Нормування оборотних активів у незавершеному виробництві

Незавершене виробництво один з найважливіших елементів оборотних коштів, питома вага, який у промисловості перевищує 20% загальної їхньої вартості. Незавершеним виробництвом вважається незакінчене виготовлення продукції на всіх стадіях виробничого процесу.

Норматив оборотних активів по незавершеному виробництву визначається по формулі:

Н = В х N = В х Т х Кнв

В - одноденні витрати за планом на IV квартал.

Т - тривалість виробничого циклу.

Кнв - коефіцієнт наростання витрат.

Норма (N) оборотних активів по незавершеному виробництву визначається шляхом множення тривалості виробничого циклу на коефіцієнт наростання. Одноденні витрати визначаються шляхом поділу витрат на випуск продукції IV кварталу планованого року на 90.

Коефіцієнт наростання витрат характеризує ступінь готовності виробів у незавершеному виробництві, тобто відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї собівартості готової продукції.

При рівномірному розподілі витрат протягом виробничого циклу коефіцієнт наростання витрат (Кнв) визначається по формулі:

– витрати, вироблені одноразово на початку виробничого циклу;

– наступні витрати, що включаються в собівартість продукції.

Якщо для виробництва характерно нерівномірне наростання витрат по днях виробничого циклу, то коефіцієнт наростання витрат:

В_о - одночасні витрати на початку виробничого циклу;

В₁, В₂ - витрати по дням;

В_Р - витрати, які зростають рівномірно;

Т - тривалість виробничого циклу в днях;

Т₁, Т₂ – час з початку одноразових витрат до кінця виробничого циклу.

Нормування готової продукції

Норматив оборотних активів на готову продукцію визначається як добуток одноденного обороту товарної продукції по виробничій собівартості

і норми оборотних активів. Остання встановлюється в залежності від часу, необхідного на підбір окремих видів і марок виробів, на комплектування партій.

Сукупний норматив оборотних активів підприємства визначається шляхом підсумовування усіх раніше встановлених нормативів по кожній статті нормованих оборотних активів.

При економічному (аналітичному) методі визначення потреби підприємства в оборотних активах норматив оборотних активів, розрахований методом прямого рахунка поділяється на дві частини. До першого відносяться нормативи, величина яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво: сировина, основний матеріал, тара, незавершене виробництво (виробничий норматив). В другу, включаються ті статті нормованих активів, по яких потреба в засобах прямо не залежить від зміни витрат на виробництво: нормативи по запасних частинах, МШП, витратам майбутніх періодів (невиробничий норматив).

Для визначення оборотних активів на планований рік виробничий норматив збільшується відповідно до росту виробничої програми в планованому році. Невиробничий норматив оборотних активів збільшується в половинному розмірі від росту виробничої програми. Отримана загальна сума нормативу зменшується на суму засобів, що вивільняються в результаті планованого прискорення оборотності оборотних активів.