Основні конструктивні елементи конденсаторів:
Маса конденсатора порожнього – 582 т;
Маса конденсатора із заповненим водяним простором – 912 т;
Маса конденсатора повністю заповненого водою – 1212 т.
Пружинна опора (рисунок 3.1.4) – пружини 2 встановлюються на тарілки 3. Болти домкрату 4служать для встановлення конденсатора при монтажу турбіни. Після того як горловина конденсатора підведена до вихідного патрубку турбіни і зварена з ним, між тарілками 3 і фундаментними плитами 5 встановлюють постійні, точно оброблені планки 6, по три планки на кожну пружину, а болти 4 послабляють.
Корпус конденсатора – виготовлений зі сталевих листів, з’єднаних зварюванням. Для отримання більш жорсткої конструкції до стінок корпусу приварюються ребра жорсткості з профільного заліза.
Кришки водяних камер – кріпляться до стінок водяних камер гумовим прямокутним шнуром та великою кількістю болтів. На них діє зусилля від тиску охолоджуючої води, тому на них встановлюються анкерні зв’язки.
"Солені" відсіки – організовуються шляхом встановлення поблизу трубних дощок додаткових перегородок, що уварені в нижню частину корпусу конденсатора в зоні, яка розташована нижче трубного пучка. "Солений" конденсат не змішується з основним потоком конденсату.
Трубний пучок – сукупність трубок, на яких здійснюється конденсація пари. Він повинен забезпечувати: високий середній коефіцієнт теплопередачі; малий паровий опір
;
незначне переохолодження конденсату.
Задача раціонального компонування трубного пучка заклечається в можливості підвищення локальних теплових навантажень у всіх зонах при збереженні достатнього охолодження сумішшю, що видаляється в місці відсмоктування до ежектора.
Приклад конструктивного виконання конденсатора і принцип його роботи.
Конденсатор двохходовий, підведення води здійснюється знизу, відведення – зверху. Конструкцією конденсатора передбачена можливість приймання всіх потоків пари та води при пусках, зупинках та нормальних умовах експлуатації блоку. Крок між трубками приймають 1,25dзн. Трубний пучок складається з трубок діаметром 28, товщиною 1мм, що складають основну частину пучка, та стовщених трубок діаметром 28мм та товщиною 2мм, що розташовані в першому ряду та найбільше підлягають динамічній дії (ерозійному зношуванню) парового потоку.
До конструктивних особливостей необхідно віднести наявність ефективних деаераційних конденсатозбірників (рисунок 3.1.5). Деаерація конденсату здійснюється за рахунок деякої різниці температур відпрацьованої пари та конденсату, великої поверхні контакту та доброго перемішування пари та струменів конденсату.
На торцевих стінках перехідного патрубку конденсатора встановлені два пароприймальних пристрої, що призначені для приймання в конденсатор пари після ШРОУ при нестаціонарних режимах роботи блоку (пуск, зупинка), а також при аварійних скиданнях навантаження та один – для приймання пари від клапанів скидання проміжного перегріву.
Недостатньо ефективне випарювання вологи є органічним дефектом цього паро приймального пристрою, оскільки в цьому пристрої є лише один східець розширення пари і процес зволоження відбувається за межами пристрою в паровому просторі конденсатора.
Рисунок 3.1.5 – Деаераційний конденсатозбірник струменевого типу:
1 – обичайка; 2 – дно конденсатозбірника; 3 – ребра жорсткості; 4 – лист дірчатий; 5 – труба відводу пароповітряної суміші та випару конденсату; 6 – патрубок відведення конденсату
Принцип роботи паро приймального пристрою дросельно-охолоджувального типу (рисунок 3.1.6).
Принцип дії заснований на баготосхідцевому розширенні попередньо зволоженої пари поза конденсатором з гасінням кінетичної енергії після кожного східця розширення. Паро приймальний пристрій складається зі зволожувача пари, що є першим східцем дроселювання, та дросельної частини. Вміст кисню в конденсаті в значній мірі залежить від деаеруючої здатності конденсатора, що визначається його конструктивними особливостями.
Рисунок 3.1.6 – Приймально-скидальний пристрій дросельно-охолоджуючого типу:
1 – корпус приймально-скидального пристрою; 2 – східці дроселювання (кожухи з кільцевими прорізями)