3.4. Збільшення та зменшення статутного капіталу: цілі, джерела, порядок проведення

Основні цілі збільшення статутного капіталу підприємства зводяться до такого:

• збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов’язаннями перед кредиторами;

• мобілізація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів;

• поліпшення або відновлення ліквідності та платоспроможності підприємства шляхом залучення грошових коштів від розміщення нових корпоративних прав;

• акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у т. ч. з метою посилення впливу на дані підприємства, їх поглинання чи придбання їх потужностей;

• приведення ринкового курсу корпоративних прав до прийнятного рівня шляхом зміни пропозиції корпоративних прав на ринку;

• оптимізація дивідендної політики;

• досягнення інших цілей.

Переваги та недоліки збільшення статутного капіталу наведено в табл.3.3.

Таблиця 3.3

Переваги та недоліки залучення інвестицій за рахунок розширення статутного капіталу

Переваги	Недоліки
1. Дохід на акцію залежить від результату роботи підприємства	1. Розширення числа акціонерів ускладнює управління
2. За допомогою акцій капітал залучається на невизначений строк	2. Випуск акцій призводить до дроблення зобов'язань з повернення
3. Випуск акцій підвищує їх ліквідність	3. Відкриті акціонерні товариства (ВАТ) повинні систематично складати звіти, що пов'язано з додатковими витратами
4. ВАТ має більші можливості для залучення капіталу, ніж ЗАТ	4. ВАТ більше обмежено в можливостях оголошення інформації комерційною таємницею
	5. Відкритий продаж акцій може призвести до втрати контролю за власністю

Джерелами збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства можуть бути:

а) додаткові внески (вклади), якими можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права, грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті;

б) реінвестиція дивідендів;

в) спрямування прибутку до статутного капіталу.

Шляхами (способами) збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства є:

а) збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

б) збільшення номінальної вартості акцій.

Збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства за рахунок додаткових внесків здійснюється виключно шляхом збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості та їх розміщення, а збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок реінвестиції дивідендів здійснюється виключно шляхом збільшення номінальної вартості акцій, що належать акціонерам (рис. 3.5).

Рис. 3.5. Способи і джерела збільшення статутного капіталу

Порівняльна характеристика способів збільшення статутного капіталу наведена в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Порівняльна характеристика методів збільшення статутного капіталу

Критерій	Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості	Збільшення номінальної вартості акцій
Джерело збільшення	Внутрішні та зовнішні джерела	Внутрішнє джерело
Капітал надають	Акціонери та треті особи	Саме товариство (кошти із внутрішніх джерел)
Мета збільшення	Залучення додаткових коштів; проте це призведе до розмивання капіталу існуючих акціонерів, якщо вони не захочуть або не зможуть скористатися своїм переважним правом	Виплата «дивідендів» акціями, збільшення акціонерного капіталу товариства і т.д.
Покупці нових акцій	Акціонери та треті особи	Тільки існуючі акціонери
Зміна структури власності товариства	Можлива	Ні
Спосіб випуску акцій	Випуск додаткових (об’явлених) акцій	Випуск акцій більшої номінальної вартості
Спосіб розміщення акцій	Підписка (відкрита або закрита)	Конвертація
Приймаючий рішення орган управління	Загальні збори акціонерів, якщо прийняття такого рішення не віднесене статутом до компетенції ради директорів	Загальні збори акціонерів
Переважне право	Передбачено	Ні

При збільшенні статутного капіталу здійснюється випуск акцій тієї ж номінальної вартості, що визначена за раніше випущеними акціями. При збільшенні статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій акції попередніх випусків обмінюються на акції нової номінальної вартості відповідно до кількості акцій, якими володіє акціонер.

Збільшення статутного капіталу підприємством будь-якої організаційно-правової форми з метою покриття збитків від його фінансово-господарської діяльності не допускається.

Важливе значення у разі збільшення статутного капіталу має врегулювання механізму використання переважних прав власників на участь у збільшенні капіталу та встановлення курсу емісії корпоративних прав.

Переважне право на придбання акцій (часток) дає можливість власникам:

• зберегти свою частку (в процентному співвідношенні) в статутному капіталі, а отже, і в усьому майні підприємства;

• попередити «розмивання» вартості свого пакета корпоративних прав у статутному капіталі внаслідок емісії акцій (чи часток) за низьким курсом;

• зберегти свою частку голосів на загальних зборах власників;

• компенсувати збитки від «розмивання» частки в статутному капіталі тим власникам, які не скористались переважним правом на купівлю додаткових корпоративних прав, а продали його.

Кількість переважних прав на придбання акцій нової емісії є пропорційною частці окремих акціонерів у статутному капіталі на дату прийняття рішення про емісію акцій, тобто залежить від кількості наявних «старих» акцій, які належать акціонерам.

Наявність переважного права залежить від форми підписки (відкритої або закритої) і від кола осіб, серед яких проводиться підписка (тільки акціонери або як акціонери, так і треті особи). На рис. 3.5 представлені випадки, у яких акціонери можуть використовувати переважне право.

Рис. 3.6. Випадки виникнення переважного права

Емісія акцій або облігацій підприємств — це сукупність дій емітента щодо здійснення підписки на акції або продажу облігацій. Класифікація видів емісії за різними ознаками представлена в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Ознаки і типи емісії цінних паперів

Ознаки	Типи емісії
Послідовність	Первинна емісія Вторинна емісія
Спосіб розміщення	Емісія акцій, що розміщуються шляхом розподілу серед акціонерів або засновників Емісія цінних паперів, що розміщуються шляхом відкритої або закритої передплати Емісія, що проводиться шляхом конвертації одних цінних паперів в інші
Види цінних паперів, що випускаються	Емісія простих акцій Випуск привілейованих акцій
Мета емісії	Нарощування статутного капіталу емітента Зміна структури акціонерного капіталу Мобілізація інвестиційних ресурсів

Важливим елементом процедури збільшення статутного капіталу підприємства шляхом додаткової емісії є встановлення курсу емісії, тобто ціни, за якою товариство розміщує свої корпоративні права. Курс емісії встановлюється у процентах до номіналу за рішенням відповідних органів підприємства. З юридичного погляду нижньою межею курсу емісії нових акцій є їх номінальна вартість, оскільки встановлена законодавча заборона на первинне розміщення акцій за ціною, нижчою за їх номінальну вартість; з економічного — номінальна вартість плюс витрати на проведення емісії.

До основних витрат на проведення емісії належать:

а) оплата послуг аудиторів;

б) оплата послуг фінансових посередників;

в) витрати на друкування бланків цінних паперів;

г) витрати на оплату державного мита при реєстрації емісії (0,1 % номінальної вартості запланованого обсягу емісії);

д) оплата послуг незалежного реєстратора;

е) витрати на рекламу та друкування інформації про емісію (проспекту) нової емісії.

З метою стимулювання попиту на акції нової емісії їх максимальна вартість повинна бути меншою за ринковий курс акцій. Таким чином, верхня межа курсу емісії проходить на рівні ринкового (біржового) курсу акцій до проведення додаткової емісії. Правильний вибір курсу емісії є вирішальним фактором успіху її розміщення. Чим вищий курс додаткової емісії, тобто чим більше він наближається до біржового курсу акцій, тим значніший обсяг ліквідних засобів залучається на підприємство при заданому обсязі збільшення статутного капіталу, тим вищим буде емісійний дохід.

Емісійний дохід, або ажіо, — сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав). Інакше кажучи, емісійний дохід — це різниця між курсом емісії і номінальним курсом корпоративних прав.

Приймаючи рішення щодо встановлення курсу емісії, слід враховувати такі основні чинники:

• стартові передумови, за яких проводиться емісія (готовність ринку капіталів освоїти нові корпоративні права);

• балансову вартість корпоративних прав;

• ринкову вартість підприємства та перспективи її зростання;

• податковий аспект;

• тип обраної підприємством дивідендної політики;

• досить часто взаємопротилежні інтереси окремих власників і товариства.

Зменшення статутного капіталу. До основних цілей зменшення статутного капіталу слід віднести такі:

• підвищення ринкового курсу корпоративних прав;

• одержання санаційного прибутку, який спрямовується на покриття балансових збитків;

• концентрація статутного капіталу в руках найактивніших власників;

• зменшення надлишку ліквідності (якщо чистий грошовий потік перевищує інвестиційні можливості підприємства, то доцільно спрямувати вільні кошти на повернення внесків власників з тим, щоб вони могли вкласти отримані кошти в інші інвестиційні проекти);

• вихід окремих учасників зі складу товариства (у ТОВ);

• згортання діяльності;

• приведення у відповідність обсягів власного капіталу та майна;

• проведення певної дивідендної політики.

Обсяги зменшення статутного капіталу визначаються рішенням зборів акціонерів (учасників). Рішення загальних зборів товариства про зміни статутного капіталу приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах (загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства понад 60 % голосів).