Декоративний – декораційний – декораторський

Декоративний. 1. Призначений для оздоблення, прикраси. Вж. зі сл.: вигляд, елемент, естамп, ефект, живопис, орнамент, прийом, розпис, фактор, властивість, кераміка, майстерня, пластика, роль, скульптура, форма, значення, мистецтво, ремесло, різьблення, голубівництво, садівництво, ткацтво, твори, цінності, якості, виріб, килим, посуд, пояс, ваза, плитка, тканина, барельєф, камінь, панно, скло, вогні, прикраси, виноград, каштан, кущ, зелень, квітка, рослина, птах, тварина, місцевість. 2. Те саме, щодекораційний 1: декоративний реквізит, декоративне оформлення сцени. 3. перен. Розрахований на зовнішній ефект, показний: декоративне життя.          Декораційний. 1. Який стосується театральної декорації, оформлення сцени. Вж. зі сл.: живопис, стиль, цех, майстерня, техніка, оздоблення, оформлення роботи. 2. зрідка. Те саме, що декоративний 1.          Декораторський. Який стосується декоратора, належний йому: декораторське вміння.

Демонстративний – демонстраційний

Демонстративний. 1. Який здійснюється з метою вираження протесту проти когось, чогось: демонстративна відмова, демонстративна поведінка. 2. Який здійснюється шляхом публічного показу, демонстрації: демонстративний метод викладання, демонстративна переправа військ.         

Демонстраційний. Призначений для публічного показу чогось: демонстраційний зал, демонстраційний стіл, демонстраційна шахівниця.

Депресивний – депресійний

Депресивний. Пов’язаний з хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи: депресивний стан.          Депресійний. Який стосується застою в економіці країни: депресійні явища, труднощі депресійного характеру.

Дефективний – дефектний

Дефективний. Який має психічні або фізичні вади (про людину): дефективні діти, дефективний хлопець.

Дефектний. Який має дефект, дефекти, з дефектом, зіпсований, пошкоджений (про предмети); в якому перелічуються дефекти: дефектна деталь машини, дефектний примірник книжки, дефектна відомість. 

Дипломат – дипломант – дипломник

Дипломат, -а. Урядова особа, яка має повноваження для зносин з іншими державами; перен. розм. – людина, яка вміло й тонко діє у стосунках з іншими: тонкий дипломат, бути дипломатом.          Дипломант, -а. 1. Учень або студент, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою. 2.розм. Особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в чомусь: дипломант міжнародного конкурсу піаністів.          Дипломник, -а. Те саме, що дипломант 1: сумлінний дипломник.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ (від диференціал)  різницевий, різний; той, що залежить від якоїсь умови; 

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ – це

Діловий – діловитий

        Діловий. 1. Пов’язаний з ділом – роботою, заняттям людини: ділова пропозиція, ділова дискусія, ділова атмосфера, ділові переговори. 2. Добре підготовлений, працьовитий; заклопотаний: ділова людина, діловий вигляд. 3. спец. Придатний для використання: ділова деревина.          Діловитий. Працьовитий і знаючий; зайнятий справами; заклопотаний.

Ділянка – дільниця

Ділянка. Частина поверхні, площі чогось; окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за певною ознакою; частина тіла; переносно – сфера якоїсь діяльності: ділянка вулиці, ділянка землі, ділянка поля, ділянка фронту, насіннєва ділянка, присадибна ділянка, скронева ділянка, наукова ділянка.Пох. ділянковий. У скл. сл.: сортоділянка.          Дільниця, -і, ор. -ею. Адміністративно-територіальна або виробнича одиниця: виборча дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду, будівельна дільниця, виробнича дільниця, начальник дільниці, приміщення дільниці. Пох. дільничний.