1.3. Види і форми контролю

Види фінансового контролю класифікуються за такими ознаками: періодичністю здійснення; інформаційним забезпеченням; стосовно контролюючого об’єкта.

За періодичністю здійснення (попередній, поточний, наступний):

Попередній фінансовий контроль здійснюється на етапі розгляду і прийняття рішень з фінансових питань, перед виконанням господарських операцій для запобігання нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам.

Поточний контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій і його основним завданням є виявлення відхилень у процесі виконання робіт з метою вжиття необхідних заходів щодо усунення негативних явищ і закріплення позитивного досвіду.

Наступний (ретроспективний) контроль — контроль за фінансовими результатами діяльності здійснюється після завершення господарських операцій. Основним завданням такого контролю є перевірка правильності та законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявлення порушень і зловживань, а також підготовка заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків і запобігання їм у майбутньому.

3а інформаційним забезпеченням (документальний і фактичний):

Документальний контроль дає змогу визначити суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності на підставі бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку.

Фактичний контроль полягає у визначенні дійсного реального стану об'єкта шляхом лічби, зважування, вимірювання, лабораторного аналізу та ін. До об'єктів фактичного контролю належать: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готова продукція, незавершене виробництво та ін.

Стосовно контролюючого об'єкта ( зовнішній і внутрішній контроль):

Зовнішній контроль здійснюється визначеними Конституцією України та

незалежними конституційними органами в межах наданих їм конституційних повноважень.

Внутрішній контроль здійснюється в межах виконавчої гілки державної

влади.

До форм економічного контролю необхідно віднести: ревізію; аудит; тематичну перевірку; камеральну перевірку; фінансову експертизу; службове розслідування; слідство.

Ревізія — це форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства (установи, організації) з метою дотримання законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням. За наслідками ревізії складається акт.

Основна мета ревізії — виявити господарські й фінансові порушення, зловживання, факти безгосподарності, розкрадання, марнотратства, визначити причини та умови, які їм сприяли, і винних у цьому осіб, вжити заходи до відшкодування завданого збитку, сприяти усуненню недоліків і порушень, а також притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) осіб, які допустили правопорушення. Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на:

відомчі проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника;

позавідомчі здійснюються органами державного, аудиторського контролю (системи Державної фінансової інспекції України, Державної податкової адміністрації тощо).

За організаційними ознаками розрізняють ревізії:

планові здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів;

позапланові проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом (у разі стихійного лиха, незадовільної роботи підприємства чи взаємопов'язаних підприємств).

Аудит - форма контролю, яка є незалежно експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів.

Мета аудиту - підтвердити достовірність показників бухгалтерського обліку й фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинними в державі нормативно-правовими актами.

Тематична перевірка - це форма контролю окремих сторін чи тематичних питань фінансово-господарської діяльності підприємств (установ, організацій). Такі перевірки здійснюють вищі та державні органи контролю відповідно до специфіки виконуваних ними функцій.

Камеральні перевірки – це форма контролю, яку застосовують в органах виконавчої влади при одержанні й перевірці показників звітності.

Фінансова експертиза — форма державного контролю, яка передбачає дослідження й оцінювання законодавчих та інших нормативно-правових актів, фінансових та економічних результатів діяльності, підготовку обґрунтованих висновків і пропозиції для прийняття рішень щодо об'єкта експертного дослідження.

Службове розслідування це форма контролю дотримання працівниками підприємств (установ, організацій) службових обов'язків, а також нормативно-правових актів, які регулюють виробничі відносини. Проводиться спеціальною комісією за наказом керівника підприємства у разі виявлення нестач, крадіжок, втрат.

Слідство як форма контролю являє собою процесуальні дії, під час яких визначається провина відповідальних посадових, службових осіб у здійсненні тих чи інших порушень, пов'язаних із присвоєнням матеріальних цінностей, безгосподарністю, службовими зловживаннями. Слідство проводиться судово-слідчими правоохоронними органами і регулюється особливим процесуальним законодавством.