§ 2. Поняття, предмет і система науки муніципального права

¹ Зокрема, див.: Баймуратов М.А. Муниципальное право. Учебно-мето­дическое пособие. — Одесса, 1996; Диновський Д.М., Батанов O.B. Дер­жавне будівництво та самоврядування в Україні: програма курсу для сту­дентів Вищої школи права. — К., 2000; Кампо В.М., Руда Н.І. Муніципальне право України: програма курсу для студентів Вищої шко­ли права. — К., 1999; Кампо В.М., Троян A.B. Муніципальне право: Робо­ча навчальна програма. — К.: Академія муніципального управління, 2006; Кампо В.М. Практикум з муніципального права: Навч. посіб. — К., 2003 та ін.

Одним з найбільш примітних явищ у становленні та розвитку демократичної державності в Україні є відродження місцевого самоврядування як принципово нової системи організації публіч­ної політичної влади на місцях та, на цій основі, — формування муніципального права не лише як галузі права, а й як самостійної сфери наукового знання¹. В основі її формування перебувають об'­єктивні політичні, соціально-економічні, духовні, психологічні та інші передумови та закономірності виникнення, становлення, роз­витку та функціонування муніципальної влади та інші чинники, які пов'язані насамперед із наявністю самостійного для муніци­пального законодавства предмета правового регулювання як особ­ливої сфери суспільних відносин, що виникають на базі тієї систе­ми самоорганізації людей, яка визнається та функціонує за місцем їх проживання.

Безумовно, поняття науки муніципального права та її характе­ристики оптимально розкриваються із врахуванням тісних взає­мозв'язків та залежностей, які існують між такими категоріями, як «галузь муніципального права» та «наука муніципального пра­ва». Однак, такі залежності не є жорсткими: між галуззю та на­укою муніципального права є істотні відмінності, які торкаються не лише їх предмета, джерел, а й самої історії становлення галузі, з одного боку, та науки муніципального права — з іншого. Якщо муніципальне право як галузь права є новим самостійним право­вим утворення у системі права України, то однойменна наука має значно більш глибокі історичні коріння, які пов'язані зі станов­ленням та розвитком наукових ідей, теоретичних концепцій міс­цевого самоврядування та муніципальної влади в Україні та зару­біжних країнах.

¹ Детально про це: Батанов A.B. Муниципальная власть и некоторые проблемы становления науки муниципального права // Актуальные проб­лемы государственного и правового строительства в Азербайджанской Республике в переходном периоде: Сб. науч. статей. 11 выпуск. — Баку,

2005. — С.31-39; Батанов О.В. Муніципальне право — наука про муніци­пальну владу (новий погляд на предмет дослідження) // Часопис Київ­ського університету права. — 2005. — №2. — С.60-67; Батанов O.B. Муні­ципальна реформа в Україні та деякі актуальні проблеми становлення наукових основ місцевого самоврядування // Конституційні засади дер­жавотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики: До 10-річчя Конституції України. 36. наук, статей / За ред. Ю.С. Шемшучен-ка. — К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького HAH України,

2006. — С.188-193та ін.

Незважаючи на це, для кожної науки настає час осмислення на­копиченого знання як результату теоретичного засвоєння нею сво­го предмета, який набуває риси системності. По суті, мова йде про пізнання наукою самої себе, що є умовою її подальшого розвитку та утвердження реальної соціальної цінності. Здається, що настав такий час і для науки муніципального права. Однак ряд обставин об'єктивного та суб'єктивного характеру були та сьогодні є стри­муючими факторами для активних та плідних досліджень у цьому напрямі.

До таких обставин належить стан муніципального права як га­лузі права. Так, тривалі, не завжди конструктивні сПори про її міс­це у правовій системі України, зведення її «статусу» лише до галу-^ зі законодавства негативно позначилися на розробці системи цієї самостійної галузі публічного права, а звідси, й на структуруванні відповідного наукового знання. Суттєвою перешкодою на шляху становлення науки муніципального права виступає й непослідов­на вітчизняна державна політика у сфері муніципального будівни­цтва: організація місцевого самоврядування здійснюється, най" частіше, без урахування об'єктивно назрілих суспільних потреб і інтересів територіальних громад, в угоду Державним, регіональ­ним і місцевим елітам.

Гальмувала розвиток науки Муніципального Права й відсут­ність континуитету (наступності) у її розвитку, зокрема категорич­не заперечення не лише На практиці, а й на науковому рівні фено­мену публічної самоврядної влади територіальних громад, ідеоло­гічне забарвлення конституційної матерії за радянських часів, не завжди зважене запозичення Думок та досвіду, народжених істот­но новими обставинами часу та місця. Усе це призвело до хроноло­гічної розірваності ідей та теоретичних конструкцій, або До непро­думаного реанімування віджилих понять, теорій, концепцій.

І все ж таки, незважаючи На перелічені та інші Негативні чин­ники, наукою муніципального права накопичений великий масив муніципально-правового знання, який Потребує осмислення. При цьому важливо визначитися зі змістом, предметом, об'єктом, ме­тодологією, структурою та зв'язками такого знання, його якісни­ми характеристиками, способами отримання, пояснення, оцінки, суспільно-політичної ролі. Успішному зрушенню у такому напря" мі і має Сприяти розробка Цих актуальних проблем науки сучасно^ го муніципального права.

Що ж таке муніципальне право як наука? Які її особливості? Що становить собою предмет науки муніципального права? Як співвідносяться предмет та об'єкт її вивчення? Які функції прита­манні науці муніципального права та які її методи? Від відповідей на ці питання значною мірою залежить роль, яка відводиться на­уці муніципального права у процесі становлення Та розвитку міс цевого самоврядування в Україні.

У ряду основних характеристик Муніципального Права як на' уки можна відмітити, по-перше, її суспільний Та політйко^право-вий характер. Це означає, що основний об'єкт дослідження цієї науки пов'язаний із соціально-політичнимп явищами, які мають правове значення та потрапляють у сферу правового регулювання. Відповідно, муніципально-правова наука спирається як на загаль­нотеоретичні правові концепції, поняття і категорії, так і розроб^ ляє власні, галузеві підходи до правового аналізу проблем місцево­го самоврядування, закономірностей його розвитку.

По-друге, наука муніципального права має комплексний ха­рактер. Причому вона «використовує» наукові ідеї, теорії не тіль­ки інших галузевих юридичних наук (у першу чергу — конститу­ційного, а також адміністративного, фінансового, цивільного, під­приємницького та інших галузей), теорії держави і права, а й еко­номічних наук, соціології, політології, менеджменту, соціальної психології. Цим детермінується, з одного боку, множинність між­дисциплінарних зв'язків науки муніципального права, багатство джерел її концептуальних науково-теоретичних ідей. З іншого боку, виникає складність у випрацювані власних, специфічних для муніципально-правової сфери наукових знань підходів до пра­вової оцінки та теоретичного обґрунтування відповідних подій, явищ та фактів¹.

По-третє, наука муніципального права належить до галузевих наук, основною ознакою яких є вивчення однойменної галузі пра­ва. Вона розкриває притаманні цій галузі закономірності, форму­лює основці поняття і категорії, якими оперує чинне муніципадь-но-правове законодавство, аналізує функції і роль муніципально-правових інститутів.

По-четверте, наука про місцеве самоврядування вивчає не тіль-!.и муніцицально-правові норми Й інститути, а й закономірності виникнення, становлення, розвитку та функціонування муніци­пальної влади, процеси, пов'язані з її реалізацією. Тому об'єктом наукового дослідження цієї галузі є сукупність механізмів місце­вого самоврядування, муніципальних відносини, відповідних пра­вових норм та інститутів, юридичної, політичної, а також соціаль­ної практики, у тій частині, в якій вона впливає на всі муніципаль­но-правові явища та процеси. Саме об'єкт виступає началом науко­вого пізнання.