Будівельний – будівний – будівничий

        Будівельний. Який стосується спорудження будов, будівництва, який здійснює будівництво, призначений для будівництва. Вж. зі сл.: двір, майданчик, майдан, досвід, механіка, техніка, професія, робота, завод, загін, інститут, технікум, трест, індустрія, організація, бригада, кадри, камінь, конструкція, ліс, матеріал, цегла, вапно. Як прикладка: інженерно-будівельний.          Будівний. Який стосується будування. Вж. зі сл.: ліс, матеріал, трест, робота, справа. У скл. сл.:автомобілебудівний, трансформаторобудівний.          Будівничий. Який стосується будівників, будівництва, а також переносно. Вж. зі сл.: запал, розмах, енергія, праця, завдання, починання, творення, руки, турботи. Почалася справжня будівнича гарячка (І.Ле);Розміреним будівничим гуркотом зараз повниться та степова корабельня (О.Гончар); Він з радістю побачив картину справжнього будівничого розмаху (О.Гуреїв). 

Будівельник – будівник – будівничий

Будівельник, -а. Людина, яка має будівельний фах, працює на будівництві: колектив будівельників, штаб будівельників. У складних словах уживається як прикладка: інженер-будівельник, реставратор-будівельник.          Будівник, -а. 1. Людина, яка бере участь у створенні якоїсь споруди: будівник – поняття ширше, загальніше, ніж будівельник. День за днем посуваються будівники магістрального \[каналу\] (О.Гончар). 2.(чого) перен. Той, хто створює щось; творець. Людино! Будівник, творець, дивися! Твоєї творчості блищить кришталь (П.Дорошко). У скл. сл.: верстатобудівник, метробудівник, мостобудівник.          Будівничий, -ого. Те саме, що будівник, будівельник, а також архітектор. З губернії приїхав будівничий (Панас Мирний); Випробуй себе, зваж, розваж! Бо не сліпець ти, а будівничий! (Є.Плужник).

Виборний – виборчий – вибірний

 Виборний. Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов’язків; якого заміщують шляхом виборів, а не призначення. Вж. зі сл.: старшина, особа, посада, служба, начальство, представники.          Виборчий. Який стосується проведення виборів та різних заходів, пов’язаних з ними. Вж. зі сл.: акт, бюлетень, голос, закон, округ, агітація, дільниця, кампанія, комісія, платформа, система, справа, урна, право, збори.          Вибірний. У біології – який має властивість діяти на певні, конкретні види: вибірна здатність, вибірна дія препаратів.

Вигляд – вид

        Вигляд, -у. Сукупність зовнішніх ознак, особливостей когось, чогось, що створює відповідне враження. Вж. зі сл.: апатичний, байдужий, винуватий, гордий, жалюгідний, загадковий, загрозливий, засмучений, здоровий, зовнішній, кислий, мрійливий, найкращий, незалежний, непривітний, розгублений, святковий, серйозний, солідний, суворий, схвильований, хвацький, хворобливий, хитрий, чепурний.

        Вид1, -у. 1. Обличчя. 

        Вид2, -у. 1. Окрема галузь роботи, заняття, різновид у ряді предметів, явищ тощо; тип: вид праці, вид навчання, вид спорту, вид зброї, вид продукції, доконаний і недоконаний вид дієслова. 2. Підрозділ у систематиці, що входить до складу вищого розділу – роду.