ЗМІСТ Журналістика Андрющенко С. І. Медіаобраз Луганська в інтернет-просторі (на матеріалах регіональних сайтів Top.lg.ua та Сxid.info)………….. Бєлая Я. С. Інтертекстуальні елементи у текстах масової комунікації як посилення авторської позиції………………………… Бурейко А. І. Таблоїдизація новин на українському телебаченні………………………………………………………………. Василець О. О. Проблема якості луганської преси (на матеріалах обласного суспільно-політичного тижневика „Вечірній Луганськ”)………………………………………………………………. Гогчян Ю. О.  Медійний аспект висвітлення конфліктогенних ситуацій на прикладі відображення геноциду вірменів у ЗМІ…………………………………………………………… Голобокова М. В. Професійні та етичні стандарти: дотримання і порушення їх в телевізійних новинах (на матеріалі щоденних випусків „ТСН” каналу 1+1)”……………………………… Гриньова М. В. Експансія жанрів сучасного українського телебачення шоукультурою, шоу та „АНТИшоу” на українському телебаченні………………………………………………………………. Гурчіані Х. Д. Принципи побудови етеру сучасного національного телеканалу України: Комунікаційний аспект функціонування…………………………………………………………. Долженко К. П. Трансформация путевого очерка в „Прогулках по Донецку” Евгения Ясенова……………………………. Дроздова К. С. Політичний вимір сучасної публіцистики письменників-постмодерністів (на прикладі творчості Юрія Андруховича)……………………………………………………………. Дударевич І. К. Структурні особливості медіа контенту ТБ Республіки Корея……………………………………………………….. Калашник К. В. Цифровий формат як технічна основа суспільного мовлення…………………………………………………… Кириленко А. Ю. Жанрове втілення журналістського розслідування (на матеріалі преси Луганщини)………………………. Ковальчук В. М. Автор як суб’єкт висловлювання і творець віртуального світу в журналістиці……………………………………... Колобова К. Є. Інтертекстуальність заголовків друкованих ЗМІ Луганщини…………………………………………………………. Колобова К. Є. Cоціальний конфлікт як неодмінна складова текстів луганських ЗМI…………………………………………………. Колобова К. Є. Художньо-публіцистичні жанри в періодиці професійно-виробничих ЗМI Луганщини……………………………. Кузьміна Х. М. Художня деталь у публіцистиці Івана Багряного……………………………………………………………….. Кучер А. О. Використання пресою Херсонщини можливостей Інтернету………………………………………………… Мочарська Л. П. Мовностилiстичнi особливостi жанру журналістського розслiдування в друкованих ЗМI (на матеріалi видання „Український тиждень”)……………………………………… Ніжніченко Л. Ю. Емоційне забарвлення новин на сучасному українському телебаченні (на матеріалі випусків ТСН)…. Охременко Ю. А. Дотримання журналістських стандартів на BBC у період квітень-липень 2012 року………………………………. Панченко О. Ю. Соціальні мережі як засіб просування ЗМІ... Папуліна О. О. Спеціалізовані видання футбольних клубів України в сучасному інформаційному просторі………………………. Попова Ю. М. Вплив художньої літератури на формування громадської думки в оцінці діяльності працівників ЗМІ…………….. Радченко Ю. О. Постать Миколи Хвильового як лідера думок в літературній дискусії 1925-1928 рр…………………………… Шафель Али Шаиф Хусейн Новейшие тенденции конкуренции в арабоязычном спутниковом телеэфире……………… Шевченко І. В. Памфлет, як засіб сатиричного висвітлення політичного устрою (на прикладі твору„Равнєніє на трибуну” Ліни Костенко)………………………………………………………………… Яковенко К. А. Образ сучасної успішної людини в журналі „Корреспондент”………………..………………………………………. Відомості про авторів....………………………………………..

5 10 18 24 32 8 45 54 60 72 77 82 92 96 110 120 125 130 136 141 145 152 160 166 171 177 182 190 200 205 213

Журналістика

УДК 070 : 316.658.2

Андрющенко С. І.

Медіаобраз луганська в інтернет-просторі (на матеріалах регіональних сайтів top.Lg.Ua та сxid.Info)

Одним з найважливіших інструментів формування образу виступають засоби масової інформації. Вони завжди мали інформаційно-комунікативний вплив на формування медіаобразу чи то політика, чи то відомої особистості, чи то звичайної людини або нації та країни загалом. Тому дуже актуальним в наш час стало формування образу конкретного міста в медіапросторі.

У журналістській практиці для позначення образу міста, створюваного ЗМІ, використовується поняття „медіаобразу”. Останнім часом з'явився ряд досліджень, які так чи інакше стосуються іміджу міста. Однак більшість з них зосереджена на виявленні його в зарубіжній пресі або в літературній діяльності. Тому медіаобраз міста в інтернет-просторі є мало дослідженою тематикою серед науковців. Методологічною основою послужили наукові праці багатьох дослідників. Особливості й значення журналістського процесу у формуванні медіаобразу, специфіку підготовки матеріалів мас-медіа та роль ЗМІ в контексті суспільно-політичного життя детально розглянуто в працях В. Здоровеги, В. Іванова, Г. Лазутіної, А. Москаленка, Є. Прохорова, В. Різуна, О. Тертичного, В. Шкляра та ін. Такі дослідники, як Е. Галумов, Т. Кузнєцова, С. Проценко, Н. Фєдотова, вказують на важливість формування позитивного іміджу міста засобами масової комунікації. Роблячи загальний огляд наукових праць з цієї тематики, можна сказати, що українське журналістикознавство зосереджене переважно на дослідженнях загального медіаобразу України в ЗМІ, а не певних її регіонів.

В інформаційному суспільстві ЗМК набувають особливого статусу: вони не лише транслюють, а й регулюють, навіть формують цінності сучасного споживача. Ґрунтуючись на інформацію, отриману за допомогою різних ЗМІ, громадськість формує свою думку про той чи інший територіальний об’єкт. При цьому людина вважає, що це цілковита правда, навіть якщо вона жодного разу не була у цьому місці про яке говорять масові комунікації. Дослідження механізмів формування та просування іміджу міста обумовлена кількома причинами:

1. Новим щаблем розвитку суспільства, що супроводжується небувалим зростанням впливу засобів масової комунікації, коли питання іміджу, образу, бренду стають факторами зміни реальності;

2. Особливостями і способом впливу на сприйняття людей таких явищ, як медіаобраз та імідж;

3. Необхідністю використання іміджевого підходу в управлінні містом.

Метою нашої розвідки є визначення принципів функціонування медіаобразу міста Луганська, виявити якого відтінку (позитивного чи негативного) набуває змістове наповнення матеріалів про це місто в регіональному інтернет-просторі.

Об’єктом дослідження є матеріали, вміщені в регіональних інтернет-ЗМІ, а саме top.lg.ua (http://www.top.lg.ua) та cxid.info (http://cxid.info), які відображають багатогранне життя регіону, особливо в періоди соціальної активності та політичної напруги.

Предмет дослідження – особливості формування медіаобразу Луганська в інтернет-ЗМІ з урахуванням конкретного суспільно-політичного, етичного, змістовно-типологічного та соціокультурного контекстів.

Сутність образу міста представлена сукупністю переконань і відчуттів людей, які виникають з приводу його особливостей. Конкретне уявлення про місто може сформуватися внаслідок безпосереднього особистого досвіду (наприклад, у результаті проживання на його території) або опосередковано (наприклад, із матеріалів засобів масової інформації). Тому, як цілеспрямований структурований комплекс, образ носить оціночне і мотиваційне навантаження, завдяки чому впливає на поведінку людей, які є частиною цього комплексу, на їх ставлення до реальних подій. Як відносно самостійний мотиваційний фактор образ на півсвідомому рівні, в основу якого покладено соціальні установки та стереотипи, впливає на стратегічну лінію поведінки людей [3].

Для виокремлення медіаобразу міста Луганська та для з’ясування принципів його функціонування узагальнимо деякі характеристики іміджу міста в інформаційно-комунікаційному середовищі, які створюють той чи інший медіаобраз, це: різноманітні тлумачення феномену міста (політичного, історичного, релігійного, екологічного, суспільного, соціального, тощо); стереотипізації образу міста; використання фразеологізованих словосполучень для надання виразності семантики тексту, впровадження навмисних позитивних чи негативних конотацій у загальний контекст журналістського матеріалу та урахування інтересів аудиторії на актуальну тематику [1].

Загальне уявлення може бути доповнене індивідуальними інтерпретаційними чинниками, що додає особистого забарвлення образу самим реципієнтом. З цього виходить, що медіаобраз міста утворюється й сприймається не без участі самого споживача інформації та призму його власних інтерпретацій. Таким чином, людина, яка не має індивідуальних вражень про місто, буде сприймати й оперувати узагальненим поняттям, сформованим засобами масової інформації, а це означає, що не буде відтворюватися об’єктивна картина дійсності [4]. Отже, одним із основних складових медіаобразу є сукупність конкурентних переваг і недоліків міста яке транслюють ЗМК.

З'ясовано, що діяльність ЗМК вирізняється аксіологічною значущістю, яка транслюється в конотаційному значенні інформації, що набуває в журналістських текстах позитивного, негативного або нейтрального значення. Сучасний медіапростір в умовах політично-економічної та соціокультурної нестабільності відрізняється аксіологічною незбалансованістю, а саме переваженням негативного сектору інформації над позитивним. Інформація, яка не набуває позитивного чи негативного відтінку, відзначається як нейтральна. Як правило, реципієнт самостійно інтерпретує її як таку, але можуть відбуватися й інші процеси, коли автор накладає нейтральної конотації тексту, а споживач сприймає його у позитивному чи негативному світлі [2].

Для виявлення пріоритетних конотацій під час формування образу міста в регіональному інтернет-просторі ми обрали два регіональних інтернет-ЗМІ, а саме top.lg.ua (http://www.top.lg.ua) та cxid.info (http://cxid.info). Перший сайт є найбільш відвідуваним з усіх регіональних інтернет-ЗМІ, а другий являється офіційним джерелом інформації, на який часто посилаються різні інтернет-видання. Отже, ми можемо зробити висновок, що обидва ресурси розповсюджують поле інформаційної діяльності не тільки на мешканців міста Луганська, а й на всю територію України й далеко за її межами, адже інтернет – всесвітня мережа.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період часу з 1 листопада 2012 по 1 грудня 2012 року. Ми співвіднесли негативну інформацію, подану про Луганськ з інтернет-джерела top.lg.ua та cxid.info, і виявили, що. негативний медіаобраз міста формується у матеріалах такого типу: „Луганчани смажили картоплю-фрі й підірвали квартиру” (1 листопада 2012, cxid.info); „В Луганськ привезли виставку, яка „поставила хрест” на Україні” (3 листопада 2012, cxid.info); „Три людини загинули в ДТП на Луганщині” (4 листопада 2012, cxid.info);„На Луганщині знищили ботанічні пам'ятка природи місцевого значення” (9 листопада 2012, top.lg.ua), „Основна частина літаків ТОВ „Луганські авіалінії” була в цьому році порізана на металобрухт” (13 листопада 2012 року, top.lg.ua); „ На Луганщині підліток розгромив цвинтар, щоб „поприколюватися” (17 листопада 2012, cxid.info); „У Луганську знову розгорається будівельний скандал” (20 листопада 2012, top.lg.ua); „Дорожні служби Луганська щодня наводять непомітний порядок у місті ” (21 листопада 2012, top.lg.ua); „За листопад місяць Луганськ заборгував за використаний газ 14 мільйонів гривень” (1 грудня 2012, top.lg.ua).

Позитивна інформація в цих же інтернет-ресурсах подається у матеріалах такого типу: „Луганські лісники перевиконали план з озеленення області”(2 листопада 2012, cxid.info); „Луганщина − в лідерах серед регіонів України по роботі з дітьми-сиротами та тими, хто позбавлений батьківської опіки” (6 листопада 2012, top.lg.ua); „Луганські ерудити завоювали Кубок України” (13 листопада 2012, top.lg.ua); „На меморіалі зі стрибків у воду в Луганську зберуться юні спортсмени з усієї України” (15 листопада 2012, cxid.info); „Луганська „швидка допомога” стане ще швидше” (28 листопада 2012, cxid.info).

Також на сторінках регіональних сайтів можна побачити матеріали які носять нейтральний характер. Така інформація слугує для врівноваження інформаційного балансу, завдяки їй стає непомітним дисбаланс між позитивними та негативними фактами, що подаються у регіональному інтернет-просторі. Отже, простежити цю інформацію можна у матеріалах такого типу: „У Луганську пройде конкурс творчої молоді” (7 листопада 2012, top.lg.ua); „Влада Луганська жорстко поспілкувалася з власниками міських автостоянок” (15 листопада 2012, cxid.info); „Луганськ − місто, яке сБРЕНДіло” (22 листопада 2012, top.lg.ua); „Як луганчани справляються з передзимового депресією?” (23 листопада 2012, cxid.info); „У Луганську виберуть кращого перукаря й візажиста” (27 листопада 2012, cxid.info).

Отже, дослідивши регіональний інтернет-простір, можна сказати, що основними принципами функціонування медіаобразу міста є: різноманітне тлумачення феномену міста; стереотипізація образу міста; використання фразеологізованих словосполучень для надання виразності семантики тексту, впровадження навмисних різних конотаційних характеристик у загальний контекст. Пріоритетне змістове наповнення матеріалів набуває негативної конотації в інтерпретації регіональних інтернет-ЗМІ, що створює несхвальний стереотип міста Луганська як криміногенного району, осередка політичної боротьби, маніпулювання,корупції, некомпетентної влади, міжетнічних конфліктів, екологічних проблем, соціальних проблем, алкоголізму та наркоманії.

Луганським інтернет-ЗМІ необхідно використовувати і удосконалювати засоби подачі інформації, робити інформаційно-комунікаційне наповнення інтернет-простору більш збалансованим та значно звертати увагу на висвітлення позитивних моментів з життя міста. Тоді соціум позбудеться стереотипів і по-новому подивиться на місто Луганськ.