Характеристика рівня суспільної нерівності країн Західної Європи на підставі індексу Джіні5

Номер за пор.	Країна	1960-1969	1970-1979	1980-1989	2006 р.
1	Австрія	37,0	-	-	29,1
2	Бельгія	34,0	-	24,0	33,0
3	Греція	38,0	-	-	34,3
4	Данія	37,0	38,0	-	24,7
5	Ірландія	30,0	-	33,0	34,3
6	Іспанія	36,0	36,0	39,0	34,7
7	Італія	38,0	40,0	31,0	36,0
8	Нідерланди	30,0	35,0	27,0	30,9
9	Німеччина	37,0	38,0	25,0	28,3
10	Норвегія	30,0	31,0	23,0	25,8
11	Португалія	40,0	-	-	38,5
12	Сполучене Королівство	31,0	32,0	30,0	36,0
13	Фінляндія	46,0	37,0	21,0	26,9
14	Франція	39,0	41,0	30,0	32,7
15	Швейцарія	40,0	-	32,0	33,7
16	Швеція	34,0	30,0	22,0	25,0
	Середній показник	31,7	38,8	28,0	31,5

Як свідчать результати, не простежується жодної лінійної залежності між якісними змінами в структурі соціальних груп та рівнем суспільної нерівності. Крайні показники для 60-их років та 2006 р. майже ідентичні. В проміжку між цими часовими точками відбувалися певні коливання. Можемо говорити про збереження тенденції відмінностей між країнами Північної та Південної Європи. В першому випадку середній для цих країн показник суспільної нерівності суттєво менший, ніж для другої групи.

Вагомою складовою соціополітичного поділу є політичні преференції, коли представники певної соціальної групи регулярно надають підтримку відповідним політичним силам. У політичній науці класовий чинник вважали і продовжують вважати досить чутливим до характеристики взаємовідносин робітничого класу (працівників сфери промисловості) та партій лівого спрямування–комуністичних, соціалістичних, соціал-демократичних. Оскільки серед лівих партій протягом всього періоду після Другої світової війни домінували і продовжують домінувати соціал-демократичні партії, то розглянемо рівень їхньої підтримки та їхню участь у формуванні урядів. Остання характеристкиа, на наш погляд, є добрим індикатором рівня політичної ваги кожної родини політичних партій.

Таблиця 3