Використання банківських кредитів для формування оборотних активів

Як правило, підприємство залучає фінансові ресурси у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційно­го кредиту, кредиторської заборгованості.

Призначення банківських кредитів — фінансування витрат, пов'язаних з придбанням основних і поточних активів, із сезон­ними потребами підприємства, тимчасовим збільшенням вироб­ничих запасів, із виникненням (збільшенням) дебіторської забор­гованості, податковими платежами та іншими зобов'язаннями.

Планування потреби в позикових оборотних активах включає роз­рахунок необхідної суми кредиту з урахуванням залишку нормованих товарно-матеріальних цінностей і визначення потреби в кредиті.

Сума кредиту з урахуванням залишку нормованих товарно-матеріальних цінностей визначається для кожного об'єкта як різ­ниця між запланованою вартістю матеріальних цінностей за дію­чими цінами і власними оборотними коштами.

Інші джерела формування оборотних активів

До залучених належать кошти інших кредиторів, які нада­ються підприємствам у позичку під певний відсоток на термін до од­ного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов'язання.

Вексель є найпростішою й найпоширенішою формою кредитних грошей. Його виписує боржник і передає кредиторові. Досить поширеною формою залучення коштів інших суб'єктів господарювання є комерційний кредит. Він використовується під­приємствами за браком фінансових ресурсів у покупця (спожива­ча) і неможливості розрахуватися з постачальником. У цьому разі виникає необхідність відкладання платежів. Якщо постачальник погоджується на це, то від споживача замість грошей за поставле­ну продукцію він одержує вексель чи інше боргове зобов'язання.

Кредиторська заборгованість належить до позапланових залу­чених джерел формування оборотних коштів. Її породжує брак власних оборотних коштів. Наявність кредиторської заборгова­ності постачальникам свідчить про участь у господарському обо­роті підприємства коштів інших суб'єктів господарювання.

Інакше кажучи, кредиторська заборгованість — це короткост­рокові зобов'язання підприємств, які виникають за: розрахунка­ми з бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за невідфактурованими поставками-розрахунками взаємних вимог; за векселями, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за короткостро­ковими кредитами.

Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якщо Її зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, за­боргованість постачальникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав, за невідфактурованими поставка­ми. Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторсь­ка заборгованість, що утворюється внаслідок порушення покуп­цями порядку і термінів оплати розрахункових документів.

5. Ефективність використання оборотних активів

Для характеристики ефективності використання оборотних активів використовується ряд показників, найважливішим з яких є оборотність, обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні активи підприємства здійснюють один оборот:

О - оборотність оборотних активів (дні);

С - середні залишки нормованих оборотних активів;

D - тривалість періоду, за який обчислюється оборотність.

Р - обсяг реалізації продукції (тис. грн.).

Оборотність оборотних активів обчислюється за планом і фактично. При їх зіставленні визначається прискорення або уповільнення оборотності, як по всіх нормованих оборотних активах, так і по окремих статтях.

Коефіцієнт оборотності:

Ко - коефіцієнт, оборотності оборотних активів;

Р - об'єм реалізованої продукції;

С - середні залишки нормованих оборотних активів.

Цей показник характеризує, скільки оборотів роблять оборотні активи за звітний період. Чим більше, тим вони краще використовуються.

Коефіцієнт завантаження: Кз

Характеризує скільки оборотних активів приходиться на 1 грн. реалізованої продукції. Чим менше оборотних активів приходиться на 1 грн. реалізованої продукції, тим краще вони використовуються.

Коефіцієнт ефективності: Кз

*100%

П – чистий прибуток

Цей показник характеризує, скільки прибутку приходиться на 1 грн. оборотних активів.

Обертання оборотних активів може уповільняться або прискоряться. В результаті прискорення обертання, тобто скорочення часу проходження оборотними коштами окремих стадій і всього кругообігу, понижується потреба в цих коштах і відбувається їх вивільнення із обороту. Уповільнення обертання супроводжується залученням в оборот додаткових коштів.

Вивільнення оборотних активів прискорення їх обертання може бути абсолютним і відносним.