Порядок і методика виконання роботи

Для складання технологічної карти та технологічної схеми машини, запропоновані викладачем, необхідно роздробити весь технологічний процес на окремі прості операції так, аби кожна з них виконувалась одним робочим органом.

Перед складанням технологічної карти та схеми необхідно ознайомитися з призначенням машини, принципом її роботи, за­гальним технологічним процесом, функцією робочих органів. Для цього потрібно використати технічну документацію. Після цього можна перейти до складання технологічної карти та прин­ципової схеми машини. Карти та схеми можна включати в звіт лише після перевірки викладачем ескізу.

На кінематичній схемі машини потрібно вказати потуж­ність двигуна, швидкість обертання головного та інших валів машини, передаточні числа всіх передач, порядкові номери валів (римськими цифрами), діаметри шківів, число зубів і модулі зуб­частих передач, крок ланцюгових передач, назву виконавчих ме­ханізмів, а також назву робочих органів.

При виконанні кінематичних схем механізмів необхідно використовувати умовні позначення відповідно до вимог ГОСТ 2.770-68.

Для складання кінематичної схеми механізму чи вузла сту­дентам видаються плакати або макети механізмів. При складанні кінематичної схеми необхідно обов’язково з’ясувати характер відносного руху окремих ланок машини. Усі елементи на схемі повинні бути пронумеровані та пояснені на вільному полі крес­лення.

При описанні принципу дії та будови машини обов’язкове посилання на цифрові позначення. Напрямок руху ведучих ланок вказується стрілкою. Виконання кінематичної схеми допускаєть­ся в довільному масштабі.

Зміст звіту

1. Навести коротку технічну характеристику машини і ме­ханізмів за вказівкою викладача.

2. Скласти технологічну схему та карту, кінематичні схеми механізмів за вказівкою викладача.

Література:

1. ГОСТ 2.770-68. Обозначения условные графические в схемах. Элементы кинематики,- М.: Изд-во стандартов, 1983.

Лабораторна робота № 2 Автоматизовані системи опрацювання текстової та ілюстраційної інформації

Мета роботи: вивчення основних пристроїв (модулів) ав­томатизованих систем опрацювання текстової та ілюстраційної інформації (АСОТІ), їх виробничого призначення та технологіч­них принципів роботи в процесі опрацювання текстової та ілюс­траційної інформації.

Міст проведення - лабораторія додрукарського устатку­вання, лабораторія кафедри ТВДФ, репроцентр „Гердан Графі­ка”. Тривалість роботи - 2 год.

Основні теоретичні відомості

Для здійснення процесу багатоколірного друку необхідним є виготовлення комплекту кольороподілених фотоформ і друкар­ських форм, які повинні відповідати вимогам якісного відтво­рення зображень. У даний час для виготовлення такого комплек­ту кольороподілених фотоформ застосовують АСОТІ.

Опрацювання текстової та ілюстраційної інформації вклю­чає процеси: набір тексту, опрацювання зображень, верстання, виготовлення (роздрук) коректурних відбитків, растрування, ви­від сформованої полоси на фотоматеріал, фотохімічне оброблен­ня. На рис. З представлено технологічний процес опрацювання текстової та ілюстраційної інформації.

Здебільшого АСОТІ складається з трьох основних модулів: вводу, опрацювання, виводу. Поряд із цими основними модуля­ми, які утворюють технологічно обгрунтовану конфігурацію, до системи може бути підключено ряд додаткових пристроїв, на­приклад, апарат для отримання коректурних відбитків.

Для організації автоматизованого опрацювання текстової та ілюстраційної інформації використовують, як правило, декілька f персональних комп’ютерів (ПК), об’єднаних в лінію із додрукар­ським устаткуванням, або які працюють з ним через проміжний носій інформації.

Рис. 3. Технологічний процес опрацювання текстової та ілюстраційної інформації

Модуль вводу призначений для набору тексту та скануван­ня зображень. Набір тексту здійснюється за допомогою ІЖ і спеціальних програм.; Для цього застосовують комп’ютери плат­форм IBM PC або Macintosh („Мас”) із незначним (4Мб) об’ємом оперативного запам’ятовуючого пристрою (ОЗП) і монітором 14 (дюймів), при роздільній здатності 640x480 крапок на екран. Комп’ютери „Мас” коштують значно дорожче, але вони зручніші з урахуванням подальшої операції верстання.

Процес набору полягає у перетворенні текстової інформації з форми рукописного або іншого виду оригіналу в електронні коди, які зберігаються на магнітному носії інформації. Правиль­ність набраної текстової інформації перевіряють під час корек­тури.

Для вводу образотворчої інформації в АСОТІ застосовують пристрої - сканери та цифрові фотоапарати. Сканер при зчиту­ванні зображення представляє його (дискретизує) у виді сукуп­ності окремих точок (пікселів) різного рівня оптичної щільності - основної характеристики зображення. Інформація про рівні оп­тичної щільності цих точок аналізується, перетворюється у двій­кову цифрову форму і вводиться для подальшого опрацювання в систему.

Механізми сканування зображення базуються на викорис­танні світлочутливих елементів, які перетворюють світлову ене­ргію в електричні сигнали, пропорційні оптичній щільності ска­нованого зображення. Це можуть бути фотоелектронні помножувачі (ФЕП), фотодіоди, або пристрої із зарядним зв’язком (ПЗЗ - лінійки, в англомовній літературі - CCD- сенсо­ри).

Сканери можна класифікувати за такими ознаками:

• за розміщенням оригіналу на прозорій поверхні - пло- } щинні (планшетні), проекційні, барабанні;

• за характером переміщення оригіналу чи оптичної систе­ми - сканери з рухомим і нерухомим оригіналом, сканери з ру­хомою чи нерухомою оптичною системою, гібридний;

• за видом сканованих оригіналів - для сканування чорно- білих і кольорових зображень;

• за режимом сканування - однопрохідні, в яких сканування кольорового оригіналу здійснюється за одну операцію, і трипро- хідні;

• за технологією сканування - сканери з ФЕП, із однією або трьома лінійками ПЗЗ (CCD- сенсорами), із матрицею ПЗЗ;

• за розміщенням оптичної осі зчитування (тільки для бара­банних сканерів) - горизонтальні, вертикальні. ;

Кольорове зображення зчитується сканерами за рахунок сумування трьох складових кольору: червоного, зеленого та си­нього (координати кольорової системи RGB). Тому багато су­часних планшетних сканерів мають три панельні лінійки CCD- сенсорів для зчитування за один прохід кольорових оригіналів, а в барабанних сканерах - три фотопомножувачі, де за один оберт прозорого циліндра, на якому закріплений оригінал, зчитується одна лінія пікселів.

Планшетні сканери для сканування прозорих оригіналів можуть комплектуватися слайд-модулем, який має своє джерело світла. Такий слайд-модуль встановлюється на площинний ска­нер зверху замість кришки.

Основна відмінність барабанних сканерів полягає в тому, що оригінал закріплюється на прозорому циліндрі. Зчитування інформації по колу (рядкова розгортка по осі X) здійснюється за рахунок обертання циліндра, а кадрова розгортка (по осі Y) - за рахунок прямолінійного переміщення оптичної (аналізуючої) фотоголовки вздовж твірної циліндра ходовим гвинтом. За один елементарний крок сканування зчитується тільки одна точка зо­браження (у сканерах на основі ПЗЗ - цілий рядок), розмір якої визначається діафрагмою.

Для сканування з різною роздільною здатністю більшість барабанних сканерів мають можливість збільшити або зменшити частоту обертання циліндра. При цьому відповідно змінюється і ■ крок переміщення аналізуючої фотоголовки.

Основними параметрами технічної характеристики скане­рів є: оптична та інтерполяційна роздільна здатність, глибина ко­льору, поріг чутливості, діапазон оптичних щільностей, макси­мальні розміри сканування, коефіцієнт збільшення.

Цифрові фотокамери - гібрид двох окремо взятих систем - звичайного фотоапарата і сканера, призначених для фотографіч­ної зйомки об’єктів, в яких зображення реєструється не на фото­плівку, а на одну або декілька лінійних чи прямокутних матриць ПЗЗ, або КМОН-матрицю і зберігається у цифровому виді.

Класифікують камери за типами: аматорські, репортажні, студійні (середнього формату) і павільйонні (формату 4x5 дюй­мів). За конструкцією вони бувають: камери із задньою розгорт- кою; трикадрові камери; однокадрові камери з однією матрицею; однокадрові камери з трьома матрицями.

Основні параметри технічної характеристики цифрових фотокамер у більшості аналогічні параметрам сканерів. Це - роз­дільна здатність, діапазон оптичної щільності, кількість кольорів, кількість знімків, що може зберігатися в пам’яті камери, а також витримка, тобто час, упродовж якого формується цифрове зо­браження.

Масив цифрових даних зображення зі сканера або цифрової фотокамери передається в графічну станцію для виконання коре­кції та ретуші.

Ввід образотворчої інформації в графічну станцію може здійснюватися з магнітооптичних і оптичних дисків (фото - СД) або надходити в неї по каналах зв’язку з інших систем опрацю­вання інформації.

Модуль опрацювання складається з графічної станції, станції верстання та станції опрацювання повноформатного від­битка.

До складу графічної станції входить комп’ютер „Macintosh Power PC 8100” із потужним центральним процесором і зовніш­ній накопичувач на магнітооптичних дисках. ПК під керуванням відповідної програми, наприклад, „LinoColor” або „PhotoShop”, здійснює необхідні градаційні, кольорові або перетворення різ­кості з одночасним візуальним контролем результатів цих пере­творень на моніторі високої роздільної здатності.

Підготовлена до видання образотворча інформація в циф­ровому вигляді надходить на станцію верстання. Верстання по­лос виконується за допомогою програм “Quark Xpress” або “Page Maker.” За допомогою цих програм оператор розташовує в пев­ному порядку на полосі ілюстрації та текстові блоки, визначає гарнітуру, кегель і накреслення шрифтів.

Для зберігання інформації, створення баз даних зображень і організації роботи в локальній комп’ютерній мережі можна ви­користати серверні рішення - систему серверів на базі „UNIX- систем” або „Delta Server”.

Інформація про зверстані полоси видання надходить на станцію опрацювання повноформатного відбитка. За допомогою цієї станції з інформації про окремі полоси формують цифровий образ друкарського аркуша з урахуванням спуску полос, тобто необхідної послідовності та числа полос на друкарському арку­ші, вимог до його подальшого фальцювання.

У системах додрукарської підготовки видань на різних ста­діях технологічного процесу необхідно здійснювати контроль за правильним набором тексту, за якістю опрацьованих ілюстрацій, дотриманням правил верстання і спуску полос. Для цього виго­товляють пробні (коректурні) відбитки на лазерних, струминних або сублімаційних принтерах. Застосування принтера дає значну економію щодо використання фототехнічних матеріалів.

/ До модуля виводу відносять монохромні та кольорові принтери, растровий процесор, фотонасвітлювальний автомат, проявлювальну машину.

Для отримання високоякісного кольорового друку необхід­ним є перетворення програмованого значення оптичної щільнос­ті зображених у растрову точку конкретної форми, розміру та розташування. Для виконання цієї операції растрування в АСОТІ застосовується спеціальний комп’ютер - растровий процесор RIP (Raster Image Processor). На вхід RIP поступають сигнали (дис­кретні цифрові коди мови Post Script), які відповідають напівто- новому зображенню, а на виході з RIP отримують матрицю екс­понування, так звані відеодані (video data), що є сигналами для ноелсментного експонування фотонасвітлювальним автоматом.

Створення прихованого фотографічного повноформатного зображення змонтованої полоси на фотоматеріалі здійснюється за допомогою фотонасвітлювального автомата (ФНА). Автомати різних марок розрізняються механізмами протягування фотома­теріалу та розгортки лазерного променя. Вони бувають двох ти­пів: барабанні з внутрішнім записом („Internal Drum”) і площинні („Capstan”). У ФНА барабанного типу фотоплівка кріпиться до внутрішньої поверхні циліндра за допомогою вакууму, а розгор- тка зображення, створювана лазерно-оптичною системою, здійс­нюється механізмами рядкової та кадрової розгорток. У ФНА капстанового типу фотоплівка затягується між двома напрямни­ми, а промінь лазера здійснює експонування по рядках перпен­дикулярно напрямку протягування фотоплівки.

Для фотохімічної обробки плівок АСОТІ комплектуються машиною для проявлення, яка здійснює операції проявлення, фі­ксування, промивання та сушіння фотоматеріалу. Часто прояв- лювальні машини агрегатуються із ФНА в єдину лінію (on-line), наприклад, автомат „Quicksetter”.

Незважаючи на складність і високу вартість, завдяки АСОТІ досягається значний економічний ефект за рахунок під­вищення продуктивності, зменшення браку та поліпшення якості друкованої продукції.