Тема 8. Фінансові інвестиції суб’єктів підприємництва План
8.1. Сутність, види і характеристика фінансових інвестицій підприємства
8.2. Довгострокові та поточні фінансові інвестиції
8.3. Відображення вартості фінансових інвестицій у звітності
8.4. Методи оцінки вартості акцій та облігацій
8.5. Управління інвестиційним портфелем підприємства
8.1. Сутність, види і характеристика фінансових інвестицій підприємства
Інвестиції являють собою вкладення капіталу у всіх його формах з метою забезпечення його росту в майбутньому періоді, одержання поточного доходу або рішення певних соціальних завдань.
За об’єктами вкладення інвестиції поділяються на реальні та фінансові інвестиції.
Реальні інвестиції - вкладення капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи, у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей і в інші об'єкти інвестування, пов'язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства або поліпшенням умов праці й побуту персоналу. Прямі інвестиції реалізуються шляхом нового будівництва основних фондів, розширення, технічного переозброєння або реконструкції діючих підприємств.
Основні принципи оцінки та відображення в обліку фінансових інвестицій визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність» та П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств».
Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Характеристика фінансових інвестицій наведена на рис.8.1.
Цілі фінансових інвестицій:
формування й збільшення капіталу; залучення позикових коштів;
одержання доходів і приросту капіталу;
підтримка ліквідності;
балансування активів і зобов'язань; виконання майбутніх зобов'язань;
участь в управлінні діяльністю емітента; перерозподіл прав власності й ін.
Рис. 8.1. Характеристика фінансових інвестицій
Об’єктами фінансових інвестицій є цінні папери різних емітентів та частка (пай) у статутному фонді іншого підприємства. Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вiд 23.02.2006 № 3480-IV, в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:
1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі, надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться:
а) акції;
б) інвестиційні сертифікати;
в) сертифікати ФОН;
2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться:
а) облігації підприємств;
б) державні облігації України;
в) облігації місцевих позик;
г) казначейські зобов'язання України;
ґ) ощадні (депозитні) сертифікати;
д) векселі;
3) іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться:
а) іпотечні облігації;
б) іпотечні сертифікати;
в) заставні;
4) приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;
5) похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;
6) товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.
Сферою обігу цінних паперів є грошовий ринок та ринок капіталів. Грошовий ринок є частиною фінансового ринку, на якому здійснюється купівля-продаж короткострокових цінних паперів із терміном дії від одного дня до одного року та низьким ризиком несплати.
Ринок капіталів представлений борговими та інвестиційними цінними паперами з терміном існування більше одного року та характеризується достатньо високим ризиком втрати капіталу.
Переваги та недоліки фінансових інвестицій в порівнянні з реальними наведено на рис. 8.2.
Отже, фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти, головним чином у цінні папери, з метою одержання доходу. Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Рис. 8.2. Переваги та недоліки фінансових інвестицій
Специфічними властивостями цінних паперів є: правове визнання, оборотність (здатність бути об'єктом вільної купівлі/продажу на ринку), стандартність (наявність законодавчо встановленого переліку обов'язкових реквізитів), ліквідність (здатність перетворюватися в готівку), ризик (очікуваний у майбутньому дохід не завжди може бути відомий) і ін. (рис. 8.3).
Класифікація цінних паперів представлена на рис. 8.4.
Рис. 8.4. Класифікація цінних паперів
Відмінності облігацій як інвестиційного інструменту від акцій:
фіксована виплата відсотків у рівні проміжки часу;
фіксований термін дії;
виплата основної суми при погашенні;
наявність переважної вимоги щодо активів при невиконанні зобов'язань;
менша ризикованість (рис. 8.5);
є борговими інструментами.
На відміну від акцій, курс емісії облігацій (за винятком конвертованих облігацій) може збігатися з номіналом, бути вищим чи нижчим за нього. Якщо курс емісії перевищує номінал, то підприємство-емітент отримує дохід у вигляді ажіо (премію), аналогічно до емісійного доходу за корпоративними правами. Курс погашення може збігатися з номіналом або перевищувати його.
Рис. 8.5. Основні покупці облігацій та ризики, які вони несуть