Література

1. Абраамян С.-Х. Русские источники о Геноциде армян в Османской империи 1915-1916 годов. – Ереван Айастан 1987. 2. Айвазян А. Стратегические последствия Геноцида армян / Византийское наследство. – 2002. – №2.– С.15-17. 3. Барсегов Ю. Г. Ответственность Турции и обязательства мирового сообщества. – Ереван Айастан, 1988. 4. Грандиозная игра и Геноцид: империализм, национализм и уничтожение армян Османской империи / Блоксхэм//[Электронный ресурс] Armenian House.Org - [http://www/armenianhouse./ blocksham/thegreatgameofgenocide/index.htm] - Режим доступа http://www.armenianhouse.org/index.html 5. Вртанесян К. История Геноцида армян/ Вртанесян // Genocide.ru. -[ http://www.genocide.ru] - Режим доступа: http://www.genocide.ru/history/ 6. Гіббонс Г. Самая черная страница новейшей истории: последствия избиения в Армении. Факты и ответственность Петроград Типография Екатерины Великой 1916 7. Киракосян Дж. Армянский вопрос на страницах журналов Великобритании Ереван Айастан 1980 8. Кіракосян С. Геноцид армян и османские архивы/ Коммунист 18 апреля 1990 9. Лазарєв Як. Д. Причины бедствий армян в Турции и ответственность за разорение Сасуна Тифлис Типография И. В. Мартиросянца 1895 10. Мелік-Шахназарян Характер армянского народа/ Мелік-Шахназарян//Armenian House.Org – [Электронный ресурс]. – Режим доступа http:// www.armenianhouse.org/ 11. Нарсисян М. Геноцид армян в Османской империи. Сборник документов и материалов Ереван Айастан 1983 12. Ованнесян Р. Армяне в древней истории и в наше время/ Ованнесян //ArmenianHouse.Org-[http://www. armenianhouse. /ovannesyan /ancienthis.htm] Режим доступа-http://www.armenianhouse.org/ 13. Прошу прощения (Ozur diliorum). – [Электронный ресурс]. – Режим доступа www.ozurdilioruz.com 14. Струве В. В. Очерки истории древнего мира Издательство министерства просвещения Ленинград 1956 15. Судьбоносные договора 1813-1997 под ред. Азатяна /Азатян//Genocide.ru. - [– [Электронный ресурс]. –] Режим доступу http://www.genocide.ru 16. Сюні История современной Армении/Сюні//ArmenianHouse.Org. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.armenianhouse.org/ 17. Taнер А. Долгая история отрицания Геноцида армян: тщательно забытые страницы истории Турции / Танер // //ArmenianHouse.Org – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.armenianhouse.org/ 18. Тоттен Словарь Геноцида/ Тоттен//Genocide.ru. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.genocide.ru 19. Шефтон Энциклопедия Геноцида/Шефтон // Genocide.ru. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.genocide.ru 20. The Armenian Genocide museum-institute// – [Электронный ресурс]. – http://www.genocide-museum.am/eng/index.php 21. Телеграммы Талаат-паши – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.genocide.ru/history/

·

Гогчян Ю. О. Медійний аспект висвітлення конфліктогенних ситуацій на прикладі відображення геноциду вірменів у ЗМІ

Стаття розглядає медійний аспект висвітлення конфліктогенних ситуацій на прикладі відображення Геноциду вірменів у ЗМІ. Автор приділяє увагу з'ясуванню місця і ролі медіа в історичному процесі, у розв'язанні проблем сучасного суспільства, віддзеркаленню у засобах масової інформації складного історичного питання, його всебічному висвітленню. У статті досліджується і аналізується відображення Геноциду вірменів на сторінках преси майже за сторічний період. Висвітлені протилежні точки зору, засоби представлення сторін конфлікту у медіа на прикладі всесвітньо відомих видань „Fortnightly Review”, „Independent”, „Contemporary review”, „Le Monde”, „Le Petit Parisien”, „Le Petit Journal”, „Тoday’s Zaman”, „New-York times”.

Ключові слова: геноцид, вірменське питання, медіа, турецько-вірменські стосунки, експатріація, депортація, публіцистика, конфлікт, конфліктогенні ситуації

Гогчан Ю. А. Медийный аспект освещения конфликтогенных ситуаций на примере отображения Геноцида армян в СМИ

В статье рассматривается медийный аспект освещения конфликтогенных ситуаций на примере отображения Геноцида армян в СМИ. Автор уделяет значительное внимание определению места и роли медиа в историческом процессе, в решении проблем современного общества, отображению в средствах массовой информации сложного исторического вопроса, его всестороннему освещению. В статье исследуется и анализируется отображение Геноцида армян на страницах прессы почти за столетний период. Освещены противоположные точки зрения, средства представления сторон конфликта в медиа на примере всемирно известных изданий „Fortnightly Review”, „Independent”, „Contemporary review”, „Le Monde”, „Le Petit Parisien”, „Le Petit Journal”, „Тoday’s Zaman”, „New-York times”.

Ключевые слова: Геноцид, армянский вопрос, медиа, турецко-армянские отношения, экспатриация, депортация, публицистика, конфликт, конфликтогенные ситуации.

Gogchan Y. Media aspect of coverage of the conflictogenic situations on the example of reflection of Genocide of Armenians in mass media

There is media aspect of coverage of the conflictogenic situations on the example of reflection of Genocide of Armenians in mass media hase been analyzed in this article. The author pays considerable attention to definition of a place and role of media in historical process, in the solution problems of modern society, to reflection in mass media of a difficult historical question, to its comprehensive coverage. In this article author analyses and researches reflection of Genocide of Armenians almost for the centenary period. Тhe opposite points of view and means of representation of the parties of the conflict in media hase been coveraged on the example of world-known editions „Fortnightly Review”, „Independent”, „Contemporary review”, „Le Monde”, „Le Petit Parisien”, „Le Petit Journal”, „Тoday’s Zaman”, „New-York times”.

Keywords: Genocide, Armenian question, media, Turkish-Armenian relations, expatriation, deportation, journalism, conflict, conflictogenic situations.

УДК 316.774:654.1

Голобокова М. В.

ПРОФЕСІЙНІ ТА ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ: ДОТРИМАННЯ І ПОРУШЕННЯ ЇХ В ТЕЛЕВІЗІЙНИХ НОВИНАХ (НА МАТЕРІАЛІ ЩОДЕННИХ ВИПУСКІВ „ТСН” КАНАЛУ 1+1)

У демократичному суспільстві засоби масової інформації традиційно називають „четвертою владою”. Ця роль завжди покладала певні обов'язки на діяльність журналіста.

Зазвичай поняття „свобода слова” асоціюється із ЗМІ. Відстоюючи право кожного з нас на таку свободу, журналіст зобов'язаний пам'ятати про професійну етику, яка починається вже з вибору теми, методів і способів збирання інформації та фактів для публікації. Професійні стандарти журналістики – це насамперед уміння об'єктивно відреагувати на ту чи іншу подію, а етика – моральні засади поведінки, яких слід дотримуватися в цивілізованому суспільстві.

Актуальність проблеми дотримання вимог журналістської етики визначається новою роллю представників мас-медіа у пострадянському суспільстві, яке існує за правилами, що докорінно відрізняються від норм радянської доби.

Журналістська етика формується на основі власного життєвого і професійного досвіду працівників мас-медіа, а також загальноприйнятих норм їхньої роботи. Це професійна совість.

Журналіст має бути чесним перед собою і перед суспільством. Жодні благі наміри не виправдовують брехні і підтасування фактів. Журналіст не повинен надавати перевагу жодним ідеологічним, політичним, економічним, релігійним чи іншим поглядам. У своїй діяльності він не повинен залежати ні від кого, крім своєї аудиторії та власного сумління, адже його обов'язок – всебічне інформування громадськості про реальні події та явища. Нехтування цими принципами призводить до таких ганебних явищ, як інформаційне кілерство, „зливання” компромату, що неодмінно тягне за собою зневагу колег і втрату довіри глядача.

Метою нашої статті є дослідження дотримання етичних норм та професійних стандартів у програмі „ТСН” на каналі 1+1, ми маємо зробити аналіз новин, висвітити найбільш поширені порушення.

Основні професійні стандарти журналістики досліджують такі журналістикознавці, як Данієль Корню, Іванов В. Ф., Кузнецова О. Д., Лазутіна Г. В., Чоповський Д. П. та інші.

Стандарти новинної журналістики є універсальними ознаками будь-якого якісного журналістського матеріалу. Їх недотримання або порушення в інформаційній журналістиці призводить до того, що отримуємо або неякісний матеріал („виробничий брак”) або принципово інший продукт („джинса” – пропаганда, піар). За версією Інституту масової інформації їх налічується шість:

1. Баланс думок і точок зору.

Стандарт балансу думок вимагає від нас представляти в нашому матеріалі думку всіх, без винятку, сторін конфлікту. Лише тоді аудиторія отримує повну картину і має досить інформації для власних висновків.

2. Оперативність подачі інформації.

Стандарт оперативності вимагає від журналістів-інформаційників подавати будь-яку інформацію не відкладаючи її „на потім”.

3. Достовірність (посилання на джерела.)

Достовірність інформації означає якісну перевіреність кожного факту в компетентних щодо цього факту джерелах.

4. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок.

У такому „чистому” і консервативному інформаційному жанрі як новини, журналіст взагалі не має права коментувати матеріал. Отже, не коментуючи і не оцінюючи ніяк, він подає своїй аудиторії, по-перше, факти. По-друге, думки учасників події. По-третє, думки експертів. Кожний факт має компетентне джерело. Кожна думка має конкретного автора. Про джерела фактів і авторів думок журналіст повідомляє аудиторії. В цій ситуації автоматично факти є відокремленими від висновків та оцінок.