- •Р 139 озділ третій лабораторний практикум
- •Визначення густини твердих тіл
- •1.1. Короткі теоретичні відомості
- •1.2. Опис лабораторної установки
- •1.3 Порядок виконання роботи
- •Вивчення законів поступального і обертального рухів твердого тіла
- •2.1. Опис лабораторної установки
- •2.2. Короткі теоретичні відомості
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •Визначення прискорення вільного падіння за допомогою оборотного маятника
- •3.1. Короткі теоретичні відомості
- •3.2. Опис лабораторної установки
- •3.3. Порядок виконання роботи
- •Дослідження пружного удару кулі та вертикальної плити
- •4.1. Короткі теоретичні відомості.
- •4.2. Опис лабораторної установки
- •4.3. Порядок виконання роботи
- •Б). Визначення роботи деформації
- •Визначення моменту інерції махового колеса
- •5.1. Короткі теоретичні відомості.
- •5 156 .2. Опис лабораторної установки.
- •5.3. Порядок виконання роботи.
- •Визначення моменту інерції хрестового маятника обербека та моменту сили тертя
- •6.1. Короткі теоретичні відомості
- •6.2. Опис лабораторної установки
- •6.2. Порядок виконання роботи
- •Визначення в'язкості рідини за методом стокса
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7 165 .3. Порядок виконання роботи
- •Визначення прискорення при рівноприскореному русі тіла
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Опис лабораторної
- •8.3. Порядок виконання роботи
- •Визначення сили взаємодії двох тіл при їх пружному зіткненні
- •18.1. Короткі теоретичні відомості
- •1 8.2. Опис лабораторної
- •18.3. Порядок виконання роботи
- •Визначення моменту інерції металевих кілець методом маятника максвела
- •19.2. Опис лабораторної установки
- •19.3. Порядок виконання роботи
- •Визначення моменту інерції твердих тіл за допомогою крутильного маятника
- •20.1. Короткі теоретичні відомості
- •20.2. Опис лабораторного пристрою
- •20. 3. Порядок виконання роботи
- •Визначення коефіцієнта тертя кочення методом похилого маятника
- •21.1. Короткі теоретичні відомості
- •2 1.2. Опис лабораторної установки
- •21.3. Порядок виконання роботи
- •Визначення моменту інерції тіла неправильної геометричної форми
- •23.1. Короткі теоретичні відомості
- •23.2. Опис лабораторної установки
- •23.3. Порядок виконання роботи
Визначення в'язкості рідини за методом стокса
Мета роботи: Визначте в’язкість рідини при кімнатній температурі методом Стокса.
П
рилади
та матеріали:
скляний циліндр діаметром 6 – 8 см і
висотою 60 – 70 см, кульки діаметром 0,5 –
1,5 мм, масштабна лінійка, секундомір,
пінцет, штангенциркуль.
7.1. Короткі теоретичні відомості
У реальних рідинах поряд з силами нормального тиску на границях рухомих елементів рідини діють також дотичні (тангенціальні) сили в’язкості (внутрішнього тертя). В’язкість – це властивість текучих тіл (рідин та газів) створювати опір переміщенню їхньої однієї частини відносно другої. Сила в’язкості Fв визначається у відповідності до закону Ньютона:
,
(7.1)
де S – площа шару, по якому спостерігається зсув, V2 –V1 - градієнт швидкості між шарами рідини, Х2 – Х1 – відстань між цими шарами, - коефіцієнт динамічної в’язкості рідини чи газу.
За змістом коефіцієнт динамічної в’язкості чисельно дорівнює силі, що припадає на одиницю площі, яка необхідна для підтримання різниці швидкості, що дорівнює одиниці, між двома паралельними шарами рідини, відстань між якими дорівнює одиниці.
У системі СІ коефіцієнт динамічної в’язкості вимірюють в Пас.
7.2. ОПИС лабораторного ПРИЛАДУ
Прилад для визначення в’язкості рідини складається з високого скляного циліндра, наповненого досліджуваною рідиною (див. рис. 7.1). На циліндрі є дві кільцеві горизонтальні риски, що розміщені одна від одної на певній відстані l.
Опущена в рідину кулька в методі Стокса спочатку рухається прискорено, але цей рух швидко переходить на рівномірний, що
відбувається в лабораторній установці на глибині 8–10 см. На цій глибині на циліндрі нанесено верхню горизонтальну риску А. У нижній частині циліндра нанесено другу горизонтальну риску В.
На кульку, що падає в рідині, діють такі сили: сила тяжіння кульки Fт, яка спрямована вертикально вниз, сила Архімеда FА, спрямована вертикально вверх, сила опору, зумовлена в’язкістю рідини, що отримала назву сила Стокса Fc.
А значить для дільниці рівномірного руху маємо право записати:
Fт = FА + FС (7.2)
Або:
Q g = g Q + 6 r v , (7.3)
де - густина рідини, кг/м3, - коефіцієнт динамічної в’язкості рідини, Пас, Q – об’єм кульки, що дорівнює (4/3)r3, r – радіус кульки, м, v - швидкість рівномірного руху кульки між рисками, м/с, - густина речовини кульки, яка в даному випадку дорівнює 2600 кг/м3.
З виразу (7.3) після відповідних перетворень отримаємо розрахункову формулу для визначення коефіцієнта динамічної в’язкості за методом Стокса:
(7.4)
де t – час руху кульки між горизонтальними рисками, с, L - відстань, яку проходить кулька в разі рівномірного падіння, м.
Теоретичне значення т для води, яку пропонується взяти за досліджувану рідину при температурі t = 200С та нормальному атмосферному тиску Ра = 101,3 кПа дорівнює т = 1,002 мПас, а густина води = 1000 кг/м3.
7 165 .3. Порядок виконання роботи
1. За допомогою мікрометра виміряйте діаметр кульки з точністю до 0,01 мм.
2. Визначте відстань L між горизонтальними рисками на скляному циліндрі.
3. Візьміть кульку і опустіть її в рідину. Виміряти час руху кульки.
4. За формулою (7.4) обчисліть значення коефіцієнта динамічної в’язкості рідини i.
5. Дослід провести п’ять разів, результат вимірювань та обчислень внесіть до звітної таблиці 7.1.
6. Визначте середнє арифметичне значення динамічного коефіцієнта в'язкості:
7. Визначте середню квадратичну похибку:
8. Визначте границі довірчого інтервалу:
де t .n - коефіцієнт Ст'юдента.
9. Записати остаточний результат обчислення коефіцієнта динамічної в’язкості рідини у вигляді:
10. Визначте відносну похибку обчислень:
Т
166
№ п.п |
L, м |
, кг/м³ |
, кг/м³ |
rі, м |
tі, с |
Па·с |
Пас |
Па2с2 |
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2
|
|
|
|
|
|
|||
3
|
|
|
|
|
|
|||
4
|
|
|
|
|
|
|||
5
|
|
|
|
|
|
11. Визначте відносну похибку виміру:
12. Визначте абсолютну похибку виміру:
13. Зробити висновок.
Л
167
168
