- •Адреса – адрес
- •Адресат – адресант
- •Афект – ефект
- •База – базис
- •Базис (від грец. Βάσις — основа) — основа, база.
- •Батьків – батьківський
- •Бережливий – бережний
- •Болючий – болісний – больовий
- •Будівельний – будівний – будівничий
- •Будівельник – будівник – будівничий
- •Виборний – виборчий – вибірний
- •Вигляд – вид
- •Виголошувати – оголошувати – проголошувати
- •Визначати – відзначати - зазначати
- •Виклик – поклик – заклик
- •Виконавський, виконавчий
- •Вимисел , домисел
- •Виплата – сплата – оплата
- •Відрізняти - розрізняти
- •Вирізнятися – відрізнятися – розрізнятися
- •Відносини – стосунки – взаємини – відношення
- •Декоративний – декораційний – декораторський
- •Демонстративний – демонстраційний
- •Депресивний – депресійний
- •Дефективний – дефектний
- •Дипломат – дипломант – дипломник
- •Діловий – діловитий
- •Ділянка – дільниця
- •Дружний – дружній
- •Дослідний – дослідницький
- •Дружний – дружній
- •Експонат – експонент
- •Еміграція – іміграція – міграція
- •Ефективний – ефектний – афективний
- •Загрожувати – погрожувати
- •Запитання – питання
- •Засвоювати – освоювати
- •Засуджувати – осуджувати
- •Знаменитий – знаменний
- •Земельний – земляний – земний
- •Зумовлювати – обумовлювати
- •Кон’юнктура – кон’єктура
- •Конструктивний – конструкційний – конструкторський
- •Кооперування – кооперація – кооператив
- •Корисний – корисливий
- •Культурний – культурницький
- •Лісівник – лісник – лісничий
- •Метод – методика – методологія
- •Мимохідь - мимохіть
- •Музичний , музикальний
- •Нагода – пригода
- •Недавно – нещодавно
- •Одинокий – поодинокий – одиничний – одиночний
- •Ожеледь – ожеледиця
- •Ознайомити , познайомити
- •Освітлений – освічений
- •Оснований – заснований
- •Особистий – особовий
- •Повставати – поставати
- •Поверхневий – поверховий
- •Показний – показовий
- •Показник – покажчик
- •Почуття – чуття – відчуття
- •Протягом – на протязі
- •Припускатися, допускати, припускати
- •Почин – починання – зачин
- •Приводити – призводити
- •Проблема – проблематика
- •Прозовий , прозаїчний
- •Уява – уявлення
Загрожувати – погрожувати
Загрожувати, -ую, -уєш. 1. Містити в собі, становити якусь небезпеку. 2. Те саме, що погрожувати. Погрожувати. Грозити покаранням, залякувати чимсь тощо.
Запитання – питання
Запитання, р. мн. -ань. Звертання до когось, яке потребує відповіді, роз’яснення тощо: відповідати на запитання, звертатися із запитанням, ставити запитання. Питання. 1. Вживається переважно тоді, коли йдеться про якусь проблему, справу, котрі потребують розв’язання, обговорення, вивчення тощо: болюче питання, жіноче питання, загострювати питання, питання життя і смерті. 2. Те саме, що запитання: піднімати питання, ставити питання. 3. У мовознавстві: знак питання, інтонація питання.
Засвоювати – освоювати
Засвоювати, -юю, -юєш, засвоїти. 1. Сприймаючи щось нове, чуже, робити властивим, звичним для себе; запам’ятовувати, вивчати щось: засвоювати нові звичаї, засвоювати таблицю множення, засвоювати правила дорожнього руху. 2. Поглинувши, перетравлювати (їжу, поживні речовини); вбирати в себе (про живі організми): засвоювати страву, засвоювати ліки. Освоювати, освоїти. 1. Робити придатним для використання; повністю використовувати, застосовувати:освоювати заболочені землі, освоїти проектну потужність машини, освоїти асигновані кошти. 2. Навчатися користуватися чим-небудь; навчаючись, глибоко вивчати щось, оволодівати чимось: освоювати сучасну техніку, освоювати суміжні професії, освоювати виробництво нових будівельних матеріалів, освоювати досягнення передового досвіду, освоювати тему.
Засуджувати – осуджувати
Засуджувати, -ую, -уєш, засудити, -уджу, -удиш. 1. Визнаючи когось винним, установлювати йому міру покарання. Що ж це буде? Та ні оборонця з його боку, ні свідків. Засудять (А.Тесленко); \[Фіона:\] Чоловіка мого тепер судитимуть скоро, нехай його хоч і засудять, мені байдужісенько (М.Кропивницький). 2. Те саме, щоосуджувати 1. І тільки тим не вартий я докору, Що сам себе засуджую суворо (М.Рильський); Улас присів до столу не роздягаючись і в душі засуджував Дороша за те, що дав згоду на таку пусту розвагу (Григорій Тютюнник); Усі, звичайно, засуджували її легковажність (С.Журахович). 3. Прирікати кого-небудь на щось тяжке, неминуче. Ніколи не забуду, як просто і щиро засудила ти мене на нелюдську муку (Леся Українка). Осуджувати, осудити. 1. Виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чого-небудь; висловлювати невдоволення чиїмись діями, вчинками. 2. Поширювати погані думки про когось; неславити. 3. зрідка. Те саме, що засуджувати
Знаменитий – знаменний
Знаменитий. Славетний, популярний; надзвичайний. Я ж не така знаменита, як Байрон та інші боги літератури (Леся Українка); Сам Яків, знаменитий на всю околицю швець, жив раніше далеко від партизанського табору в селі (Ю.Збанацькмй); – Хорошу, знамениту новину ти принесла, дочко (А.Хижняк). Пох.: знаменитість, знаменито. Знаменний. Надзвичайний, дуже важливий з певного погляду; видатний: знаменний день, знаменні події, знаменні слова, знаменна доба, знаменне свято. Пох.: знаменність, знаменно.