9. Українська державність в кінці XVII поч. XVIII ст. І. Мазепа і п. Орлик

Безпосередніми наслідками поразки Української революції були значні демографічні втрати (від воєнних дій, голоду, епідемій тощо українське населення скоротилося на 65—70%); територіальний розкол українських земель, прогресуюче звуження сфери впливу національних державних структур тощо. Ці негаразди зумовили не тільки відмову від створення суверенної національної держави, а й втрату обмеженої автономії.Після усунення І. Самойловича гетьманська булава на Лівобережжі 1687 р. дісталася генеральному осавулу І. Мазепі (1687—1708). Своє правління новий гетьман розпочинав як політик чіткої промосковської орієнтації. Про це свідчать підписані ним «Коломацькі статті», які регламентували українсько-російські відносини. У цьому документі традиційна формальна гарантія «прав і вольностей народу малоросійського» була доповнена пунктами, які значно розширювали російську присутність в Україні та обмежували козацьку автономію. Зокрема, гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад козацьку старшину, в Батурині при гетьманові розташовувався московський стрілецький полк,Війську Запорозькому заборонялися зносини з чужоземними державами, козацька верхівка мала сприяти українсько-російським шлюбам.Вже на початку гетьманування доля підготувала Мазепі серйозне випробування. У 1689 р. на російський трон сідає новий цар — Петро І. Колишні патрони українського гетьмана усуваються від влади, царівна Софія потрапляє до Троїце-Сергієвого монастиря, а її фаворита Голіцина засилають на Далеку Північ. Гетьманська булава та підтримка царя відкрили шлях до швидкого збагачення. Заволодівши 20 тис. маєтків, І. Мазепа стає одним із найбагатших феодалів Європи. У жовтні 1709 р. у с. Варниця неподалік від Бендер помирає гетьман І. Мазепа. Козацька рада 1710 р. обирає гетьманом в еміграції П. Орлика. Новий гетьман походив з чесько-польської родини, що свого часу осіла в Литві, був людиною високоосвіченою, що дало йому можливість швидко зробити кар´єру. Починав він з посади писаря в канцелярії Київського митрополита, але завдяки природному розуму в 34 роки став генеральним писарем і найближчим радником І. Мазепи.

10.Кирило мефодіївське товариство – перша політ. Партія в Укр.

Кирило- Мефодіївське товариство- перша політична організація в Україні. 1846 в Києві утворена перша нелегальна українська політична організація Кирило-Мефодіївське товариство, назване на честь відомих слов`янських просвітителів Кирила і Мефодія. 

Засновники: Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Т. Г. Шевченко. Мета: 1.Боротьба за скасування кріпацтва і національного визволення українського народу. 2. Утворення федеративної спілки незалежних слов`янських держав, кожна з яких становила штат, а центром федерації мав бути Київ. 3. Армія : Для захисту федерації передбачалося мати регулярне військо, а кожен штат мав би свої збройні сили. 4. Перебудувати суспільство на основах християнської моралі. Програма: - книга < Буття українського народу > / < Закон Божий >; - скл. 109 положень; - Статут в якому були визначені права і обов`язки представників організації.

Практична діяльність: 1. Зосередники на науково-освітній роботі. 2. Збирали кошти для видання популярних книжок. 3. Складані проекти запроваджені в Україні початкових навчальних закладів. 4. Укладали шкільні підручники. Художник Брюков намалював портрет Жуковського, він викупив Т. Г. Шевченка. Навесні 1847 студент Петров виказав товариство 12 його постійних учасників були заарештовані і заслані в різні куточки Росії, а Шевченка відправили солдатом в Оренбурзькі степи, без права писати і малювати 1814 – 1861.