Почуття – чуття – відчуття

 Почуття. 1. Психічні й фізичні відчуття людини; здатність сприймати навколишнє середовище: почуття голоду, почуття власної гідності, почуття ліктя, почуття міри, почуття відповідальності, естетичні почуття, почуття патріотизму. 2. Емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних подій, явищ, викликані певними душевними переживаннями; вияв схвильованості, піднесення тощо: грати на почуттях, почуття гумору, почуття радості. 3. Глибоке відчуття потягу, душевної прихильності до когось; любов, кохання тощо.

Чуття. 1. Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення; фізичний стан, свідомість; інстинкт істот: органи чуття, зорові чуття, шосте чуття, загострене чуття, чуття ліктя, чуття орієнтації у птахів, чуття дотику тощо. 2. Психофізичне відчуття, якого зазнає людина; психічний стан людини, зумовлений її переживаннями, враженнями; передчуття, усвідомлення чогось тощо: сповнений високого чуття, чуття огиди, чуття самотності, чуття прив’язаності, чуття реальності, болюче чуття.         Відчуття. Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу, підсвідоме сприймання чогось; стан, зумовлений переживанням, усвідомленням, розумінням чого-небудь: відчуття дотику (дотикові), зорові відчуття, нюхові відчуття, слухові відчуття, смакові відчуття, відчуття болю, відчуття тепла. 

Протягом – на протязі

Протягом, присл. 1. Вживається при позначенні часу існування когось, чогось, тривання якої-небудь дії, якогось процесу тощо: протягом зими, протягом двох днів, протягом століть, протягом усієї війни, протягом усього життя. 2. розм. Розтягаючи звуки, плавно, протяжно. Оцю пісню у нас протягом співають(Словник Б.Грінченка); – Голова, – протягом хвалили \[Проценка\] старі батьки (Панас Мирний).          На протязі1, ім. з прийм. 1. Те саме, що протягом 1. Новаторство й традиціоналізм у формі йдуть на протязі віків поруч (М.Рильський); Бачимо ми, як у масі своїй ізменшаються речі, Мовив би, гинуть поволі на протязі довшого часу (М.Зеров); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (О. Гончар). 2. На якійсь відстані. Вздовж всієї стіни на протязі трьох кроків – вартові(С.Божко).          На протязі2, ім. з прийм. На різкому струмені повітря, що продуває приміщення крізь щілини, отвори, розташовані одне проти одного: стояти на протязі.

Припускатися, допускати, припускати

Дієслова припускатися, допускати в синонімічному значенні найчастіше сполучаються з іменниками помилка, огріх, неточність, поспішність, перекручення. При слові припускатися іменники мають форму родового відмінка. Також припускатися поспішності, припускатися перекручень.

Часто ставлять не там, де треба, слова допускати і припускати. Причина та ж сама: не відчувають змістової відмінності між ними. Якщо перше з них означає "дозволяти комусь брати участь у чомусь чи мати доступ кудись; примирюватися з чимось" (допускати брак), то друге – "вважати за ймовірне, можливе що-небудь" (припускати думку).

Почин – починання – зачин

Почин, -у. 1. Починання, ініціатива: за почином, з почином. 2. Перші моменти вияву якоїсь дії; початок: брати почин, давати почин, зробити почин, для почину.         

Починання, р. мн. -ань. Розпочата кимсь робота, справа, захід (переважно новаторського, пошукового характеру): корисні починання, новаторські починання, патріотичні починання, прогресивні починання.         

Зачин, -у. Вступ, початок переважно в епічних творах народної творчості (у думах, билинах, піснях): казковий зачин, форма зачину.