6. Сутність рентабельності та методи її обчислення

Рентабельність – є якісним вартісний показник, який характеризує рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва та реалізації товарів.

Показники рентабельності широко використовуються при проведенні економічного аналізу, бізнес-плануванні, аудиті та визначають прибутковість підприємства по відношенню до вкладених фінансових ресурсів або поточним витратам на виробництво продукції.

Показник рентабельності використання фінансових ресурсів розраховується за формулою:

%,

П – чистий прибуток підприємства;

Ф – основні засоби підприємства;

О – оборотні активи підприємства.

У знаменнику формули можуть бути як власні, так і позикові кошти підприємства.

На практиці часто використовують показник рентабельності продукції (показник загальної рентабельності):

%,

Пр – валовий прибуток;

С – повна собівартість продукції.

Тема 5: оподаткування підприємств

1. Сутність та призначення системи оподаткування підприємств

2. Принципи побудови системи оподаткування підприємств

3. Загальнодержавні та місцеві податки і збори, що їх сплачують підприємства

4. Використання податків для регулювання діяльності підприємства

1. Сутність та призначення системи оподаткування підприємств

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі.

Стаття 6. Поняття податку та збору Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно законодавства.

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухва­ленням 25 червня 1991 р. Закону «Про систему оподаткування». У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи систе­ми оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.

З огляду на зміни в податковій політиці держави, необхідність дальшого вдосконалення оподаткування 2 лютого 1994 р. було ух­валено другий варіант Закону «Про систему оподаткування». Тре­тій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила 18 лю­того 1997 р.

В останньому варіанті закону дано більш повне й чітке визна­чення: принципів побудови системи оподаткування, понять цієї системи (платники податків і зборів, об'єкти оподаткування); обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів по­датків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 7. Загальні засади встановлення податків і зборів

7.1.1. платники податку;

7.1.2. об'єкт оподаткування;

7.1.3. база оподаткування;

7.1.4. ставка податку;

7.1.5. порядок обчислення податку;

7.1.6. податковий період;

7.1.7. строк та порядок сплати податку;

7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і

сплату податку.