
- •Тема 2.1 конструкція корпусів циліндрів турбіни
- •2.1.1 Конструкція корпусів цвт, цст та цнт
- •2.1.2 Конструкція головного роз`єму
- •2.1.3 Термічне розширення циліндрів
- •2.1.1 Конструкція корпусів цвт, цст та цнт
- •2.1.2 Конструкція головного роз`єму
- •2.1.3 Термічне розширення циліндрів
- •Контрольні питання до теми 2.1
- •Тема 2.2 діафрагми парових турбін
- •2.2.1 Конструкція діафрагм
- •2.2.2 Ущільнення турбін
- •2.2.1 Конструкція діафрагм
- •2.2.2 Ущільнення турбін
- •Контрольні питання до теми 2.2
- •Тема 2.3 підшипники парових турбін
- •2.3.2 Конструкція опорного підшипника
- •2.3.3 Конструкція осьового підшипника
- •2.3.4 Маслозабезпечення підшипників
- •Контрольні питання до теми 2.3:
- •Тема 2.4 ротори турбін
- •2.4.2 Умови роботи роторів
- •2.4.3 Міцність робочих лопаток
- •2.4.4 Критична частота обертання ротора
- •2.4.5 З'єднувальні муфти
- •2.4.6 Валоповоротні пристрої
- •Контрольні питання до теми 2.4:
- •Тема 2.5 фундаменти турбін
- •2.5.1 Конструкція фундаментів
- •2.5.2 Характеристики фундаментів
- •2.5.1 Конструкція фундаментів
- •2.5.2 Характеристики фундаментів
- •Контрольні питання до теми 2.5:
2.5.2 Характеристики фундаментів
Джерелом вібрації фундаментів та загального вібраційного фону є динамічне устаткування. Мета вимірювання вібрації фундаментів та опорних конструкцій – оцінка вібраційного стану шляхом співставлення результатів вимірювання з нормативними значеннями відповідних показників. Рахується, що амплітуда вібрацій фундаментів неповинна перевищувати 8-20 мкм.
В стіновому фундаменті несучими конструкціями є продольні та поперечні стіни, а в рамному – стойки. Подібні конструкції мають високі вібраційні характеристики.
З переходом на складальні залізобетонні фундаменти із зменшенням перерізу колон та плит підвищились вимоги до якості їх виготовлення, тому що є суттєва різниця в частотних характеристиках.
В процесі пуску та експлуатації турбоагрегатів відбувається розігрівання турбіни, її опор та фундаменту. В результаті цього виникають теплові розширення, від рівномірності яких залежать відносне положення опор підшипників, тобто центрування валопроводу. Зміна центрування в свою чергу викликає перерозподіл реакцій опор, зміна умов роботи цапф на змащувальному шару підшипників і відповідна зміна вібрації опор підшипників.
Як встановлено в результаті проведення випробувань, основне підігрівання фундаменту відбувається на першому тижні після пуску турбоагрегату та повністю закінчується протягом наступних двох тижнів. Для охолодження фундаменту необхідно не більше 3-4 діб. Характер зміни температури по висоті колон в значній мірі визначається компонуванням теплової схеми.
Деформації фундаментів в поперечній площині несиметричні, що визначається впливом конвективного теплообміну з боку від системи регенеративного підігріву живильної води.
Таким чином – фундаменти турбоагрегатів в процесі пуску та експлуатації, підлягають нерівномірним тепловим деформаціям, які викликають відповідні піднімання та нахили опор підшипників, що приводять до роз центрування валопроводів у вертикальних і горизонтальних площинах.
Для забезпечення правильного розташування валопроводу крупних агрегатів в режимі роботи при центруванні роторів необхідно уводити поправки на температурні деформації фундаментів.
Контрольні питання до теми 2.5:
1 З яких основних елементів складається фундамент турбіни;
2 Як створюється фікс-пункт турбіни;
3 Типи фундаментів турбін;
4 Які допускаються амплітуди вібрації фундаментів;
5 За який час відбувається основний підігрів фундаменту після пуску;
6 Який час необхідний для охолодження фундаменту після зупинки;
7 Чим визначається характер змін температур по висоті колон фундаменту.
[