1 Баймуратов м.О., Григор'єв в.А. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення й розвитку в Україні. — Одеса, 2003. — с.38.

² Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядуван­ня, держави і громадянського суспільства в Україні // Право України. — 2001. — №12; Куликов В.В. Реформа местного самоуправления в России: теория и реальность // Государство и право. — 2000. — №11; Шаповал В. Сутність місцевого самоврядування (питання теорії) // Муніципальний

Слід зазначити, що в сучасній конституційно-правовій літера­турі немає однозначного ставлення до цього питання. Погляди до­слідників місцевого самоврядування на питання щодо правової природи влади, яка здійснюється на місцевому рівні, — громад­ська чи державна, — умовно можна об'єднати в три групи. Так, деякі вчені вважають, що влада місцевого самоврядування — це різновид державної влади². Інша група вчених займає компроміс­ну позицію: ними визнається подвійна природа влади місцевого самоврядування. В результаті аналізу природи місцевої влади ці автори роблять висновок про те, що в ній одночасно поєднуються два начала: громадівське та державне¹. Третя позиція полягає у розумінні місцевого самоврядування як самостійного та незалеж­ного від держави виду публічної влади — муніципальної влади².

Із трьох означених позицій нам здається найбільш концепту­ально вивіреною та прогресивною остання. Ми вбачаємо місцеве самоврядування як самостійну систему організації діяльності міс­цевих жителів на відповідній території, яка є сукупністю різнома­нітних органів і інститутів. Ця сукупність функціонує як єдиний цілісний механізм, центральною, провідною ланкою якого є тери­торіальна громада.

На нашу думку, місцеве самоврядування є самостійним та не­залежним, організаційно та функціонально відокремленим від держави видом публічної влади. Це публічна влада територіальної громади або муніципальна влада, яка забезпечує вирішення місце­вими жителями безпосередньо або через органи та посадових осіб місцевого самоврядування питань місцевого значення.

рух: новий етап розвитку: Матер. VII Всеукраїнських муніципальних слу­хань (6-8 вересня 2001 р., м. Бердянськ). — К., 2002; Чеботарев Г.Н. Ра­звитие конституционных основ местного самоуправления. — Тюмень, 1995 таін.

¹ Диденко A.A. Организационно-правовые формы местного самоуправ­ления в России (1785-1917 гг.): Автореф. ... к.ю.н. — Белгород, 2002; Мальцев Г.В. О соотношении систем государственного управления и ме­стного самоуправления // Государственное управление: проблемы теории, истории, практики, преподавания. — Ростов н/Д., 1993; Орзіх М. Само­врядні території в системі державного устрою України // Місцеве та регіо­нальне самоврядування України. — Вип.1-2. — К., 1993; Постовой H.B. Муниципальное право России. — М., 1998 та ін.

² Батанов О.В. Муніципальна влада —самостійний вид публічної влади в Україні: поняття, ознаки, тенденції становлення // Правова держава: Щоріч. наук, праць. Вип.15. — К., 2004; Баймуратов М.О., Григор'єв В.А. Муніципальна влада: актуальні проблеми становлення й розвитку в Украї­ні. — Одеса, 2003; Баймуратов М.О. Публічна самоврядна (муніципальна) влада в Україні: основні ознаки й особливості // Актуальні проблеми вико­нання законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». — К., 2003; Белкин А., Еремин А. О катего­риальных пределах местного самоуправления // Право и жизнь. — 1997. — №11; Сайфитдинова Р.Ф. Соотношение государственной власти и местно­го самоуправления в Российской Федерации // Государственная власть и местное самоуправление. — 2004. — №2; Светлова И.А. Местное само­управление как политико-правовой институт в системе управления обще­ством и государством // Право и политика. — 2001. — №6 та ін.

Виходячи з наведеного, муніципальна влада — це легітимне, визнане та гарантоване державою публічно-самоврядне воле­виявлення територіальної громади, органів і посадових осіб

місцевого самоврядування щодо здійснення їх функцій і повно­важень, спрямованих на реалізацію прав і свобод людини і гро­мадянина та вирішення питань місцевого значення шляхом прийняття і реалізації правових актів у порядку, передбачено­му Конституцією і законами України, а також нормативними актами місцевого самоврядування.

Як інститут конституційного права та категорія сучасного кон­ституціоналізму за своєю суттю муніципальна влада — це легітим­не публічно-самоврядне волевиявлення територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що становить собою здійснення народовладдя на локально-територіальному рів­ні, самостійний вид суспільної політичної влади; за своїм змістом муніципальна влада є здійсненням функцій місцевого самовряду­вання, спрямованих на реалізацію прав і свобод людини і громадя­нина в межах власних (самоврядних) повноважень та окремих на­даних державних повноважень; за формою муніципальна влада — це прийняття і реалізація правових актів у порядку, передбаченому Конституцією і законами України, а також нормативними актами місцевого самоврядування.

Як самостійний вид конституційно-правових відносин, муніци­пальна влада — це система публічно-владних відносин, у межах яких реалізуються функції та повноваження місцевого самоврядування, форма таких відносин, в яких, згідно з соціальними та правовими нормами, які формуються народом, державою та територіальною громадою, діяльність одних суб'єктів, впливаючи на діяльність ін­ших, змінює або стабілізує її згідно зі своїми завданнями і цілями.