунок малих. Війни супроводжують ріст державного організму. Політик, керівник держави є лише особою, яка втілює шлях цієї природної необхідності; - сила є важливішим фактором управління державою ніж закон. Головна праця Р. Челена „Держава. як форма життя»  Держави, подібно до людей, є мислячими і відчуваючими істотами. Оскільки сутністю будь-якого організму є боротьба за існування, то Держави теж повинні розвиватися за правилами боротьби за існування. Для Держави ця боротьба означає боротьбу за простір. Тому ті Держави, які є обмежені у просторі, але які є життєздатними, підпорядковані категоричному політ імперативу розширювати свою територію шляхом колонізації, об’єднання чи загарбання. Великі Держави зростають внаслідок своєї сили, яка є більш важливим фактором існування Держави аніж закон. Якщо закон становить етично раціональний елемент життя Держави, то сила є її природним органічним імпульсом. Держава виявляє свою суть в п’яти формах: 1) фізичне середовище – геополітика 2) господарсько-економічна – екополітика 3) соціальне співтовариство різних класів і професій – соціополітика 4) життя народу – демополітика 5) форма правління – кратополітика

-Теза про юні (Німеччина) та старі (Франція та Англія) народи; юні – повинні заволодіти середньоєвропейським простором і створити континент. Державу, витіснивши старі - проголошував вищість Німеччини на противагу Англії та Франції. Закликав до об’єднання країн Центрально-Східної Європи навколо Німеччини в новий політично-екон простір.Адже географ положення Німеччини сприятливе для захисту інтересів всієї Європи. - Сформулював три фактори могутності держави у глобальній геополітиці – величина території, територіальна монолітність, свобода пересування. +2.1 1)

Рудольф Челлен - шведський державознавець, географ, автор терміна "геополітика".

Геополітика це наука про Державу, як про географічний організм, що втілений у просторі.

Головна праця Р. Челена „Держава. як форма життя

Держави, подібно до людей, є мислячими і відчуваючими істотами. Оскільки сутністю будь-якого організму є боротьба за існування, то Держави теж повинні розвиватися за правилами боротьби за існування. Для Держави ця боротьба означає боротьбу за простір. Тому ті Держави, які є обмежені у просторі, але які є життєздатними, підпорядкованікатегоричному політ імперативу розширювати свою територію шляхом колонізації, об’єднання чи загарбання.Цей імператив існує не як стихійний інстинкт завоювання, а як природне і необхідне зростання з метою самозбереження. Тому держава не випадковий чи штучний конгломерат різних сторін людського життя, що утримується лише формулами юристів; вона глибоко укорінена в історичній реальності, їй властивий органічний ріст, який регулюється вічними законами природи: великі держави зростають, а малі або витісняються на периферію, або ж зберігаються у прикордонних районах, або ж зникають. Великі Держави зростають внаслідок своєї сили, яка є більш важливим фактором існування Держави аніж закон. Якщо закон становить етично раціональний елемент життя Держави, то сила є її природним органічним імпульсом.

Складові сили:

геополітичний (фізично-географічні ознаки Д)

екополітика (господарська активність Держави)

демополітика (народ зі своїми національними і етнічними характеристиками)

соціополітика (соціальна спільнота різних класів і професій)

кратополітика (форма Державного правління зі своєю конституцією та адміністративною структурою)

Боротьба за простір обумовлює підпорядкування господарського життя Держави закону автаркії або рівноваги:Виробництво у Державі не повинне бути суто аграрним чи суто індустріальним, бо у випадку 1-ї з крайнощів Держава буде потребувати мирних стосунків з іншими Державами, а Держава, яка потребує миру не здатна вести війну за нові джерела сировини і ринки збуту. Така держава не зможе у разі необхідності існувати сама по собі за зачиненими дверима.

Після 1-ї Світової війни він висловив тезу про 3 географічні фактори, які відіграватимуть вирішальну роль в глобальній геополітиці:

- розширення;

- територіальна монолітність;

- свобода пересування.