6.4. Періодичний збірник

Багато в чому схожі з журналом періодичні збірники, які виходять регулярно, під єдиним заголовком, не мають запла­нованого закінчення, їх випускають послідовно з цифровими чи хронологічними позначеннями, проте офіційно вони не за­тверджені як журнал.

126

У цілому періодичний збірник є виданням, що містить ряд творів кількох авторів, різні наукові, науково-популярні, інформаційні, літературно-художні та інші матеріали. Періо­дичні збірники видаються постійним колективом, рідше — ви­давництвом.

Періодичні збірники дуже різноманітні за цільовим призна­ченням, оформленням, складом, структурою. Розрізняють на­укові, виробничо-практичні, науково-популярні, інформаційні періодичні збірники (наприклад, журнал «Научные и техни­ческие библиотеки» до 2006 р. видавався як періодичний збірник). Різновидами періодичного збірника є реферативний збірник, який містить добірки рефератів з конкретних, частко­вих проблем, та експрес-інформація — видання, що містить роз­ширені реферати найзначніших первинних документів, яке ви­пускають в дуже стислі терміни (див. підрозділ 5.14).

6.5. Бюлетень

Бюлетень (фр. bulletin, італ. bulletino — записка, лист, від пізньолат. bulla — документ з печаткою) — вид періодичного і продовжуваного видання. Бюлетені виокремлюють у само­стійний вид видань за двома ознаками: характером інформації та оперативністю виходу в світ. Цим вони відрізняються від журналів, періодичних і продовжуваних збірників.

Бюлетень містить короткі офіційні матеріали з питань, що входять до компетенції організації, яка його випускає (на­приклад, патентний бюлетень «Промислова власність»).

Періодичні бюлетені мають, як правило, постійну рубри­кацію. В окремих випадках їх можуть випускати протягом ко­роткого часу, обмеженого певним заходом. Часто в таких ви­даннях публікують не лише інформацію про законодавчі, нормативні чи інші офіційні документи, а й узагальнюючі, оглядові і роз'яснювальні статті.

Відмінність між журналом і бюлетенем полягає в характері основного тексту. В журналах друкують різноманітні матеріа­ли: постанови уряду, статті, хронікальні замітки, белетрис­тичні твори, репродукції з творами образотворчого мистецтва тощо. Бюлетені присвячені якому-небудь певному колу питань (наприклад, рішення Верховної Ради України, інформація про документи, що вийшли, і т. п.).

Завданням бюлетеня є швидке і регулярне інформування зацікавлених осіб та організацій про нове в даній галузі чи

127

сфері діяльності установи. Максимальна оперативність виходу в світ є важливою ознакою бюлетеня як виду видання, що відрізняє його від інших видів. Бюлетені містять поточну інформацію, їх видають зазвичай не рідше одного разу на квар­тал. Вони містять переважно короткі матеріали, що використо­вуватимуться в практичних, довідкових чи рекламних цілях, з питань, що є компетенцією організації, яка його випускає.

Класифікація бюлетенів розроблена недостатньо. За сукуп­ністю ознак виокремлюють таки види бюлетенів, що мають різ­не цільове призначення: нормативний, довідковий, реклам­ний, бюлетень-хроніка та інформаційний бюлетень.

До нормативного відносять бюлетень, що містить матеріа­ли нормативного, директивного чи інструктивного характеру, який видає, як правило, який-небудь державний орган. Як офіційне видання, цей вид бюлетенів містить закони, укази, постанови, накази, правила і т. п.

Довідковий бюлетень містить довідкові матеріали, розта­шовані в порядку, зручному для їх швидкого відшукання, а та­кож інформацію про заходи, що проводить випускаюча органі­зація, наприклад, про репертуар театрів і т. п. Різновидом довідкового є бюлетень-таблиця, в якому публікують фактич­ні дані цифрового чи іншого характеру, розташовані у формі таблиці і який є початковим матеріалом для наукових досліджень чи розв'язання практичних завдань. Різновидом бюлетеня-таблиці є статистичний бюлетень. Він відображає оперативні статистичні дані, що характеризують певну сферу життя і діяльності суспільства.

Рекламний бюлетень публікує викладені у привабливій формі відомості про вироби, послуги, заходи для створення по­питу на них.

Бюлетень-хроніка містить повідомлення, які відобража­ють діяльність організації, що його видає, і доводять до заці­кавлених осіб відомості про її роботу.

Інформаційний бюлетень належить до інформаційних ви­дань і переважно його випускають органи науково-технічної інформації. Він містить відомості про опубліковані і неопублі-ковані праці, розташовані у формі, зручній для швидкого ознайомлення з ними.

За оформленням друковані бюлетені майже не відрізняються від журналів, хоча й є певна специфіка. Бюлетені різноманітні за форматом. їх видають і в настільній, і в портативній формі. Вони не мають ілюстрацій. Бюлетені різноманітні і за періодич­ністю виходу у світ: від 1 разу на тиждень до 1 разу на квартал.

128

6.6. Календар

Календар (латин, calendarium — боргова книжка) — періо­дичне чи неперіодичне довідкове видання, що містить послі­довний перелік днів, тижнів, місяців певного року, а також ін­ші відомості різного характеру.

Періодичні видання календарів можуть бути щорічними, щомісячними, щотижневими.

Віднесення всього різноманіття календарів до періодичних видань багато в чому є умовним. Значна їх частина не має вка­зівки на регулярність випуску. Календарі можуть видаватися однократно. Крім того, не завжди дотримується вимога одно­манітності оформлення.

Відмінною ознакою календаря є його специфічна структу­ра. Інформація в ньому розташована у хронологічній послідов­ності днів року й охоплює який-небудь період, частіше за все рік. Тому періодичність закладена в самій структурі календа­ря, який постійно відтворює заданий часовий цикл як перелік місяців, чисел, днів тижня. Ці видання виходять у світ під однією і тією самою назвою. Кількість і характер матеріалу, ді­браного для календаря, залежить від його цільового призна­чення, читацької адреси та інших характеристик. Структура календарів може бути двох видів:

а) перелік усіх днів року (тобто суцільне датування);

б) вибірковий перелік окремих тематично близьких дат. Календарі можуть випускати у формі листівок, плакатів чи

блочного видання, в якому кожен аркуш присвячений одному дню року і легко відривається чи перекидається.

За матеріальною конструкцією виокремлюють чотири види календарів: табель-календар, відривний, перекидний і кален­дар блочного типу.

Табель-календар — найпростіша форма видання. Це ка-лендар-щорічник у вигляді аркушевого чи карткового видан­ня, що містить перелік днів року, розташованих за місяцями у формі таблиці. Він виходить як настінне чи кишенькове ви­дання. Додаткові відомості, що розміщують в ньому, є прикра­сою чи мають науково-популярний або рекламний характер.

Відривний (перекидний) календар-щорічник настінної чи настільної форми має на кожен день (тиждень, місяць) окремі відривні (перекидні) аркуші. Настінні відривні календарі скріп­люють у верхній частині поля, настільні — збоку чи зверху. Вони також бувають не зшитими і не склеєними, а скріпленими

129

спіраллю чи замком, через який перекидається аркуш. Додат­кові відомості в цій групі календарів мають більший обсяг та інформаційне навантаження, ніж в табелях-календарях, ви­значаючи вигляд видання в цілому. Вони можуть призначати­ся для жінок, школярів, віруючих і т. п.

Календар блочного типу — це щорічник, що виходить як блочне неперіодичне чи періодичне видання, містить ма­теріали, дібрані відповідно до певної тематики і/чи читацької адреси.

Календар-щорічник виходить як текстове чи образотворче видання. Структуру календаря цієї групи складають розділи, присвячені одному місяцю. Тут особливо зростає роль образо­творчого матеріалу. Календарі цієї групи можуть бути адресо­вані будь-якій читацькій аудиторії, поєднаній загальними інтересами (мисливцям, рибалкам, книголюбам, філателістам і т. п.), яка і визначає добір текстового та ілюстративного мате­ріалу.

Різновидом календаря блочного типу є календар знамен­них і пам'ятних дат — це щорічник (щоквартальник, щомі­сячник), що містить вибірковий перелік днів року, пов'язаних з певними пам'ятними подіями, і відомості про ці події.

Головну роль у календарях цієї групи відіграє фактичний матеріал, він і зумовлює інтерес читача до видання. Широким є тематичний діапазон цього видання: від багатоаспектного відображення знаменних і пам'ятних дат, що стосуються гро­мадсько-політичного і культурного життя країни в цілому, до висвітлення певних пам'ятних дат галузевого чи краєзнавчого характеру.

Основною структурною одиницею календарів знаменних і пам'ятних дат є довідкова стаття, що висвітлює ту чи іншу пам'ятну дату. Вона містить такі елементи: дату (рік, місяць, число); стисло сформульований зміст пам'ятної події, що є на­звою статті; невеликий нарис, в якому висвітлюють його суть і суспільне значення, бібліографічний список рекомендованої літератури. Статті-довідки розташовують у хронологічному порядку за датами календаря. Деякі календарі мають складну структуру. Довідкові статті в них розташовують за рубриками, а всередині рубрик — хронологічно. Календарі знаменних і пам'ятних дат зазвичай забезпечують ілюстративним ма­теріалом, як правило, документального характеру.

130

_J

6.7. Експрес-інформація

Експрес-інформація — періодичне реферативне видання, що містить розширені та зведені реферати, які інформують про найактуальніші зарубіжні опубліковані документи чи вітчиз­няні неопубліковані документи, призначене для інформування фахівців (див. підрозділ 5.14).

Експрес-інформація може містити також короткі повідом­лення первинного характеру.

Специфіка експрес-інформації полягає в тому, що: 1) тут відображають відомості про важкодоступні зарубіжні першо­джерела і неопубліковані українські документи; 2) реферати, що входять до складу бібліографічного запису, є детальними і докладними; 3) їх можна ілюструвати, на відміну від рефера­тивних журналів.

6.8. Продовжуваний збірник

Основним видом продовжуваних видань є продовжуваний збірник. Це, як правило, науковий збірник, що містить статті різних авторів, переважно працівників однієї наукової устано­ви. Специфіка продовжуваного збірника полягає в можливій відсутності в ньому постійних, повторюваних розділів; наяв­ності випусків зі спеціальними заголовками, що відображають їх тематичну спрямованість. Матеріали продовжуваних збір­ників різнорідні, незалежні один від одного. Такі збірники ма­ють типові назви: «Праці», «Ученізаписки», «Доповіді» тощо. Продовжувані збірники видає постійний колектив, рідше — видавництво.

Продовжуваний збірник може містити також різні наукові, науково-популярні, науково-інформаційні, публіцистичні, літературно-художні та інші матеріали. За характером ма­теріалів розрізняють наукові, виробничо-практичні, науково-популярні, інформаційні продовжувані збірники. Різновидом продовжуваного збірника може бути альманах — збірник, що містить літературно-художні та/або науково-популярні твори, що об'єднуються за певною ознакою.

Окремі випуски одного і того самого продовжуваного видання можуть бути або збірниками, або моновиданнями (останні бувають нечасто), складатися з одного чи двох томів. За оформленням деякі продовжувані збірники ідентичні журналам, інші майже нічим не відрізняються від неперіодичних

131

друкованих видань; можуть бути покриті паперовими обкла­динками чи цільнотканинними палітурками, прикрашеними тисненням; віддруковані на газетному чи високоякісному па­пері; без ілюстрацій чи багатої л юстровані та декоровані.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які є види періодичних видань?

2. Які характерні ознаки основних видів періодичних ви­ дань?

3. Як розрізняють газети за цільовим призначенням?

4. Як визначають поняття журналу?

5. Що таке бюлетень?

6. Яка специфіка експрес-інформації?

Література: 12; 13; 22; 46; 48; 52; 54; 108; 132; 134; 142; 147; 156; 157.