Заняття № 5-6. Пізня родова община.

1. Розвиток господарства.

2. Перехід до патріархату. Патріархальна сім’я.

3. Пізній матріархат.

4. Виникнення приватної власності, класів і держави.

5. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства, його духовна культура.

Література.

1 Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. Учебник для вузов по спец. «История». – :М.: 2004..

2. Бунятян К.П. Давнє населення України. Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1999. – с. 228.

3. Залізняк Л.Л. Первісна історія України. Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1999. – 263с.

4. Роберт Дж. М. Иллюстрированная история мира. Пер. с англ. Т. 1. Доисторическое время и первые цивилизации. – М.: БММАО, Т. 1. 1998. – 192с.

5. Семенов Ю.И. На заре человеческой истории. – М.: Мысль, 1989. – 319с.

6. Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П.Історія первісного суспільства. Підручник для студ. гуманіт. спец. вузів. – К.: Либідь, 1999. –237с.

7. Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., Политиздат., 1990. - 622с.

8. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. Раздел І. Религии доклассового общества. -

3 изд., испр. доп. – М.: Политиздат, 1976. – 575 с. або інше видання.

9. Чмихов М.О. Давняя культура. Навч. посібник для вузів. – К.: Либідь, 1994. – 286с.

10. Шпирельман В.А. Возникновение производящего хозяйства. – М.: Наука, 1989. – 447с.

11. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2 изд., т. 21. – С. 23-178 або інше видання.

С Л О В Н И К

А.

Австралопітеки (від лат. - південний і гр. мавпа) – підсімейство сімейства людських (гомінід).

Авункулат (від лат. – дядя по матері) – сукупність порядків, які передбачають особливий зв’язок людини з його дядьком по матері.

Авункулокальність (від лат. авунклюс – дядя по матері і локус - місце) – шлюбне поселення cупругів у дяді по матері або в його групі.

Агнатне родство (від. лат. агнаціо – родство за батьком)- юродство по батьківській лінії, те ж саме що і патрілінійність.

Адат (від араб. адат – звичай) – назва звичаєвого права в країнах мусульманського Cходу.

Адопція (від адоптація) – усиновлення чи удочеріння.

Амбілінійність (від лат. амбо – обидва - лінія) – визначення родства або за батьківською або за материнською лінією.

Амбілокальність ( від лат. амбо – обидва – локус – місце) – шлюбне поселення су пругів за вибором або у групі чоловіка або в групі дружини.

Анімізм (від лат. аніма – душа, дух) – віра у надприродні істоти, які вміщаються у матеріальних тілах (душі чи існуючі самі по собі духи.).

Антропогенез (від грец. антропос – людина і генезис – виникнення) – процес виникнення людини.

Антропоморфний (від грец. антропос – людина і морфе – форма) – людиноподібний.

Антропосоціогенез (від грец. антропос – людина, лат. – соцієтас, суспільство, грец. генезіс виникнення) – паралельний процес виникнення людини і людського суспільства.

Апополітийні суспільства (від грец. апо – до і політея - цивілізація) – первісні суспільства, котрі існували до виникнення перших цивілізацій.

Артефакт (від лат. артефактум – штучно зроблений) – будь-який предмет не природного, а штучного походження.

Архантроп (від грец. архайос – давній і антропос – людина) – найдавніша людина.

Аульна громада (від тюркського аул – поселення кочівля) – поняття встановлене у вітчизняній науці для позначення сусідської громади у кочових і напівкочових скотарів.

Аустрична спільність (від лат. австраліс - південний) – реконструйована первісна спільність багатьох мов Південної Азії.

Б.

Бігмен (від англ.. біг – великий, мен- людина) – чоловік, який користується впливом, фактичний лідер громади.

Білінійність (від лат. біс – двічі і лінія -лінія) – визначення родства як за материнською так і за батьківською лінією те ж саме, що і когнатне юродство.

Білокальність (від лат. - біс – двічі, локус – місце – шлюбне поселення су пругів як в групі чоловіка так і в групі дружини, те саме що дуолокальність.

Біогеоценоз (від грец. біос – життя, гео – земля, коінос – спільний) – складна природна система, котра об’єднує на основі обміну речовим та енергії сукупність живих організмів (біоценоз) – з неживими компонентами – умовами помешкання.

В.

Вірілокальність (від лат. вір – чоловік і локус – місце) – шлюбне поселення су пругів у чоловіка.

Вірілокальність – одними авторами розрізняється, іншими не розрізняється з патрилокальністю.

Г.

Геронтоцид (від грец. герон – старий, лати). – цедес – вбивство старих.

Геронтократія (від грец. старий – кратос – влада –- влада найстарших).

Гетеризм (від грец. гетерія – подруга, коханка) – термін який утвердився для позначення свободи дошлюбних і позашлюбних відносин в первісному і ранньокласовому суспільстві.

Гінекократія (від грец. – гіне – жінка, дружина і краток - влада) – панування жінки в сім’ї та суспільстві, те саме, що матріархат чи материнське право.

Гіперогамія (від грец. гіпер. – над і гамос – шлюб) – взяття шлюбу з особою вищого статусу, іноді так називають тільки подібний шлюб жінки.

Гіпогамія (від грец. гіпо – під і гамос – шлюб) – вступ до шлюбу з особою нижчого статусу, іноді так називають подібний шлюб жінки.

Глотохронологія (від грец. глотта – мова і хронос – час) – метод датування за лексичними змінами в мові.

Гомініди (від лат. – гомо – людина) – сімейство чи за іншою класифікацією над сімейство людей.

Гомо прімігеніус ( лат. ) – людна первородна.

Гомо сапієнс – людина розумна.

Гомо хабеліс – людина вміла.

Гомо еректус – людина випрямлена, прямоходяча.

Д.

Дендрохронологія (від грец. дендрон – дерево і хронос – час) – метод датування за річними кільцями дерев.

Дефлорація (від лат. де – приставка, яка означає усунення, флос – квітка, незайманість) – усунення усунення дівочої пліви.

Діастема (від грец. проміжок) – проміжок між різцями та іклами

Диморфізм (від грец. – двічі і морфе – форма) – властивість виступати у двох формах; статевий диморфізм – двустатевість.

Дислокальність (від лат. – дис – приставка, яка означає роз’єднання і локус - місце) – роздільне поселення су пругів.

Дісекономічна сім’я (від лат діс – приставка, яка означає роз’єднання і грец. – ойкос – дім, господарство) – сім’я, яка не веде спільного господарства, якою в значній мірі була парна сім’я.

Доместикація (лат. – доместікус – домашній) – одомашнення рослин або тварин.

Дріопітеки (від грец. дріс – дерево, пітикос – мавпа) – викопні людиноподібні мавпи, серед яких очевидно були предки сучасних людиноподібних мавп.

Дуальна організація (від лат дуо – два) – взаємошлюбна організація двох родів чи пізніше фратрій. У більш широкому сенсі двоїна чи бінарна організація суспільства, а також її відбиття в духовній культурі, універсальним чином поширені в первісному суспільстві.

Дуолокальність (дуо – два, локус – місце) – шлюбне поселення почергово як в групі чоловіка, так і в групі дружини те ж саме що і біолокальність.

І.

Ідеографія (від грец. ідеа – ідея і графо – пишу) – писемність, знаки котрої (і ідеограми чи ієрогліфи) передають цілі слова поняття. Синонім логографія.

Ієрархічне суспільство (від грец. хієрос – священний і архе – влада) – вживане у західних авторів позначення первісного суспільства на стадії соціального і майнового розшарування.

Ієрогліфи (від грец. хієрос – священний і гліфо – вирізаю) – назва дана греками знакам єгипетської ідеографії.

Ініціації (від лат. ініціація – посвячення) – обряди прилучення підлітків до категорії дорослих чоловіків і жінок.

Ін сіту ( лат. ) – в первісному незайманому стані.

Інфантіцід (від лат. – інфант – дитина, і цедес - вбивство) – вбивство маленьких дітей.

К.

Каста (від порт. Каста, раса, рід, стан) – замкнута спільність людей, котра історично походить від їх професійної спеціалізації, а нерідко і особливої етнічної належності.

Клан (гельське клан, рід, плем’я) – в найпоширенішому вживанні те саме, що і рід. У деяких авторів лише батьківський рід чи родове ядро громади.

Когнатне юродство (від лат. кагнаціо – юродство за народженням) – юродство як за батьківською так і за материнською лінією.

Композиції (від лат. композиціо - відшкодування) – матеріальне відшкодування за вбивство чи каліцтво як альтернатива кровній помсті.

Конкубінат (від лат. кон – со, кубо – лежу) – допущене давньоримським правом тривале позашлюбне співжиття з незаміжньою жінкою.

Кроскуземний шлюб (від англ.. крос – перехресний і кузін – двоюрідний брат, двоюрідна сестра чи перехресно кузенний шлюб) – шлюб з дочкою брата матері чи дочкою сестри брата.

Кувада (від франц. – куваде – висиджування яєць) – звичай демонстрацій батьком своєї причетності до народження дитини.

Куначество (від туркського – кунак-гість) – систематичне взаємне гостювання зі встановленням дружніх зв’язків.

К’єккеннмм’єддинги (від датського кйоккен – кухня і моден – звалище) – нагромадження раковин, як кухонних відходів.

Л.

Левірат (від лат. левір – девір – брат чоловіка) – шлюб з двома чи більше братами одночасно, а пізніше з братом померлого чоловіка.

Лінідж (від англ. лінідж – походження, рід, від лат – лінія) – внутрішньо родова група близьких родичів що ведуть походження від пам’ятного предка. Розрізняються патрилінійні патрілініджі і матрилінійні матрілініджі.

Логографія (авід грец. логос – слово і графо – пишу) – писемність, знаки якої (логограми чи ієрогліфіи) передають цілі слова поняття. Синонім – ідеографія.

Локальна група локус – місце – поширене у вітчизняній етнології позначення ранньопервісної общини мисливців, рибалок і збирачів.

Локомоція (від лат. локус – місце і моціо – рух) – переміна місця пересування.

М.

Магія (грец. магія – чаклунство) – віра у можливість особливими незвичайними способами діяти на оточуюче середовище і пов’язані з цим дії.

Макроліти (від грец. макрос – великий і літос – камінь) – великі і грубі кам’яні знаряддя.

Матріархат (від лат матер. – мати і грец. архе – влада) – панування жінки в сім’ї та суспільстві те саме, що гінекократія чи материнське право.

Матрилінійність (від лат. матер – мати і лінія – лінія) – рахунок юродства за лінією матері.

Матрилокальність (від лат. матер – мати і локус - місце) – шлюбне поселення супругів у групі дружини.

Матрифокальність (від лат. – матер – мати і фокус – вогнище) – угруповання навколо матері.

Матронімія (від грец. матер – мати і онома – ім’я) – група, яка іменує себе за спільним матрилінійним предком.; поширене у вітчизняній етнології позначення матрилініджа.

Мегаліти (від грец. мегас – великий і літом – камінь) – будівлі з кам’яних брил, очевидно культового призначення.

Мезоліт (грец. мезос –середній, літос – камінь) – середньокам’яна доба.

Мікроліти (від грец. мікрос – малий і літос - камінь) – дрібні кам’яні вкладиші у складні знаряддя.

Мікроцефал (від грец. мікрос – малий, кефале - голова) – малоголовий, людина з маленькою головою.

Міфологія – сукупність міфів.

Моногамія (грец. монос – один, єдиний і гамос – шлюб) – одношлюбність.

Мононорма (від грец. моном – єдиний і лат. норма – правило) – обов’язкове правило поведінки, в якому ще не диференціювалися різні норми соціальної регуляції: права, моральності, етикету.

Н.

Нагуалізм (від слова індіанців – майя нагуальо, якась тварина, життя якої таємничим чином пов’язане з життям даної людини) – термін який означає віру в особистих духів покровителів.

Надлишковий продукт – громадський продукт, який перевищує життєзабезпечення, але ще не приводить до виникнення експлуатації і тим самим не став додатковим продуктом. Виділення надлишкового продукту широко увійшло у сучасну вітчизняну етнологію, хоча й не вживано всіма вченими.

Неоантроп (від грец. неос – новий і антропос - людина) – людина сучасного вигляду.

Неоліт (від грец. неос – новий і літос - камінь) – новокам’яна доба.

Неолокальність (від грец. неос – новий і лат. локус – місце) – шлюбне поселення су пругів окремо від рідні чоловіка чи дружини.

Номінація (від лат. ноумен – ім.’я) – назва, найменування.

Ноосфера (від грец. (новос – розум і сфайра - куля) – область існування розуму розумни, істот.

Ностратична спільність (від лат ностер – наш чи нострас – тутешній) – реконструйована першопочаткова спільність більшості мов старого світу.

О.

Ойкумена (від грец. ойкео – населяю) – заселена людиною частина земної кулі.

Ономастика (від грец. онома – ім’я ) – розділ мовознавства, що вивчає власні імена) .

Ордалії (від лат. ордаліям – суд) – в передкласовому і ранньокласовому суспільстві судові випробування, в яких як вважалося вище сили знайдуть винного.

Ортокузенний шлюб (від грец. ортос – прямий і англ. кузін – двоюрідний брат, двоюрідна сестра чи паралельно кузенний шлюб) – шлюб з дочкою брата батька чи сестри матері.

Остеодентокератична індустрія (від лат. ост – кістка, денс – зуб, керос – ріг) – переважне використання використання кісток, зубів і рогів як матеріала для речей.

Остеологія (від лат. ос – кістка і грец. логос – наука) – розділ анатомії, яка вивчає кістки.

П.

Палеоантроп (від грец. палай ос – давній і антропос - людина) – давня людина.

Палеоантропологія (від грец. палай ос – давній, антропос – людина і логос – слово, наука) – розділ антропології, що вивчає викопний людей.

Палеодемографія (від грец. палай ос – давній, демос – народ і графо - пишу) – розділ демографії, що вивчає склад і рух народу населення в первісному суспільстві.

Палеоліт (від грец. ралайос – давній і літос – камінь) – давньокам’яна доба.

Палеонтологія (від грец. палай ос – давній, он – існуючий і логос – вчення) – наука про викопні організми.

Параісторія (від грец. пара – біля і історія) – те саме що протоісторія).

Парантроп (від грец. пара – близько і антропос – людина) – викопна людиноподібна мавпа близька до австралопітека.

Патріархат (від лат патер – батько і грец. архе – влада) – панування чоловіка в сім’ї і суспільстві, те саме, що батьківське право.

Патрілінійність (від лат. патер – батько і лінія – лінія) – рахунок юродства за лінією батька, те саме що і агнатне юродство.

Патрилокальність (від патер – батько, локус – місце) – шлюбне поселення супругів в групі сім’ї чоловіка.

Патронімія (від грец. патер – батько і онома – ім.’я) – група, яка іменує себе за спільним патрилінійним предком; поширено у вітчизняній етнології позначення патрілініджа.

Петрогліф (від грец. петра – камінь – скеля і гліфе – різьблення) – висічення у скалі слабо заглибленого зображення.

Піктографія (від лат. піктос – намальований і графо – пишу) – примітивне малюнкове письмо, призначене головним чином для запам’ятовування.

Плезіантроп (від грец. плезіос – близький і антропос - людина) – викопна людиноподібна мавпа близька до австралопітека.

Поліандрія (від грец. полі – багато і андрос – чоловік) – багатомужество.

Полігамія (від грец. полі – багато і гамос – шлюб) – загальне позначення полігінії і поліандрії.

Полігінія (від полі – багато і гіне дружина) – багатоженство.

Популяція (від лат. популюс – народ) - група людей в середині якої укладаються шлюби).

Потестарна організація (від лат. потестас - влада) - поняття вживане у вітчизняній етнології для позначення організації влади в додержавному до політичному суспільстві.

Потлач (від слова індіанців-нутка „патсхатл” – давати подарунок) – роздача накоплених багатств на спеціальному свят, влаштованому з приводу однієї з подій життєвого циклу.

Приісторія (від лат пре – до, перед і грец. – історія) – доісторія, вживане у західних авторів позначення історії первісного суспільства, часто на відміну протоісторії.

Пресапієнс (від лат. пре – перед і сапієнс – розумний) – попередник гомо сапієнс, людини розумної.

Преємпція (від лат пре – до, перед і емпціо - купівля) – право віддання переваги при покупці.

Примати (від лат. примус – перший) – загін вищих савців, які включає напівмавп, мавп і людину.

Проміскуїтет (від лат. проміскус – змішаний, загальнодоступний) – нічим необмежена свобода відносин між статями.

Протоісторія (від протос – найпростіший, перший і історія – передісторія) – вживане у західних авторів позначення історії тих первісних суспільств, котрі можуть досліджуватися за писемними пам’ятками сусідніх цивілізацій.

Протонеоліт (від грец. найпростіший – перший, неос – новий і літос – камінь) – вживане деякими авторами позначення мезоліта.

Пуналуа (гавайське пуналуа – близький товариш) – вживаний у Гавайської знаті шлюб кількох братів з декількома жінками не родичками. На основі цього звичаю Л.Г.Морганом була помилково реконструйована одна з найдавніших форм шлюбно-сімейних відносин.

Р.

Ранжироване суспільство (від франц. ренг або англ. ренг – ранг) – вживане у західних авторів позначення первісного суспільства, в якому вже почалися процеси соціального розшарування.

Редистрибуція (від лат радістрибуціо – перерозподіляю) – перерозподіл продукта між різними членами групи чи верствами суспільства.

Реципрокальність, реципрокність, реципрокація (від лат реципроко – повертаю) – взаємність, еквівалентний обмін матеріальними цінностями чи послугами.

Ремідж (від англ. ремідж – гілка) – ієрархізована споріднена спільність, соціальний статус в якій визначається ген оологічною близькістю до спільного родоначальника як по прямій так і бічній лінії.

С.

Сегментальна організація (віда лат. сегментум – шматок) – система розподілу роду і (або) громади на підгрупи, котрі в свою чергу поділяються на ще менші ланки.

Сібілінги – рідні брати і сетри.

Сімполітейні суспільства (грецьке сін – одночасний і політея – цивілізація) – первісні суспільства, котрі зберігаються після виникнення перших цивілізацій.

Сорорат (від лат. – сорор – сестра) – шлюб з двома чи більше сестрами одночасно, а пізніше з сестрою померлої дружини.

Соціогенез - процес виникнення людського суспільства.

Стратифіковане суспільство – вживане у західних авторів позначення первісного суспільства, яке вже має майнове розшарування.

Т.

Топоніміка – розділ ономастики, що вивчає географічні назви.

Торевтика – художнє карбування по металу.

Тотем – якийсь вид тварин, рідше рослин або ще рідше предметів чи явищ природи, котрий вважається кровним родичем, а пізніше – предком. В подальшому розвитку тотем стає лише емблемою роду.

Тотемізм – віра існування тісного зв’язку з тотемом.

Травестизм – звичаї демонстративної зміни статі, практикувався чоловіками і рідше жінками.

Трибалізм – збірне позначення таких пережитків родоплемінної організації як солідарність племені на шкоду іншим соціальним зв’язкам, племенний розбрат, вплив вождів тощо.

У.

Уксорилокальність – шлюбне поселення у дружини. Уксорилокальність одними авторами розрізняється, іншими не розрізняється з патрилокальністю.

Уникання – сукупність заборон у взаєминах між родичами чи кумов’ями.

Унілінійність – рахунок юродства тільки за однією материнською чи батьківською лінією.

Унілокальність – спільне поселення шлюбної пари.

Ф.

Фетишизм – віра у надприродні властивості певних неживих предметів.

Філіація – встановлення юродства через одного з батьків.

Фратрія – угрупування кількох родів одного племені в результаті розподілу в одного з родів, рідше їх штучного об’єднання. Групування родів тільки в дві фратрії було найпоширенішою формою дуальної організації.

Х.

Халколіт – мідно-кам’яна доба, те саме, що і енеоліт.

Харизма – особлива блага сила подана людині згори.

Хоумленд – земля, країна, резервації для туземців у пар та намібії.

Ш.

Шаманізм – віра у здатність у певних людей в екстатичному стані спілкуватися з духами.

Е.

Егалітарне суспільство – вживане в західній науці позначення первісного суспільства, яке ще немає соціального та майнового розшарування.

Его – поняття, вживане для позначення точки відліку родства.

Екзогамія – заборона брати шлюб в середині своєї групи і

Ендогамія – вступ до шлюбу всередині певної спільноти.

Ендоканібалізм – обрядове поїдання померлих родичів, вождів тощо.

Енеоліт – мідно-кам’яна доба, те саме, що і халколіт.

Епіпалеоліт – вживане деякими авторами позначення мезоліту.

Епонім – той, хто дав комусь ім’я, звичайно предок – родоначальник.

Етіологія – пояснення причин, пояснення походження.

Етноісторія – те саме, що протоісторія.

Етнонім – поняття, що означає найменування народу.

З М І С Т

П Е Р Е Д М О В А …………………………………………………………. 3

ЛЕКЦІЇ 1 – 14………………………………………………………………… 4 – 69

ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………………….. 70

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ …………………………………… 71

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ …………………………………………………. 72 – 75

САМОСТІЙНА РОБОТА ………………………………………………….. 76 – 77

С Л О В Н И К ……………………………………………………………...... 78 – 83

84