2.3. Ознаки екскурсії
Крім поняття «функція» для з'ясування сутності важливе поняття «ознаки», тобто те, що робить подібними між собою або відрізняє друг від друга предмети і явища. Загальними ознаками для екскурсій, згідно Б. В. Ємельянову, є:
Тривалість за часом проведення від однієї академічної години (45 хв) до однієї доби.
Наявність екскурсантів (групи або окремих осіб).
Наявність екскурсовода, що проводить екскурсію.
Наочність, зорове сприйняття, показ екскурсійних об'єктів на місці їхнього розташування.
Пересування учасників екскурсії по заздалегідь складеному маршруту.
Цілеспрямованість показу об'єктів, наявність певної теми.
Активна діяльність учасників (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів).
Графічно це представлено на мал. 2.3.
Відсутність хоча б одного з названих вище ознак позбавляє права називати проведений захід екскурсією. Наприклад, при тривалості більше доби екскурсія буде туром, поїздкою, за відсутності продуманого маршруту захід можна назвати прогулянкою й т.д.
Крім цих загальних, кожен вид екскурсій має свої специфічні ознаки:
Рис. 2.3. Ознаки екскурсій
автобусні екскурсії – обов'язковий вихід з автобуса для огляду пам'ятників;
музейні – знайомство з матеріалами, розміщеними на стендах;
виробничі – демонстрація діючих об'єктів (верстатів, агрегатів, механізмів).
Значення ознак екскурсії полягає в тому, що їхнє правильне розуміння не дозволяє помилково тлумачити сутність екскурсії.
2.4. Тематика екскурсій
Всі методичні прийоми й форми підпорядковані розкриттю теми. «Тема» у перекладі з грецької означає «те, що покладено в основу». Вона являє собою поняття, що належить до змісту чого-небудь. Це поняття містить вказівки:
якому саме колу людей присвячується даний захід;
до чого прагне автор;
що саме та з яких позицій автор хоче осмислити у своєму добутку.
Ціль пов'язана з поняттями «тема» й «ідея» і передбачає виклад не тільки певного матеріалу, але й чітких ідейних позицій. Ідея - задум екскурсії, її головна думка. Тема й ідея становлять ідейно-тематичну основу твору.
Кожна екскурсія повинна мати свою чітко визначену тему. Формування теми являє собою короткий і концентрований виклад основного змісту екскурсії. Особливістю кожної теми є те, що вона тісно пов'язана з об'єктами показу та з тим екскурсійним матеріалом, що наповнює її зміст.
Тема відіграє вирішальну роль в об'єднанні зовні розрізнених частин екскурсії в єдине ціле. Вона регулює розповідь, не даючи можливості екскурсоводові розповісти про об'єкт усе, що він про нього знає, особливо в тих випадках, коли об'єкт буває багатоплановим і містить велику інформацію. Саме темою визначається, як показати об'єкт.
Деякі об'єкти показуються в декількох екскурсіях. Наприклад, у Донецьку будинок залізничного вокзалу може бути використане в історичній екскурсії, що розкриває етапи формування міста, а також в екскурсії, що знайомить із його архітектурою. І в кожній з них даний будинок розглядається в різних ракурсах.
Велике значення має витриманість тематики екскурсії. Вся розповідь і показ повинні працювати на її основну тему. По маршруту проходження можуть зустрічатися об'єкти, що не належать до даної теми. Відомості про такі об'єкти можуть бути дуже цікавими, але другорядними до конкретно розглянутої теми. Тому екскурсовод може повідомити про них екскурсантам тільки як відповіді на питання.
Кожна тема - сукупність ряду підтем. Кожна підтема повинна бути повною й логічно завершеною. Правильно розроблена підтема повинна сприйматися екскурсантами не сама по собі, а разом з іншими підтемами в композиції.
Вся розповідь підлегла провідній підтемі. Вона сприяє більше глибокому розкриттю змісту екскурсії, робить її переконливої й що запам'ятовується.
Багатоплановість оглядової екскурсії не дає можливості досить повно розкрити зміст кожної підтеми, більш глибоко витлумачити події. У такій екскурсії звичайно буває більше фактів без їхнього тлумачення. Однак оглядова екскурсія має важливе значення для розвитку екскурсійної тематики, оскільки майже кожна її підтема може надалі стать темою для розробки самостійної екскурсії.
Між підтемами повинні бути логічні переходи. Наведемо одну із класифікацій таких переходів.
Підлеглі: після пояснення конкретних фактів самовідданої праці в тилу, екскурсовод переходить до показу подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.
Тотожні: після розповіді про лісові масиви в природознавчих екскурсіях, екскурсовод робить перехід до показу лісостепової зони.
Протилежні: перехід відбувається від частини, де йшов показ меморіальної садиби «Ясна Поляна» під Тулою, до частини, у якій оцінюються дії німецьких окупантів, що зруйнували й опоганили цей пам'ятник російської та світової культур.
Співвідносні: за допомогою логічного переходу увага екскурсантів спрямовується на зіставлення тільки що показаного пам'ятника з іншим, який буде показано.
Супідрядні: перехід робиться від характеристики однієї події, наприклад бойових дій конкретного військового підрозділу, до характеристики бою в цілому.
Всі дані варіанти логічних переходів використаються між підтемами.
Назва екскурсії - це мовний вислів, у прямій і непрямій формах зміст, що позначає. Воно повинне виражати зміст, бути точним, що не допускає двоякого тлумачення. В однієї й тієї ж теми може бути кілька назв залежно від складу учасників і поставленого завдання (наприклад, оглядова екскурсія «Донецьк - столиця шахтарського краю» може мати й іншу назву - «Донецьк: учора, сьогодні, завтра»).