7.3. Художня репродукція

Художня репродукція — аркушеве видання, що відтворює твір образотворчого мистецтва (картину, малюнок тощо) чи ху­дожню фотографію. Цільове призначення художньої репродук­ції — популяризація кращих творів українського і зарубіжного мистецтва серед широких кіл споживачів, розвиток естетичного смаку.

Художня репродукція — це відтиск зображення, одержа­ний в результаті репродукування — процесу поліграфічного відтворення фотознімків, картин, малюнків фотомеханічними чи іншими способами.

Художню репродукцію друкують у формі аркушів, листі­вок чи їх комплектів кольоровим офсетом на коленкорі (папе­ровому палітурному матеріалі, просоченому крохмалем чи фарбником), вона досить точно передає особливості оригіналу.

Особливо цінними є факсимільні репродукції, що з макси­мальною точністю відтворюють специфіку твору, що репро­дукується.

Художня фотографія — це тиражований фотоетюд. Вона базується на документальний основі (знімок конкретного яви­ща), підноситься до образної характеристики за рахунок вибо­ру ракурсу, композиції, емоційно-смислового застосування

150

особливостей фототехніки. Розрізняють художні фотографи архітектурних і скульптурних пам'ятників, краєвиди визнач­них місць, фотографії видатних діячів науки, культури і мис­тецтва, фотографії кольорів, рослин, тварин тощо.

7.4. Естамп

Естамп (фр. estampe — відбиток, відтиск) — аркушеве обра­зотворче видання, що є відтисненням твору образотворчого мисте­цтва з друкарської форми, виготовленої художником. Рівноцінні відтиски зображень друкують із гравюри (фр. qravure — вирізува­ти) — друкарського відтворення малюнка, вирізаного чи витрав­леного на металевій або дерев'яній дошці, камені чи лінолеумі.

За читацьким призначенням естамп — це масове видання, розраховане на всі категорії споживачів, хоча його випускають незначним тиражем.

За технікою виконання розрізняють такі різновиди ес­тампів: ксилографія, ліногравюра, офорт і літографія. Кси­лографія — гравюра на дереві; ліногравюра — гравюра на ліно­леумі, обидві є формами високого друку. Офорт (фр. eauforte — азотна кислота) — вид заглибленої гравюри на металі. Літо­графія — є способом плоского друку з каменя чи металевої пластини.

Естампи належать до творів друкованої графіки, вони є оригінальними творами образотворчого мистецтва, незалежно від кількості відбитків.

Естампи випускають як окремими аркушами, так і в комп­лектах.

7.5. Художня листівка

Листівка — це карткове образотворче видання встановле­ного формату, один бік якого є репродукцією, малюнком або фотографією, а інший може бути використаний для письма чи тексту, що пояснює зображення. Листівку часто називають ма­лоформатним аркушевим виданням чи карткою, оскільки її друкують в основному на цупкому папері. Листівки є картко­вими, окремими чи серійними, комплектними виданнями.

Цей вид образотворчих видань, що виник як засіб переси­лання повідомлень (листівка — відкритий лист), з часом пере­творився на масовий засіб комунікації, естетичного виховання й образного пізнання навколишнього світу.

151

Особливе значення для листівки має формат, його верхня межа. Основні формати — 105 х 148 мм, 90 х 140 мм і похідні від них. Для листівок встановлений певний матеріальний носій (цупкий папір особливого зразка), регламентовані розташування зображень, інших елементів поліграфічного виконання тощо.

За цільовим призначенням розрізняють такі види листівок: громадсько-політичні, науково-популярні і для дозвілля.

Громадсько-політичні листівки присвячені суспільно-політичній тематиці, містять портрети політичних діячів чи художньо-образні твори.

Науково-популярні листівки поділяють на два різновиди:

а) листівки, що репродукують і пропагують твори мистецт­ ва, зокрема репродукції живописних і графічних творів, ілюстрації до літературно-художніх творів, відтворення скульптур чи архітектурних об'єктів;

б) відтворюють науково-пізнавальні зображення, які пояс­ нюють суть суспільних і природних явищ.

Листівки для дозвілля — сувенірні, вітальні, видові, пам'ятні (що зображають види місцевості, історичні, архітек­турні пам'ятники, скульптури, інтер'єри будівель тощо). Вітальні листівки видають великими тиражами, до кількох мільярдів на рік. Видові листівки містять види міст і визнач­них місць України і зарубіжних країн, архітектурні та скульп­турні пам'ятки, меморіальні споруди й ансамблі, шедеври палацово-паркової архітектури, містять ілюстрації до літера­турно-художніх творів, підготовлені одним-двома художника­ми до найвідоміших творів художньої літератури.

Листівки-репродукци — листівки, що перевищують вста­новлений формат — містять зображення творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва. Бувають аркушевими і комплектними.

Під час друкування листівок використовують багату кольо­рову гаму; як додаткове оброблення використовують лакуван­ня, припресування целофанової плівки, відтискання.

7.6. Альбом

Альбом (фр. album — переплетені аркуші) — блочне чи комплектне аркушеве образотворче видання, що має чи не має пояснювальний текст. Основу альбому складає поліграфічне відтворення картин, малюнків, креслень, фотознімків тощо з коротким текстом пояснення.

152

Тематика їх різна, зображення (художні репродукції, фо­тографії, малюнки, креслення тощо) поєднані загальною те­мою, ідеєю або авторською приналежністю, із загальним вступним або заключним текстом і підписами (чи коментаря­ми) до зображень, науково-довідковим апаратом.

Основне призначення альбому — повідомляти споживачеві певний комплекс візуальної інформації, що коментується текстом, оскільки є зібранням образотворчих матеріалів, поєднаних внутрішнім зв'язком.

Класифікація альбомів є вельми суперечливою і вимагає подальшого розроблення.

За змістом і характером зображень, що відтворюються в альбомах, їх поділяють на три основні види:

1. художні альбоми, в яких розміщують репродукції творів мистецтва чи оригінальні (авторські) графічні роботи (гравюри, офорти, літографії, монотипії тощо). Це альбоми з образотворчого (професійного і народного) мистецтва (за ви­ дами мистецтв — живопису, графіки, архітектури, скульпту­ ри, декоративно-прикладного, монументального мистецтва — і змішані);

2. фотоальбоми (видові, репортажно-публіцистичні, істо- рико-революційні, портретно-біографічні, туристичні, з теат­ рального і кіномистецтва тощо). В них розміщують репро­ дукції фотозображень, спеціально виготовлених з натури для даного альбому чи дібраних з наявних матеріалів хронікально- документальні, архівні фотографії, кінокадри тощо);

3. науково-технічні альбоми (наукові, виробничо-інструк­ тивні, технічні, навчальні, науково-популярні альбоми й атласи, крім картографічних). У них розміщують креслення, наукові і технічні малюнки, фотографії, схеми, графіки, плани тощо.

За цільовим призначенням альбоми, як й інші види обра­зотворчих видань, поділяються на наукові, виробничо-прак­тичні, навчальні, громадсько-політичні, науково-попу­лярні, рекламні, для дозвілля.

Наукові видання відтворюють зображення з різних сфер діяльності і галузей знань (анатомічні атласи, альбоми мікро-фотографій, фотозображення космічних об'єктів і т. п.), необ­хідні для дослідницької діяльності, можуть містити науково-довідковий апарат.

Виробничо-практичні альбоми відтворюють зображення, необхідні в практичній діяльності (складальні креслення, схе­ми ремонту, монтажу і демонтажу).

153

Навчальні альбоми містять зображення з різних галузей знань (історія, ботаніка, астрономія тощо) і мають сприяти вивченню тієї чи іншої навчальної дисципліни.

Громадсько-політичні — це, головним чином, публіцис­тичні образотворчі видання на політичні теми (репродукції політичних плакатів, карикатур і малюнків).

Науково-популярні альбоми призначені для популяризації та загальноосвітнього вивчення творів різних видів мистецтва та ознайомлення з документальними образотворчими матеріалами загальнопросвітницького і науково-популярного характеру.

Рекламні альбоми містять у привабливій формі показ ви­робів, товарів, послуг для створення попиту на них.

Альбоми для дозвілля включають креслення, викрійки, моделі одягу, зачісок тощо.

За структурою (складом) альбоми завжди є збірками. Це, переважно, блочні видання, однак деякі альбоми можуть ви­пускати роз'ємними чи у формі нескріплених у корінці ар­кушів друкованого матеріалу.

Сторінки альбому можуть мати «книжкову» орієнтацію (розташовані вертикально) чи «альбомну» (розташовані гори­зонтально). Мінімальний обсяг альбомного видання — 8 сторі­нок. Для друкування використовують всі способи друку із за­стосуванням однієї — шести фарб. Часто використовують суперобкладинки з припресуванням плівки чи без неї. Альбо­ми, що складаються з нескріплених аркушів, об'єднують фут­ляром, папкою чи обкладинкою.