Міністерство освіти і науки України

Український державний лісотехнічний університет

Зарубенко Р.Г., Галушка В.П.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи з лісової пірології на тему:

“Визначення пожежної небезпеки в лісі за умовами погоди”

Львів – 2004

Методичні вказівки передбачають глибоке вивчення науково обґрунтованих методів пожежної небезпеки лісових насаджень в залежності від умов погоди.

Розглянуто на засіданні кафедри лісівництва 19 жовтня 2004 р., протокол №.2.

Рекомендовано до видання методичною радою лісогосподарського факультету 20 жовтня 2004 р., протокол № 7.

Рецензенти: к.с.-г.н., доцент Крамарець В.О.

Відповідальний за випуск:

проф., д.б.н., проректор з наукової роботи,

зав. кафедри лісівництва Криницький Г.Т.

ЗМІСТ

1	Мета, теоретичні та практичні передумови прогнозу пожежної небезпеки в лісі.....................................................................................	4
2	Порядок виконання роботи.................................................................	6
3	Контрольні питання..............................................................................	8
4	Література..............................................................................................	8
5	Варіанти завдань, додаток 1................................................................	9
6	Обчислення комплексного показника горимості, додаток 2..................................................................................................	10
7	Значення коефіцієнта “К”, додаток 3..................................................	15
8	Шкала В. Г. Нестерова, додаток 4......................................................	15
9	Регламентація роботи лісопожежних служб, додаток 5...................	16
10	Спрощені психрометричні таблиці, додаток 6..................................................................................................	17

1. Пожежна небезпека в лісі.

Пожежна небезпека в лісі обумовлена комплексом факторів, а саме: концентрацією джерел вогню, метеорологічними умовами, які сприяють займанню лісу, видовим складом, віком лісових горючих матеріалів, характером їх розміщення по площі.

Видовий склад, запаси лісових горючих матеріалів залежать від типу лісу і майже не змінюються протягом пожежонебезпечного сезону. Найбільш мінливим фактором є погодні умови, тому для успішної організації охорони лісу від пожеж, необхідно мати науково обґрунтовані прогнози пожежної небезпеки в лісі.

Пожежна небезпека за умовами погоди – це пожежна небезпека, що обумовлена погодою при незмінних пожежних особливостях території, що охороняється та джерелах вогню.

Умови погоди змінюються постійно і істотно впливають на зміну вологості горючих матеріалів, що в свою чергу впливає на пожежну небезпеку в лісі.

З елементів погоди значний вплив на ступінь пожежної небезпеки мають опади, відносна вологість та дефіцит вологи повітря, вітер. Опади зменшують пожежну небезпеку в лісі, підвищуючи вологість горючих матеріалів. Особливо велику роль відіграють атмосферні опади у вигляді дощу. Так, опади в кількості 5 мм усувають пожежну небезпеку на деякий час.

За відсутності опадів лісова підстилка з соснової хвої легко займається від сірника, а після невеликого дощу не горить протягом 2-4 годин.

Від відносної вологості повітря, як і від опадів, залежить вологість горючих матеріалів.

За дослідженнями І.С.Мелехова при пониженні відносної вологості повітря до 45% пожежна небезпека наступає для багатьох лісових об’єктів, починаючи зі згарищ та соснових молодняків. За Мелеховим відносну вологість повітря 45% слід вважати критичною. У дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених вказується, що при відносній вологості 30-25% низові пожежі переходять у верхові.

Комплексна функція температури та вологості повітря, дефіцит вологості, є показником розміру можливого випаровування в даних умовах. До 1938 року пожежну небезпеку в лісі визначали за дефіцитом вологості. Якщо дефіцит вологості о 13 годині складав 6-8 мм, виникала загроза пожежі в сухих типах лісу, при дефіциті 10 мм – свіжих.

Швидкість розповсюдження пожежі пов’язана з відносною вологістю повітря та швидкістю вітру. Якщо прийняти швидкість розповсюдження пожежі при 90-100% за одиницю, то при 20% вона зростає у 3,8 рази.

Швидкість низової пожежі є у прямій залежності від швидкості вітру, якщо його швидкість більша за 2 м/с. М.А.Сафронов (1965) встановив, що збільшення швидкості вітру від 0 до 2,5 м/с сприяє збільшенню швидкості розповсюдження горіння у 10 разів.

Жоден з елементів погоди, визначений окремо, не може визначити здатність горючих матеріалів до займання. Це пояснюється тим, що при сприятливому стані одного елементу погоди для умов горіння в лісі, стан інших може бути негативним.

Для об’єктивної оцінки ступеню пожежної небезпеки в лісі В.Г.Нестеров (1945) запропонував використовувати комплексний показник, який враховує сукупність метеорологічних елементів, які впливають на вологість лісових горючих матеріалів. До них належать: опади, температура повітря та дефіцит вологості повітря.

Показник Нестерова обчислюється за формулою:

n

КП=∑dt

¹

де КП – комплексний показник на день обліку;

d – дефіцит вологості повітря на 12 годину за сонячним часом мбар;

t – температура повітря на 12 годину за сонячним часом, ˚С;

n – число днів після дощу;

Показник горимості в наведеній формулі являє собою суму добутків дефіциту вологи та температури повітря за всі дні після дощу, включаючи день його випадання.

Разом з комплексним показником В.Г.Нестеров запропонував шкалу для визначення пожежної небезпеки в лісі. (таблиця).

Перевага методу Нестерова полягає в тому, що він простий і враховує найбільш впливові на процес випаровування метеофактори.

Однак визначити дефіцит вологості в умовах підприємства складно, тому Гідрометцентром в 1968 р. було дещо змінено технологію обчислення комплексного показника за таким рівнянням:

КП_n= к * КП_n-1+ t˚_n(t˚_n-τ˚_n)

де КП_n – комплексний показник відповідно в день обліку;

КП_n-1 – комплексний показник за попередній день;

“к” – коефіцієнт, що враховує опади до 11 години поточного дня;

t˚_n – температура повітря, ˚С на 12 годину поточного дня;

τ˚ – температура точки роси на 12 годину на день визначення показника.

На кожний наступний день враховується комплексний показник попереднього дня. Чим довше відсутні атмосферні опади, тим вища температура повітря, тим більше значення комплексного показника, відповідно, вищий клас пожежної небезпеки в лісі.

Розрахунок комплексного показника проводять упродовж всього пожежонебезпечного сезону, який починається після сходу снігового покриву і закінчується 1 листопада. При визначенні комплексного показника слід мати на увазі, що навесні та восени, коли тривалий час відсутні опади, комплексний показник через кожні 10 діб підвищується на один клас, незалежно від значення вирахуваного комплексного показника. Розрахунок його на наступний день починається з середнього значення визначеного класу. При третьому класі середнє значення дорівнює – 2500, при четвертому – 7000. Навесні та восени, якщо протягом трьох діб віє вітер зі швидкістю більшою, ніж 6 м/с, комплексний показник підвищується на один клас.

Якщо метеорологічні станції віддалені від лісових масивів більше, ніж на 20-25 км, рекомендовано проводити метеорологічні спостереження безпосередньо у лісгоспах і лісництвах.

Розрахований клас пожежної небезпеки дає можливість визначити, де і які заходи з охорони лісу від пожеж доцільно проводити, це має важливе практичне значення. Лісогосподарські підприємства, користуючись класом пожежної небезпеки, організовують службу спостереження пожежі в місцях з високим класом природної пожежної небезпеки, враховуючи появу в тих місцях джерел вогню.