Розвиток екскурсійної справи в Україні

Україна має у своєму розпорядженні більші ресурси для відпочинку, туризму, екскурсій.

Розвиток у країні туристсько-екскурсійної справи йде із часів царської Росії й Радянського Союзу, де частка України в наданні туристських послуг завжди була велика.

В XIX в. серед росіян більшу популярність одержав гірський район Криму, до якого легко було добратися й по суші, і по морю. Кримські гори залучали доступністю своїх хребтів і зручними для подорожей тропами. До того ж цілющий сухий клімат сприятливо позначався на стані здоров'я людей, що страждають захворюваннями дихальної системи. Ці властивості зробили Крим найбільш відвідуваним районом.

В 1876 р. відбулася перша екскурсія в Крим, проведена професором геології Н. А. Головкінським. Він запросив на екскурсію з Одеси в Крим і назад 25 студентів Новоросійського університету, для яких домігся безплатного проїзду на пароплаві Російського суспільства пароплавства й торгівлі. Екскурсанти познайомилися з Ялтою, Никитским садом, морським узбережжям, гірською частиною Криму, зібрали геологічні колекції. Пізніше Н. А. Головкінський випустив путівник по Криму – одне з перших популярних краєзнавчих видань.

Інтерес, що проявлявся до Криму наприкінці XIX в., визначив виникнення другого в Росії об'єднання аматорів гір (першим був Кавказький гірський клуб, заснований в 1877 р.). Клуб був організований в Одесі в 1890 р. й одержав назву Кримського гірського клубу. Він поставив перед собою наступні цілі:

1) наукове вивчення Таврійських (Кримських) гір і поширення відомостей, що збирають про їх;

2) заохочення до відвідування й дослідження цих гір і полегшення перебування в них натуралістів і художників, що відправляються в гори з науковою або артистичною метою;

3) підтримка місцевих галузей сільського господарства, садівництва й дрібної гірської промисловості;

4) охорона рідких гірських видів рослин і тварин.

Клуб існував за рахунок внесків своїх членів, різних пожертвувань, засобів, одержуваних від загальних екскурсій, видань праць клубу.

Свою діяльність він почав з організації екскурсії його 19 членів у Крим у квітні 1891 р. Екскурсанти відвідали Севастополь й ознайомилися з археологічними розкопками в Херсонесі, древнім Інкерманським монастирем, висіченим у вапняках, Айтодорським маяком, Никитським садом й іншими визначними пам'ятками Криму. Під час цієї восьмиденної екскурсії членами клубу були зібрані геологічні, ґрунтові, ботанічні, ентомологічні колекції, які повинні були послужити основою при створенні музею Кримського гірського клубу.

З першого ж року клуб приступився до збору даних по геології, географії, флорі, фауні, етнографії, археології й історії Криму й поставив завдання почати видання цих матеріалів з метою популяризації Криму як туристського району. Уже в 1891 р. перший випуск «Записок Кримського гірського клубу» побачив світло, після чого їхнє регулярне видання тривало протягом 25 років.

Популярність цього клубу (пізніше перейменованого в Кримсько-Кавказьський гірський клуб) з кожним роком зростала, що було пов'язане з активною екскурсійною діяльністю, проведеної їм, і з відкриттям нових його відділень у різних містах Росії. Основу діяльності відділень клубу становила організація екскурсій.

Правління Кримсько-Кавказьського клубу, почавши з екскурсій у Крим для своїх членів і для всіх бажаючих, поступово розширило географію поїздок і з 1910 р. змогло приділяти увагу екскурсіям на Кавказ. В 1913 р. екскурсійна секція підготувала багатоденні маршрути по Криму, Кавказу, Уралу, до Дніпровських порогів. Запрошення взяти участь у цих екскурсіях заздалегідь публікувалося в «Записках клубу».

Особливу роль у діяльності Кримсько-Кавказьського гірського клубу грало Ялтинське відділення. Саме воно зайнялося широкою екскурсійною діяльністю, організацією туристських поїздок й екскурсій по Криму й найцікавішим місцям Кримського узбережжя.

Ялтинським відділенням було сформульовано кілька завдань:

1) створення стежок для пішохідних екскурсій у гори;

2) установлення покажчиків подальшого руху й пройденої відстані, а також ослонів для відпочинку;

3) створення першого в Росії туристського притулку (був організований на Чатир-Дазі);

4) розробка нових екскурсійних маршрутів, висновок контрактів з постачальниками коней й екіпажних майстрів, пошук місць для проживання екскурсантів, турбота про здешевлення екскурсій для учнів й ін.

Рік у рік екскурсійна діяльність цього відділення набирала силу. Число екскурсантів постійно збільшувалося. Екскурсії відрізнялися більшою розмаїтістю маршрутів. Основу їх становили одноденні екскурсії на околицях Ялти.

Популяризація екскурсій проводилася шляхом розсилання плакатів і брошур з їхнім описом у навчальні заклади й різні установи великих міст Росії, публікації рекламних повідомлень про екскурсії, щотижневого вивішування оголошень із розкладом екскурсій у готелях, пансіонатах, водолікарнях. Такі методи роботи принесли свої плоди - екскурсіями Ялтинського відділення стали користуватися приїжджі з різних місць.

Всі відділення Кримсько-Кавказьського гірського клубу особливу турботу проявляли про учнівські екскурсії. В «Записках» були обнародувані «Підстави для організації учнівських екскурсій у Крим...», у яких підкреслювалося їхнє значення для молоді: «Розвиваючи в молоді допитливість розуму й допитливість, вони разом з тим мають і гігієнічне значення, даючи юнакам можливість провести більш-менш тривалий час на чистому повітрі в гористих місцевостях, що разом з пересуванням по горах повинне сприяти фізичному розвитку й зміцненню організму». По клопотанню правління відділення для учасників учнівських екскурсій надавалося або безкоштовне приміщення для проживання в ялтинських школах, або вкрай дешеве в деяких готелях.

Розуміючи, що для подальшого розвитку екскурсійної справи необхідно велика кількість фахівців, правління клубу початок з 1902 р. підготовку керівників екскурсій із числа шкільних учителів.

Педагогічні екскурсії Кримсько-Кавказьського гірського клубу стали ще однією діючою формою пропаганди туризму в Росії, оскільки в наступні роки їхні учасники поверталися в Крим, але вже з десятками своїх учнів, виконуючи тим самим завдання клубу «спрямувати російських туристів потужним потоком» у цей благодатний край.

Більш ніж за 20 років своєї роботи Кримсько-Кавказьський гірський клуб став впливовою екскурсійною організацією.

Із усього сказаного треба, що в Україні завжди були основи для успішного розвитку туризму й екскурсійної справи.

У цей час держава проголосила туризм одним із пріоритетних напрямків розвитку національної культури й економіки. Про це свідчить те, що в перші роки існування незалежної України був створений Державний комітет з туризму. Важливим кроком стало прийняття у вересні 1995 р. Закону України «Про туризм», що визначив стратегію й конкретні завдання розвитку туристичної сфери. На його основі прийнятий ряд актів, в 1996 р. розроблена Програма розвитку туризму в Україні до 2005 р., а в 1999 р. – до 2010 р.

Указами Президента України в 1996 р. утворений Фонд і розроблений Національна система туристсько-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича». В 1997 р. Україна ввійшла в ряди членів Всесвітньої туристичної організації, а роком пізніше ухвалено рішення 27 вересня відзначати на державному рівні День туризму.

На початку XXI в. здійснений ряд мер по спрощенню подорожей для іноземних туристів: скасована їхня реєстрація в управліннях внутрішніх справ, створені консульські пункти із правом оформлення дозволів на в'їзд в Україну.

Тематика й види екскурсій дуже різноманітні. Державна адміністрація по туризму в цей час стурбована розвитком сільського туризму, де відкривається широкий простір для екскурсій, тематика яких охоплює природу, історію, етнографію, архітектуру, життєпис видатних людей.