Хід заняття
І. Організаційний момент.
Перевірка наявності членів гуртка на занятті.
ІІ. Повторення вивченого на попередніх заняттях.
Артикуляційна розминка.
Промовляння чистомовок, скоромовок, вивчених на занятті, уроках читання, вдома.
Гра «Зроби, як…»
Образили малюка і він тихенько в куточку плаче:
Дівчинка заблукала в лісі і голосно гукає:
Матуся тихо заколисує дитинку:
Діти весело сміються:
ІІІ. Оголошення теми і мети заняття.
- Чи знаєте ви, що таке гучність мовлення?
- Чи знаєте ви, з якою гучністю повинні спілкуватися люди?
- Від чого залежить гучність мовлення?
- Назвіть ситуації, коли треба говорити тихо? Голосно? Кричати?
- Про це ви сьогодні дізнаєтесь.
ІV. Робота по темі.
Бесіда.
Гучність –це одна із властивостей усного мовлення. Це зміна різних ступенів голосу.
Саму гучність визначає ситуація спілкування.
Як потрібно спілкуватись в лікарні, відвідуючи хворого? Чому?
Як потрібно розмовляти в читальному залі? Чому?
Яка гучність голосу у вболівальників на стадіоні? Чому?
А якщо ви заблукали у лісі?
Робота із кричалками.
Іди, іди, дощику!
Зварю тобі борщику
В великому горщику.
Мені –каша, тобі –борщ,
Іди, іди, сильний дощ!
Прокричіть ці рядки, але так, щоб їх можна було слухати.
Чому краще ці рядки прокричати?
Розгляд мовленнєвих ситуацій.
Дитяча імпровізація.
Розподіл на групи.
1група- Стадіон. Футбольний матч. Вболівальники хвилюються.
Коментатор коментує хід матчу.
2група- День народження. Почались розваги. Ви ненароком розбили
мамину улюблену вазу. Ви повідомляєте мамі про цю сумну
звістку.
3група- Відбулись змагання з плавання. Ви –переможець.
Ваша розповідь однокласникам, як саме ви перемогли.
(10 хвилин діти обговорюють ситуації, розподіляють ролі.)
Показ імпровізованої сценки.
Оцінювання роботи акторів.
Чи вірно підібраний темп мовлення?
Чи вірно підібрана гучність мовлення?
Оцінювання групової роботи.
V. Підсумок заняття.
Чи сподобалось вам заняття? Чому?
Що нового ви дізнались?
Для чого потрібно вчити кричалки ?
Заняття № 4 (1 клас)
Тема: Як ми говоримо? Тон мовлення, настрій і почуття. Ігри для розвитку вміння підбирати правильні темп, гучність, тон мовлення.
Гра “Моя лялька -розмовляйка”
Мета: вчити дітей розпізнавати відтінки тональності голосу, визначати за ними настрій, почуття співрозмовника, розвивати вміння обирати правильні темп, гучність, тон мовлення у різних ситуаціях, виховувати артистизм, бажання гарно виконувати свої ролі.
Хід заняття
І. Організаційний момент.
Перевірка наявності членів гуртка.
ІІ. Повторення вивченого на минулих заняттях.
Артикуляційна розминка.
Вивчення скоромовки.
У стоніжок по сто ніжок.
Всі сто милися, всі стомилися.
Повторення вивчених чистомовок.
Гра «Ти промов, не помились»
Пригадайте, діти, про гучність мовлення і виконайте голосом наступні завдання:
Зайченя боїться вовка і тихо плаче під кущем:
Таксі від’їжджає , а ви залишили в салоні шапку. Що ви прокричите таксистові?
Ви відпочиваєте у лісі, радієте сонцю, квітам, свіжому повітрю. Як?
ІІІ. Повідомлення теми та мети заняття.
Бесіда.
Ми вже з’ясували, що кожен з нас є хазяїном свого голосу. Але майбутньому артистові дуже важливо не тільки те, що ми говоримо, а й те, як ми говоримо, тобто вміти передавати голосом свої емоції і почуття.
ІV. Робота з теми.
Спочатку з’ясуємо, що це емоції і почуття.
Емоції (від лат. слова emoveo – “збуджую”) – це переживання, душевне хвилювання, це ставлення людини до яких-небудь ситуацій і явищ.
Почуття –більш сталі переживання.
Щоб було зрозуміло, розгляньте ось ці личка.
Тренувальні вправи на розвиток вміння тоном передавати якості, характер героя. Проводиться гра «Моя лялька -розмовляйка»
Кожній дитині пропонується лялька. Діти мають всі сказати одну фразу:
« Я люблю грати у ляльковому театрі», але обов’язково звертається увага на правильне інтонування відповідно до героя.