Тема 3. Патентні документи

3.1. Види патентних документів

У зв'язку зі створенням і використанням винаходів, про­мислових зразків, товарних знаків і знаків обслуговування як об'єктів промислової власності їх правову охорону в Україні здійснюють у формі патентів (на винаходи і промислові зраз­ки) і свідоцтв (на товарні знаки і знаки обслуговування).

В Україні до початку 1990-х років замість патентів видава­ли лише авторські свідоцтва — документи, що засвідчували право автора на винахід. Авторське свідоцтво закріплювало за автором право на винагороду та інші пільги, а за державою — виняткове право на користування винаходом. Авторське свідоцтво діяло безстроково, автор не сплачував за нього подат­ки і мито.

35

Видачу охорони их доіїумои'іч in in винаходи і промислові зраз­ки, знаки для тогшрім і послу і' почали здійснювати з 1992 року.

Під винаходом (корисною моделлю) розуміють результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері техно­логій. Об'єктом винаходу (корисної моделі) може бути: про­дукт (пристрій, речовини, іптпм⁴ мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Крім звичайного, розрізняють секретний і службовий вина­хід. Під секретним винаходом (секретною корисною моделлю) розуміють винахід, що містить інформацію, віднесену до держав­ної таємниці. Винаходи, що містять відомості, розголошення яких може завдати шкоди безпеці України, повинні бути ви­знані таємними. Під службовим винаходом розуміють винахід, створений працівником у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця.

Правову охорону винаходу (корисної моделі) здійснюють шляхом патентування. Під патентом розуміють охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель). Розрізняють такі види патентів:

• патент на винахід — видають за результатами кваліфі­ каційної⁵ експертизи заявки на винахід;

• деклараційний патент на винахід — видають за резуль­ татами формальної⁶ експертизи заявки на винахід;

• деклараційний патент на корисну модель — видають за ре­ зультатами формальної експертизи заявки на корисну модель;

• патент (деклараційний патент) на секретний винахід — видають на винахід, віднесений до державної таємниці;

• деклараційний патент на секретну корисну модель — видають на корисну модель, віднесену до державної таємниці.

Форму патенту і зміст зазначених у ньому відомостей ви­ значає Державний департамент інтелектуальної власності (ор­ ган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуаль­ ної власності в Україні). _іч

⁴ Штам — генетично однорідні популяції мікроорганізмів у межах виду з пев­ними стабільними морфологічними ознаками і біологічними властивостями.

' Кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) — це експертиза, вдо вста­новлює відповідність заявленого винаходу умовам патентоздатності (новизні, ви­нахідницькому рівню, промисловій придатності).

⁶ Формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) — це вид екс­пертизи, де перевіряють дотримання вимог патентного законодавства, що висува­ють до заявки на видачу патенту. Формальна експертиза також одночасно є попе­редньою експертизою.

36

Патент надає його власникові виняткове право використо­вувати винахід (корисну модель) на свій розсуд⁷, якщо таке ви­користання не порушує прав інших власників патентів, а та­кож забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається, згідно із законодавством, порушенням прав, що надаються патентом.

Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (ви­дати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі).

Реєстрацію патенту здійснюють на підставі рішення про ви­дачу патенту, для чого вносять відповідні відомості до Реєстру⁸. Водночас з державною реєстрацією Державний департамент інтелектуальної власності публікує у своєму офіційному бюле­тені «Промислова власність» визначені в установленому по­рядку відомості про видачу патенту (деклараційного патенту). Лише після опублікування відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки в установленому порядку (за ознайомлення з матеріалами за­явки сплачується збір).

Упродовж трьох місяців від дати опублікування відомостей про видачу патенту Державний департамент інтелектуальної власності публікує опис до патенту на винахід в офіційному бюлетені «Промислова власність», що містить формулу вина­ходу (корисної моделі), а також креслення, якщо на нього є по­силання в описі.

Сутність винаходу визначається його формулою, призначе­ною для визначення обсягу правової охорони, що надає патент (деклараційний патент). Формула містить сукупність суттєвих ознак винаходу (корисної моделі), достатню для досягнення зазначеного заявником технічного результату. Формула базу­ється на описі й характеризує винахід (корисну модель) тими самими поняттями, що містить опис винаходу (корисної моделі).

Опис винаходу (корисної моделі) повинен розкрити його суть настільки ясно і повно, щоб її міг зрозуміти фахівець

^т Виняткові права власника патенту {деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель обмежує Закон Ук­раїни « Про державну таємницю*, однак власник такого патенту має право на одер­жання від державного органу грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів.

^в Йдеться про: Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи, Державний реєстр деклараційних патентів України на корисні мо­делі, Державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні ви­находи, Державний реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі.

37

у зазначеній галузі. Опис починають із зазначення індексу рубри­ки наявної тепер редакції Міжнародної патентної класифікації, до якої належить винахід (корисна модель). Назва винаходу (ко­рисної моделі) повинна відповідати суті винаходу (корисної мо­делі), і, як правило, характеризувати його (її) призначення.

Опис до патенту на винахід (корисну модель) складається з таких розділів:

• «Галузь техніки», де зазначають галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель), а також, аа потреби, га­ лузь застосування винаходу (корисної моделі);

• «Рівень техніки», де наводять рівень техніки, відомий за­ явнику і який можна вважати корисним для розуміння вина­ ходу (корисної моделі) та його (її) зв'язку з відомим рівнем;

• «Суть винаходу (корисної моделі)», що розкриває техніч­ не завдання, на вирішення якого спрямований винахід (корис­ на модель), а також технічний результат, якого можна досягти в разі здійснення винаходу (корисної моделі);

• «Перелік фігур креслення» де наводять безпосередньо, пе­ релік фігур та стислі пояснення того, що зображено на кожній з них;

• «Відомості», що підтверджують можливість здійснення винаходу — розкривають можливість одержання зазначеного в розділі «Суть винаходу (корисної моделі)» технічного резуль­ тату в разі здійснення винаходу (корисної моделі).

Опис до патенту (деклараційного патенту) на винахід (ко­рисну модель) є вичерпним джерелом інформації стосовно ви­находу (корисної моделі); містить бібліографічні дані, власне опис, формулу винаходу (корисної моделі), а також креслення, на які є посилання в описі. Опис до патенту на винахід є опуб­лікованим документом, але з особливими умовами публікуван­ня. Він видається обмеженим накладом для розповсюдження у відповідних органах НТІ.

Термін дії патенту України на винахід становить 20 років, деклараційного патенту на винахід — 6 років, деклараційного патенту на корисну модель — 10 років від дати подання заявки до Державного департаменту інтелектуальної власності.

Патент також видають на промисловий зразок — результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструюван­ня. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

38

Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Державний департамент інтелектуальної власності здійснює державну реєстрацію патенту на промисловий зразок.

Патент надає його власникові виключне право використо­вувати промисловий зразок на свій розсуд, якщо таке викорис­тання не порушує прав інших власників патентів.

Термін дії патенту на промисловий зразок становить 10 ро­ків від дати подання заявки до Державного департаменту інте­лектуальної власності і триває за клопотанням власника па­тенту не більш як п'ять років.

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структур­ного підрозділу займатися певними видами підприємницької діяльності. Торговий патент придбавається, зокрема, на здійс­нення операцій з роздрібної торгівлі — для кожного пункту роздрібного продажу товарів (магазину, кіоску, палатки, авто­магазину, лотка, прилавка та інших видів торгових точок), діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей тощо.

Торговий патент дійсний: на здійснення операцій з роздріб-.ної торгівлі — 12 календарних місяців; на здійснення опера­цій з торгівлі готівковими валютними цінностями — 36 кален­дарних місяців; на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу — 60 календарних місяців.

Підставою для придбання торгового патенту є заявка су­б'єкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком. Відомості, наведені в поданій суб'єктом під­приємницької діяльності заявці, посадова особа органу дер­жавної податкової служби звіряє з оригіналами первинних до­кументів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту.

Під час придбання торгового патенту вноситься одноразова плата в розмірі вартості торгового патенту на здійснення опе­рацій: з роздрібної торгівлі — у розмірі вартості торгового па­тенту за один місяць; з торгівлі готівковими валютними цінностями — у розмірі вартості торгового патенту за один мі­сяць; з надання послуг у сфері грального бізнесу — у розмірі вартості торгового патенту за три місяці.

У торговому патенті проставляється відмітка про надхо­дження одноразової плати за виданий торговий патент-

Торговий патент видається безплатно суб'єктам підприємни­цької діяльності, які здійснюють операції з роздрібної торгівлі виключно товарами національного виробництва (зазначеними

39

у Законі України «Про патентування деяких видів підприємниць­кої діяльності»); реалізують інвалідам товари повсякденного по­питу та продукти харчування через торгівельні установи, що ство­рені для цієї мети громадськими організаціями; здійснюють роздрібну торгівлю на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців; є юридични­ми особами-резидентами і здійснюють роздрібну торгівлю вик­лючно продукцією власного виробництва (фірмова торгівля). Торговий патент містить такі реквізити:

• номер торгового патенту;

• найменування власника торгового патенту;

• вид підприємницької діяльності;

• назва виду побутових послуг або послуг у сфері грального бізнесу;

• місце реєстрації громадянина як суб'єкта підприємниць­ кої діяльності — юридичної особи (місцезнаходження струк­ турного підрозділу цього суб'єкта);

• для транспортних засобів — зазначення «виїзна торгівля»;

• термін дії торгового патенту;

• місцезнаходження державного податкового органу, що видав торговий патент;

• відмітка державного додаткового органу про надходжен­ ня плати за виданий ним торговий патент.

Форма торгового патенту та порядок його заповнення вста­новлюються Державною податковою адміністрацією.

Бланки торгових патентів виготовляються на замовлення Державної податкової адміністрації, яка подає підприємцю-виготівнику торгових патентів зведену заявку-роз рахунок не­обхідної кількості баликів та оплачує витрати, пов'язані з їх виготовленням.

На кожному торговому патенті зазначаються його серія та шестизначний номер. Бланки торгових патентів мають відпо­відний ступінь захисту як цінні папери та розрізняються за кольором залежно від їх видів.

Бланки торгових патентів є документами суворої звітності, зберігаються і обліковуються в органах державної податкової служби у порядку, встановленому для типових форм первинно­го обліку бланків суворої звітності.

Щомісячне (щоквартальне) внесення плати за торговий па­тент відображається органом державної податкової служби за місцем його придбання в особовому рахунку платника.

40

Після закінчення терміну дії торговий патент підлягає по-иерненню до органу державної податкової служби.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 1995 р. № 532 «Про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва» з 1995 року Державним агентст-іюм з авторських і суміжних прав (з 2000 року — державне підприємство «Українське агентство з авторських і суміжних прав») здійснюється державна реєстрація прав автора на твори науки, літератури і мистецтва. Особа, яка має авторське право або будь-яку виключну правомочність на твір, може зареєструва­ти його в офіційних державних реєстрах. Державна реєстрація дійсна протягом усього терміну охорони авторського права.

Для державної реєстрації до Державного агентства з ав­торських та суміжних прав подається комплект визначених у Постанові документів, необхідних як для державної реєстра­ції, так і для депонування документів і матеріалів в обсягах, необхідних для ідентифікації творів, що подаються на держав­ну реєстрацію. Твори, документи і матеріали державної реєст­рації депонуються і зберігаються в архівах Державного агентст­ва з авторських та суміжних прав протягом усього терміну охорони авторського права.

Після державної реєстрації особам, які мають авторське право або будь-яку виключну правомочність на твір, видається відповідне свідоцтво за встановленим зразком. Це:

• свідоцтво про державну реєстрацію прав автора на твір;

• свідоцтво про державну реєстрацію виключної правомоч­ ності особи на твір;

• свідоцтво про державну реєстрацію факту і дати опублі­ кування твору;

• свідоцтво про державну реєстрацію договорів, які зачіпа­ ють права автора на твір.

Розміри зборів за державну реєстрацію прав автора на тво­ри науки, літератури і мистецтва для фізичних і юридичних осіб становлять 0,2-4,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на день сплати.

Залежно від кількості здійснених державних реєстрацій, але не рідше як один раз на рік, Державне агентство з авторсь­ких і суміжних прав видає Каталог державної реєстрації.

Свідоцтвом також засвідчують право власності на знак для то­варів і послуг. Знак — позначення, за яким товари і послуги од­них осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення чи будь-яка комбінація

41

позначень. Такими позначеннями можуть бути слова, (зокрема власні імена), літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких по­значень.

Форму свідоцтва і зміст зазначених у ньому відомостей ви­значає Державний департамент інтелектуальної власності.

Термін дії свідоцтва становить 10 років від дати подання за­явки до Державного департаменту інтелектуальної власності і триває за клопотанням власника свідоцтва щоразу 10 років (за умови сплати збору в установленому порядку).

Свідоцтво посвідчує також право на кваліфіковане зазна­чення походження товару і/чи право особи на використання зареєстрованої назви місця походження товару чи зареєстро­ваного географічного зазначення походження товару. Таке свідоцтво діє упродовж 10 років від дати подання заявки.

Кваліфіковане зазначення походження товару передбачає визначення назви місця походження товару (назва географічно­го місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, винятково чи головним чином зумовлені характерними для да­ного географічного місця природними умовами чи поєднанням цих природних умов із характерним для даного географічного місця людським фактором) та географічного зазначення похо­дження товару (назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основ­ному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора).

Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначен­ня походження товару визнається нанесення його на товар або на етикетку чи упаковку товару, застосування у рекламі чи за­пис на бланках, рахунках та інших Документах, що супрово­джують товар.

Крім кваліфікованого, зазначення походження товару мо­же бути й простим — будь-яке словесне чи зображувальне (гра­фічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на гео­графічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення. Просте зазначення походження товару передбачає недопущення використання зазначень, що є неправдивими (фальшивими) чи такими, що

42

вводять споживачів в оману про дійсне географічне місце по­ходження товару. Просте зазначення походження товару не підлягає реєстрації.

Свідоцтвом також засвідчують виняткове право на викорис­тання топографії інтегральних мікросхем — зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення су­купності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними.

Свідоцтво діє десять років від дати подання заявки до Дер­жавного департаменту інтелектуальної власності чи від дати першого використання топографії інтегральних мікросхем.

Єдиним документом дозвільного характеру, який дає пра­во займатися певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню, є ліцензія.

Ліцензія — документ державного зразка, що засвідчує пра­во ліцензіата⁹ на провадження зазначеного в ньому виду госпо­дарської діяльності упродовж визначеного терміну за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензування — видача, пере­оформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ і ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, ви­дача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

На використання об'єкта права інтелектуальної власності ліцензія може бути виключною, одиничною, невиключною тощо.

Виключну ліцензію видають лише одному ліцензіату, вона виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцен­зією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цьо­го об'єкта у зазначеній сфері. Згідно з виключною ліцензією власник охоронного документа (ліцензіар) надає дозвіл на ви­користання об'єкта промислової власності будь-якій фізичній чи юридичній особі у певному обсязі, в межах визначеної тери­торії, на обумовлений термін, залишаючи за собою право вико­ристання об'єкта інтелектуальної власності у частині, що не передається за договором, за винятком права надання дозволу на використання об'єкта промислової власності іншим особам, у тому самому обсязі, на тій самій території.

^я Ліценвіат — суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на проваджен­ня певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Відповідно, ліцензіар — особа, яка має виняткове право дозволяти викорис­тання об'єкта права інтелектуальної власності.

43

Одиничну ліцензію видають лише одному ліцензіату, вона виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можли­вості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використан­ня ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфе­рі, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Згідно з невиключною ліцензією власник охоронного докумен­та надає дозвіл на використання об'єкта промислової власності будь-якій особі, зберігаючи за собою всі права, що випливають з охоронного документа, включаючи право продажу ліцензій іншим особам.

Крім того, виокремлюють такі види ліцензій:

• патентна ліцензія — ліцензія на використання об'єкта інтелектуальної власності, захищеного охоронним документом;

• безпатентна ліцензія — ліцензія на використання на­ уково-технічних рішень, що не мають правової охорони (непа- тентоспроможні тощо);

• виняткова ліцензія — право ліцензіата на узгоджених умовах і території упродовж встановленого терміну використо­ вувати предмет ліцензії на монопольних правах. Проте ліцензіар не має права надавати ліцензії іншим фізичним та юридичним особам та використовувати предмет ліцензії на відповідній території;

• невиняткова ліцензія — право ліцензіата на узгоджених умовах і території упродовж встановленого терміну використо­ вувати предмет ліцензії. При цьому ліцензіат може використо­ вувати предмет ліцензії та має право надавати ліцензії іншим фізичним та юридичним особам;

• повна ліцензія — вид ліцензії, за якою ліцензіат має пра­ во використовувати об'єкт інтелектуальної власності без обме­ ження території на весь термін дії;

• крос-ліцензія (перехресна) — вид ліцензії, яку отримують внаслідок обміну її меж ліцензіаром та ліцензіатом. Цей вид ліцензії застосовують, коли власники патентів не можуть здійснювати виробничу чи комерційну діяльність, не порушу­ ючи прав один одного;

• супровідна ліцензія — передавання прав на використання об'єктів інтелектуальної власності у складі інших комерцій­ них угод. У цьому разі ліцензії відіграють супровідну роль, їх

44

нередають у рамках ліцензійних договорів, що є доповненням до основних угод, чи як розділи контрактів за цими угодами;

- субліцензія — за згодою ліцензіара, наданою в письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на вико­ристання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі.

Паризького конвенцією про охорону промислової власності зазначено, що кожна країна має право вжити законодавчих за­ходів, які передбачають видачу примусових ліцензій для за­побігання зловживанням, що можуть виникнути внаслідок здійснення виключного права, що надає патент, наприклад, у разі невикористання винаходу. У свою чергу, позбавлення прав на патент може бути передбачено лише у разі, коли вида­ча примусових ліцензій виявиться недостатньою для за­побігання цим зловживанням. Жодна дія з позбавлення прав чи скасування патенту не може статися до закінчення 2 років з моменту видачі першої примусової ліцензії.

Ліцензуванню також підлягає діяльність з надання таких освітніх послуг:

1. у сфері дошкільної освіти (догляд за дітьми дошкільного віку; виховання і навчання дітей дошкільного віку, корекція їх психологічного і фізичного розвитку);

2. у сфері загальної середньої освіти — забезпечення здо­ буття: початкової загальної освіти; базової загальної середньої освіти; повної загальної середньої освіти;

3. у сфері позашкільної освіти — освітня діяльність за ху­ дожньо-естетичним, туристично-краєзнавчим, еколого-нату- ралістичним, науково-технічним, дослідницько-експеримен­ тальним, фізкультурно-спортивним та іншими напрямами;

4. у сфері професійно-технічної освіти: первинна про­ фесійна підготовка; перепідготовка робітників, підвищення їх кваліфікації; професійно-технічне навчання тощо;

5. у сфері вищої освіти: підготовка фахівців різних освітньо- кваліфікаційних рівнів за напрямами (спеціальностями); війсь­ кова підготовка студентів вищих навчальних закладів за про­ грамою офіцерів запасу; перепідготовка за спеціальностями; розширення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізація; підготовка іноземців, що прибули в Україну для навчання, до вступу у вищі навчальні заклади; їх перепідготовка та під­ вищення кваліфікації.

Ліцензія оформлюється на бланку єдиного зразка, з додат­ком, форма і порядок заповнення якого визначається Міністерст­вом освіти і науки України.

45

Ліцензія видається на строк від 3 до 12 років включно, але не менш як на строк повного циклу навчання за програмою, що додавалася до заяви про ліцензування.

Бланк ліцензії виготовляється на папері щільністю не менш як 100 г/м² ±5%, розміром 297 X 10 мм з нефіксованим водя­ним знаком.

Бланк з обох боків видруковано способом офсетного друку: з лицьового боку в чотири фарби, зі зворотного — у дві фарби, має захист від підроблення та несанкціонованого тиражування.

За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встанов­люється Кабінетом Міністрів України.

Орган ліцензування формує і веде ліцензійний реєстр з пев­ного виду господарської діяльності.

3.2. Патентна система в Україні

Патентна система в Україні почала функціонувати з 1992 p., після введення в дію «Тимчасового положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторсь­ких пропозицій в Україні». Тоді ж було створено Державне па­тентне відомство України — Держпатент.

Із 2000 року урядовим органом державного управління, що в межах своєї компетенції бере участь у забезпеченні реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності та охо­рони прав на об'єкти інтелектуальної власності, є Державний департамент інтелектуальної власності у складі Міністерст­ва освіти і науки України. У підпорядкуванні департаменту діють державне підприємство Українське агентство з авторсь­ких та суміжних прав, що займається розробленням пропо­зицій із формування державної політики у сфері авторських і суміжних прав, заходів для її реалізації, забезпеченням здійснення державної реєстрації прав авторів на твори науки, літератури і мистецтва, та державне підприємство «Українсь­кий інститут промислової власності», основними завданнями якого є приймання заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності, проведення експертизи заявок на об'єкти промислової власності на відповідність їх умовам надання правової охорони, забезпечення здійснення державної реєстрації об'єктів промислової власності і змін їх правового ста­тусу та офіційної публікації відповідних відомостей. 2000 року було також створено Державне підприємство «Інтелзахист*.

46

Організаційна структура органів влади, які беруть участь у регулюванні діяльності у сфері інтелектуальної власності, складається з державних і недержавних структур. До недер­жавних структур належать, зокрема, Антипіратський союз України, Авторсько-правове товариство, громадська організа­ція «Всеукраїнське агентство авторів», Всеукраїнська асоціа­ція патентних повірених, інші організації та спілки.

З 1993 р. виходить офіційне видання — бюлетень «Промис­лова власність*. Крім того, виходять бюлетень «Авторське право і суміжні права», науково-практичний журнал «Інтелек­туальна власність*, нормативно-правові, методичні та довідко­ві видання.

ПатентноЛнформаційна база експертизи — це пошуко­вий фонд патентної документації для службового користуван­ня, призначений для визначення рівня техніки під час прове­дення кваліфікаційної експертизи заявок на винаходи. Фонд комплектують національного патентною документацією та за­рубіжними патентно-інформаційними продуктами. Загальний обсяг колекції CD-ROM та DVD-ROM у патентно-інформацій­ній базі експертизи станом на 2006 р. становить 11 100 дисків.

Інформаційне забезпечення експертизи здійснюють також на основі довідково інформаційного фонду, який є частиною патент-но-інформаційної бази експертизи. Він налічує близько 100 000 примірників описів до патентів України на винаходи та корисні моделі і понад 8 000 примірників науково-технічної літератури.

Фонд патентної документації громадського користуван ня призначений для забезпечення доступу широкого загалу до патентної інформації, необхідної для вивчення та аналізу у процесі створення, правової охорони та використання об'єктів промислової власності. Загальний обсяг фонду на оп­тичних носіях станом на 2006 р. становить понад 10 900 при­мірників. Фонд комплектують також стандартами, методич­ними, довідко-інформаційними та періодичними виданнями.

Українським центром інноватики та патентно-інформацій­них послуг створено інформаційно-пошукову систему «МКТП-8», що є електронною копією на CD-ROM восьмої редакції Міжна­родної класифікації товарів і послуг для реєстрування знаків.

В Укрпатенті створено та функціонують доступні через мере­жу Інтернет бази даних. Це, зокрема: «Винаходи в Україні», «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг*, «Промис­лові знаки, зареєстровані в У країні», «Відомості про міжнародну

47

реєстрацію знаків, які отримали правову охорону в Україні» та інші.

Функціонують також інформаційно-довідкові системи: «Стан діловодства за заявками на промислові зразки в Україні», «Стан діловодства за заявками на винаходи», «Міжнародна кла­сифікація товарів і послуг для реєстрування знаків» та інші.

2002 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Ук­раїни було утворено Державну патентну бібліотеку.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Що таке охоронний і дозвільний документи?

2. Які є види патентів?

3. Що є основним патентним документом?

4. З яких розділів складається опис патенту на винахід?

5. Яке право засвідчує свідоцтво?

6. Що таке ліцензія та які її види?

7. Які терміни дії патенту та свідоцтва?

Література: 4; 6; 25; 37; 38; 68; 95; 116; 123; 124; 128.