Тема 2. Екскурсія та її сутність.

2.1. Основні визначення екскурсії

2.2. Функції екскурсії

2.3. Ознаки екскурсії

2.4. Тематика екскурсій

2.1. Основні визначення екскурсії

В українській мові слово «екскурсія» з'явилося в XIX ст. і спочатку означало «військовий набіг», потім – «вилазка, поїздка». Походить слово з латинської excursio – поїздка.

Розглянемо сутність екскурсії, тобто сукупність сторін і зв'язків, внутрішній зміст предмета, що виражається в єдності всіх різноманітних і суперечливих форм його буття.

Кожна екскурсія - це процес діяльності, суть якого обумовлена конкретними закономірностями: систематичністю, цілеспрямованістю, наочністю, емоційністю. У ході даного процесу екскурсовод допомагає побачити об'єкти, на основі яких розкривається тема, почути про ці об'єкти необхідну інформацію, відчути велич подвигу, значення події, опанувати практичними навичками самостійного спостереження й аналізу екскурсійних об'єктів.

У визначення поняття «екскурсія» й її сутності великий внесок вніс видатний російський теоретик екскурсійної справи, автор підручників і статей Б. В. Ємельянов, що пропонує графічне зображення сутності екскурсії (рис. 2.1).

Экскурсовод

Впливає за допомогою об‘єктів

экскурсантів

домогаючи їм

Рис. 2.1. Схема екскурсійного процесу й завдань екскурсії

Існує багато формулювань терміна «екскурсія». Найдавніша з них поміщена в словнику В. Даля (1882 р.): «Екскурсія – прогулянка, вихід на пошук чогось, для збирання трав». У двадцяті роки ХХ ст. існувало визначення, дуже подібне до попереднього: «Екскурсія – прогулянка, що ставить своїм завданням вивчення певної теми на конкретному матеріалі, доступному спогляданню».

У радянський час у визначенні терміна упор робився на те, що це «один з видів масової культосвітньої, агітаційної й навчальної роботи, що має за мету розширення й поглиблення знань підростаючого покоління» («Велика радянська енциклопедія», 1933 р.). В «Малій енциклопедії» (1931 р.) наводиться подібне визначення, підкреслюється освітня мета екскурсії. В «Тлумачному словнику російської мови» 1940 р. видання говориться, що «екскурсія – колективна поїздка або прогулянка з науково-освітньою або розважальною метою».

В «Великій радянській енциклопедії» 1978 р. видання вже дається наступне визначення: «Екскурсія – відвідування визначних об'єктів (пам'ятники культури, музеї, підприємства, місцевість і т.д.), форма й метод набуття знань. Відбувається, як правило, колективно під керівництвом фахівця-екскурсовода».

Інші тлумачення більш пізнього часу не відрізняються новизною.

Деякі розбіжності у формулюваннях відбивають проблеми функціонування екскурсії в певний історичний період. Згодом завдання ускладнюються, перед екскурсіями ставляться інші мети, змінюється їхня форма.

Розвиток поняття екскурсії відбувається по лінії зміни його сутності. Спочатку екскурсія була прогулянкою, що переслідує практичні завдання, наприклад пошук лікувальних трав. Потім перед нею ставилися такі завдання, як поповнення колекцій музеїв. Пошуки нових форм навчання висунули загальноосвітню мету. Прагнення поліпшити виховну роботу, зробити її більше ефективною перетворили екскурсію в один з видів культосвітньої діяльності.

У цей час екскурсія являє собою щось цілісне, що має свої специфічні функції й ознаки, своєрідну методику. Збагатилися зміст, форми, методика подання матеріалу.

Можна виділити такі цілі екскурсії:

• рекреаційна (найчастіше реалізується в ході екскурсій-прогулянок);

• навчальна (характерна в чистому вигляді для уроків поза класним приміщенням);

• наукова (наприклад, виявлення експонатів для краєзнавчого музею під час експедиції);

• загальноосвітня (розширення загального культурного світогляду під час дорожньої інформації);

• культосвітня (виконання завдань підвищення рівня знань у різних галузях);

• культурно-виховна.

Показ об'єктів відбувається під керівництвом кваліфікованого фахівця-екскурсовода. Процес сприйняття об'єктів підпорядковано завданню розкриття певної теми.

В зв‘язку з тим, що екскурсія є добутком конкретних авторів, вона розробляється з урахуванням вимог, які висуваються до літературних творів, і має свої композицію, сюжет, фабулу, кульмінацію.

На закінчення наведемо визначення поняття «екскурсія», яке дається Борисом Васильовичем Ємельяновим, що найбільше повно відповідає сучасному стану: «Екскурсія - наочний процес пізнання людиною навколишнього світу, побудована на заздалегідь підібраних об'єктах, що перебувають у природних умовах або розташовані у приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів».

У короткій формі сутність екскурсії можна визначити як суму знань, що у специфічній формі надаються групі людей, і певну систему дій по їхній передачі.