7.Розгортання національно - визвольної війни.

Дата	Назва	Їх результати
1648 р. 6 - 8 травня 15 – 16 травня	Битва під Жовтими Водами. Битва під Корсунем.	Абсолютний розгром Польських військ козаками в союзі з реєстровцями і кримськими татарами. Королівську владу на лівобережжі ліквідовано.
13 вересня	Битва під Пилявцями	Нова перемога козаків,що відкрила їм шлях на Галичину.
Осінь 23 грудня	Похід до Львова Тріумфальний вступ Б. Хмельницького до Києва.	Облога Львова, але Хмельницький обмежився викупом і уклав перемир’я із Поляками.
1649р. Червень Серпень	Битва біля Збаража. Битва під Зборовом.	Оточення польських військ і облога Збаража. Польська армія на чолі з королем Яном Казимиром іде на допомогу оточеним , але в розпалі битви татари залишають поле бою і був підписаний Зборівський договір: 1)визнав козацьку державу в межах Київського, Братславського, і Чернігівського воєводств. 2)на цій території визнавалася влада гетьмана. 3)реєстр 40 тис.
1651р. 30 вересня	Битва під Берестечком	Козаки зайняли невигідну позицію і поляки розгорнули наступ на фланг татар, які залишають поле бою і взяли в полон Хмельницького, козаки потерпіли поразку і був підписаний Білоцерківський договір: 1)Влада гетьмана поширилась тільки на Київське воєводство. 2)Гетьману заборонялася зовнішня політика. 3)Реєстр 20 тис.
1652р. Червень	Битва біля гори Батіг	Поразка польських армії, козаки захопили 57 гармат.
1653р. Вересень	Битва біля містечка Жванець	Козацьке військо оточило польську армію , але кримський Хан примусив Хмельницького підписати мир із Польщею на основі Зборівського договору.

8 січня 1654р. Переяславська Рада , яка прийняла рішення передати Україну під владу Росії, але вона порушує ці умови і 27 липня 1657р. Богдан Хмельницький помер.

8. Період Руїни. Громадянська війна та поділ України на два Гетьманства Період Руїни (друга половина XVII ст.) Трагічний період, який розпочався для українського народу після смерті Б. Хмельницького (1657 р.) і позначився боротьбою між представниками козацької верхівки, увійшов в історію під назвою «Руїна». Основні причини виникнення Руїни • Загострення суперечок у середовищі української державної еліти. • Виникнення гострих соціальних конфліктів. • Охоплення значної частини народних мас, і насамперед козацтва, бунтівними настроями і небажанням підпорядкуватися будь-якій владі. • Активне втручання у внутрішні справи і пряма агресія стосовно Гетьманщини з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства. Громадянська війна та поділ України на 2 гетьманства (друга половина 17 ст.) Політична ситуація в Україні була така складна, що вже через місяць після смерті Хмельницького у Чигирині зібралася рада старшин, де Ю. Хмельницький заявив, що він ще молодий, щоб виконувати обов´язки гетьмана, має учитися, а тому тимчасово зрікається гетьманства. Рада погодилася і вирішила, що поки юнак буде навчатися, виконання обов’язків гетьмана буде доручено генеральному писареві Івану Виговському. Обрання Виговського підтвердила і генеральна рада старшин за участі представників козацтва, міщанства та духовенства. Взявши булаву, Виговський правив як справжній гетьман і не згадував про свій тимчасовий статус. Проти Виговського утворюється досить сильна опозиція, яку очолила Запорозька Січ, що й тепер збирала незадоволених, але вже новим гетьманським курсом. Невдоволення проявляли козаки окремих полків, особливо Полтавського. Кошовий отаман Запорозької Січі Я. Барабаш та полтавський полковник М. Пушкар зверталися до царського уряду з доносами та скаргами на Виговського, який начебто замишляв продати Україну «ляхам». У такому ж дусі велася агітація в Україні, і невдоволення в козацько-селянських масах наростало. Московський уряд намагався посилити ці суперечності, демагогічно, нещиро підтримуючи сили соціальних низів, розширюючи зв´язок з Пушкарем та Барабашем, підштовхуючи їх дотримуватися промосковської орієнтації. Боротьбу частини козацтва і селянства проти Виговського та його прибічників підтримали і старшини окремих полків. Іван Виговський мобілізує 20-тисячне військо козаків, закликає на допомогу татарську орду і здійснює похід на Полтаву. Пушкар збирає навколо себе найбільш знедолений люд (так звані дейнеки), значні сили запорожців і створює армію, яка налічує близько 40 тис. чоловік. Бої розгорілися біля Полтави. Пушкар зазнав поразки і сам загинув у битві. Полтаву спалили, було розгромлено багато міст і сіл Полтавщини. Запорожці відійшли під захист московських військ, які вступали в Україну, щоб стати гарнізонами у Києві, Чернігові та Ніжині. У цій першій акції громадянської війни, що розгорталася в Україні між різними соціальними силами та групами старшин, загинуло 30 тис. чоловік. До того ж татари жорстоко пограбували Полтавщину, захопили багато людей у неволю. Використання Виговським у війні проти власного народу його ворогів — татар та зближення з Польщею викликали масове обурення. Новому гетьманові бракувало хисту Богдана Хмельницького враховувати настрої різних соціальних груп і станів. Ця війна з повстанськими силами, яких підтримував московський уряд, ще більше ускладнила відносини гетьмана з московським царем, підштовхнула його до переговорів з Польщею, у якій посилювалися настрої на примирення з Україною та союзу з нею на федеративних засадах. В Україні частина старшини все це враховувала і, боячись московського абсолютизму, схильна була мати справу з конституційним польським королем. Розгорнулися інтенсивні переговори, і в середині вересня 1658 р. в Гадячі на Полтавщині був підписаний трактат про вихід України зі складу Московської держави та унію її з Польщею і Литвою. Тепер польська Річ Посполита перебудовувалася у федерацію трьох самостійних держав: Польщі, Литви й України. Україна у складі воєводств Київського, Чернігівського і Брацлавського оголошувалася незалежним Великим Князівством Руським. Три держави об´єднувалися особою єдиного короля, ними всіма обраного. У Великому Князівстві Руському законодавча влада мала належати зборам депутатів від усієї України, виконавча — гетьману, обраному пожиттєво, затверджуваному королем. Князівство Руське повинно було мати свій уряд, суд, фінансову систему, власне військо. Частина козаків урівнювалася в правах з польською шляхтою. Урівнювалися в правах православна і католицька церкви. Руському князівству надавалося право відкриття двох університетів та ін. Однак знову не було розв´язане «селянське питання», що приховувало в собі майбутні конфлікти. Московський уряд посилював тиск на Україну. В Гадячі ще велися переговори, а вже почалися сутички між українськими і російськими військами. Спроби українців розгромити гарнізон московських військ у Києві закінчилися невдачею, і щоб помститися за це московські війська розгромили та спалили околиці Києва, повісили 3000 чоловік, спійманих на дорогах, що вели до міста, забили велику кількість міщан. У результаті цих подій Правобережжям заволоділи поляки. На Лівобережжі залишилися московські війська, а серед лівобережної старшини посилювалися промосковські настрої. Переяславський полковник, одночасно наказний гетьман, Я. Самко склав присягу на вірність московському цареві. Московія і Польща фактично розшматували Україну на дві половини, розділені Дніпром. В результаті егоїстичної і підступної політики двох сусідніх держав вони ворогували між собою. Жахлива громадянська війна, яка отримала від сучасників назву «Руїна», наростала.