19.3 Експерементальна частина

19.3.1 Якісні реакції на адреналін та норадреналін

Численні кольорові реакції на адреналін та його аналоги ґрунтуються на окисненні препаратів. Рекомендована загаль­на кольорова реакція з розчином феруму (III) хлориду. Адрена­лін та норадреналін утворюють з цим реактивом смарагдово-зелене забарвлення, що переходить від краплі розчину амоніа­ку у вишнево-червоне забарвлення, а потім в оранжево-червоне. Відрізняють один від одного препарати адреналіну та норадре­наліну за реакцією окиснення розчином 0,05 моль/л йоду у двох буферних розчинах з різними значеннями рН.

19.3.1.1 Реакція на адреналін з феруму (III) хлоридом.

Метод ба­зується на здатності пірокатехінового угруповання адреналіну утворювати з феруму (III) хлоридом комплексну сполуку сма­рагдово-зеленого кольору:

У пробірку приливають 10 крапель 0,1 %-вого розчину адреналіну з ампули та додають 1 краплю розчину 0,15 моль/л феруму (III) хлориду. Спостерігають появу харак­терного забарвлення.

19.3.1.2 Реакція на адреналін з діазобензенсульфокислотою.

Ме­тод базується на здатності адреналіну утворювати з діазобензенсульфо­кислотою, сполуку червоного кольору.

Для отримання діазобензенсульфокислоти в пробірку приливають по 3 краплі 1 % -вого розчину сульфанілової кислоти та 5 % -вого розчину натрію нітриту, перемішують струшуванням. Потім у пробірку додають 5 крапель 0,1 % -вого розчину адреналіну та 3 краплі 10 % -вого розчину натрію кар­бонату.

Вміст перемішують струшуванням та спостерігають за роз­витком забарвлення.

19.3.1.3 Визначення адреналіну за утворенням флуоресціюючо­го продукту його окиснення — адренолютину.

Метод базується на здатності адреналіну окиснюватися під дією калію гексаціаноферату (III) в адренохром, з якого в лужному середовищі утворюється адренолютин, що має жовто-зелену флуоресценцію

У дві пробірки вносять по 1 краплі 0,1 %-вого розчину адреналіну та додають в одну з них 5, а в іншу — 10 мл води. Перемішують скляною паличкою.

У дві інші пробірки відмірюють по 4 мл розведених розчи­нів адреналіну, приливають по 0,3 мл 0,2 %-вого розчину ка­лію гексаціаноферату (III) та залишають на 5 хв (при цьому ад­реналін окиснюється в адренохром).

У кожну пробірку додають на кінчику скальпеля кристаліч­ну аскорбінову кислоту та по 4 мл розчину 0,5 моль/л натрію гідроксиду (аскорбінова кислота перешкоджає подальшому окисненню адренохрому, а натрію гідроксид сприяє перетво­ренню його на адренолютин). Пробірки розташовують у штативі флуороскопа та порівню­ють інтенсивність характерної флуоресценції в пробах.

19.3.1.4 Ідентифікація адреналіну та норадреналіну.

Для іденти­фікації цих сполук рекомендують проводити окиснення розчи­ном йоду при рН = 3,6 та 6,5. Адренохром утворюється при зна­ченнях рН = 3,6 та 6,5, а норадренохром — тільки при рН =6,5:

А дреналін у розчинах, які мають рН = 3,6 та 6,5, утворює адренохром, що надає розчинам темно-червоного забарвлення. Норадреналін утворює норадренохром (червоно-фіолетового кольору) тільки в розчинах, що мають рН =6,5.

До 1 мл 0,2 % розчину адреналіну гідрохлориду або гідротартрату додають 5 мл гідротартратного буферу рН=3,56* та 2 мл розчину 0,05 моль/л йоду, залишають на 5 хв, після чого змішують з 3 мл розчину 0,05 моль/л натрію тіосульфату. Розчин зберігає темно-червоне забарвлення (від­мінність від адреналіну, якщо виникає інтенсивно червоне забарвлення).

Повторюють визначення з 10 мл буферного розчину з рН = 6,5, утворюєть­ся червоно-фіолетове забарвлення.