Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. ХТ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
04.01.2020
Размер:
1.17 Mб
Скачать

9.3.2 Отримання тирозинази і окиснення тирозину в присутності кисню

Отримання тирозинази з картоплі:1 г картоплі розтирають у ступці з 3 мл води i проціджують крізь подвійний шар марлі.

Окиснення тирозину киснем повітря в присутності тиро­зинази:

Д о розчину тирозину додають витяжку з картоплі, що містить фермент тирозиназу. Для контакту з повітрям (аерації) суміш необхідно струшувати. Через деякий час суміш поступово забарвлюється в рожевий, бурий i остаточно в чорний колір. Реакція обумовлена окисненням тирозину киснем повітря i відбувається завдяки каталітичній дії тирозинази. У пpoцeci окиснення із тирозину утворюється червоний пігмент галахром, а потім темний пігмент меланін.

У дві пробірки наливають по 1 мл витяжки з картоплі, що містить фермент тирозиназу. Вміст однієї про­бірки кип'ятять 1—2 хв і охолоджують у склянці з холодною водою. В обидві пробірки додають по 5—10 крапель 0,1 % розчину тирозину*, перемішують і обидві пробірки поміщають на баню при 40—45 °С. Кожні 5 хв пробірки виймають і вміст їх сильно струшують. Рідина в пробірці з активною витяжкою поступово набуває спочатку рожевого, а потім бурого забарвлен­ня. У контрольній пробі з прокип'яченою витяжкою колір рі­дини не змінюється. Аналогічний дослід можна провести, якщо взяти замість тирозину 0,1 % розчин адреналіну.

9.3.3 Окиснення гваякової кислоти киснем в присутності ти-розинази.

На поверхню зрізу сирої і звареної картоплі на­носять по 1—2 краплі свіжоприготовленого 1 %-вого спиртово­го розчину гваякової смоли. Через 1—2 хв на поверхні сирої картоплі, особливо по краях біля шкірки, з’являється сине за­барвлення. У досліді з вареною картоплею зміни забарвлення не спостерігається.

Реакція обумовлена утворенням забарвленого в синій колір продукту окиснення — озоніду гваякової смоляної кислоти.

9.3.4 Окиснення пірогалолу гідроген пероксидом в присутності пероксидази.

Пероксидазами називають ферменти, які каталізують окиснення деяких фенолів, поліфенолів і ароматичних амінів гідрогену пероксидом або органічними пе-роксидами. Гідрогену пероксид, що бере участь у реакції, утворюється в організмі в результаті дії аеробних дегідрогеназ (див. нижче).

Органічні пероксиди виникають при окисненні киснем по­вітря речовин, наприклад терпенів, каротиноїдів і ненасичених жирних кислот, що легко окиснюються.

Реакцію окиснення поліфенолу гідрогену пероксидом мож­на зобразити у вигляді такого рівняння:

Пероксидази широко розповсюджені в рослинних і тварин­них тканинах.

При додаванні до розчину пірогалолу розчин пероксиду і ви­тяжки з хрону, що містить фермент пероксидазу, при стоян­ні утворюється червоний осад.

Х ід роботи.

У пробірку наливають 2 мл витяжки з хрону, кип'ятять і охолоджують. У чотири пронумеровані пробірки наливають по 20 крапель 2 % -вого водного розчину пірогалолу і додають: у першу і четверту – 20 крапель свіжої витяжки з хрону, у другу – 20 крапель провареної і охолодженої витяжки, у третю — 20 крапель води. Потім у першу, другу і третю пробірки додають по 2 краплі 1% розчину гідрогену пероксиду, збовтують і спостерігають за утворенням червоного осаду – пурпургаліну і роблять висновки.